Берлінські переговори лідерів нормандського формату — канцлера ФРН Ангели Меркель, президентів Франції Франсуа Олланда, України Петра Порошенка та Росії Володимира Путіна тривали понад чотири години. Жодних документів за її результатами підписано не було. І хоч експерти доволі обережно дають оцінки домовленостям, досягнутим у столиці Німеччини, чимало нюансів вказують на те, що ця зустріч може стати новою точкою відліку в мінському процесі.

Сам приїзд Володимира Путіна до Берліна став зовнішньополітичною сенсацією. Адже, по-перше, йдеться про перший візит російського лідера до німецької столиці після незаконної анексії Криму. По-друге, він погодився взяти участь у саміті нормандського формату, хоч лише кілька місяців тому заявляв, що нормандський формат втратив сенс. Тож рішення їхати російський президент ухвалив лише за день до зустрічі, отже, воно далося йому нелегко.

Проте приїзд Путіна до Берліна свідчить не про раптову зміну політики Москви щодо України, а про те, що Росія, після бомбардувань Алеппо, опинившись у міжнародній ізоляції, стала значно поступливішою. Саме після кривавої російської авіакампанії в Сирії Захід продемонстрував Кремлю, що його реакція може бути дуже жорсткою.

До берлінської зустрічі мінський процес фактично зайшов у глухий кут, оскільки домовленості «Мінськ-2» не хочуть і не можуть виконувати обидві сторони. Українське суспільство не готове до рішення про особливий статус окремих районів Донбасу і проведення там виборів за присутності російської армії та відсутності контролю над значною ділянкою кордону з Росією. А РФ не хоче втрачати контроль над захопленою нею українською територією, куди через відкритий кордон може вільно постачати зброю для бойовиків і здійснювати ручне управління маріонетковими «урядами» псевдореспублік.

Робота в нормандському форматі набирає нових обертів. Фото Михайла ПАЛІНЧАКА

У Берліні лідери нормандської четвірки вперше заговорили про дорожню карту виконання мінських домовленостей. «Дорожня карата — це документ з імплементації всіх мінських домовленостей, він стосується і кордону, і лінії зіткнення», — заявив Петро Порошенко після завершення переговорів, повідомляє Reuters. Він наголосив, що не бачить альтернативи нормандському формату.

Український Президент повідомив про домовленості сторін, що в зоні конфлікту почне роботу збройна поліцейська місія ОБСЄ. Про необхідність такої місії Україна говорить уже півроку. Але ще у вересні генсек

ОБСЄ Ламберто Заньєр на прес-конференції в Києві заявляв, що жодної термінової дискусії з питання введення поліцейської місії на Донбасі нема, бо для запровадження такої місії «потрібна згода всіх залучених сторін». А Росія заявляла, що її згода тут ні до чого, треба, мовляв, питати дозволу в керівництва «ЛНР-ДНР».

Основною метою озброєної поліцейської місії ОБСЄ має стати сприяння стабільності на Донбасі та в перспективі — гарантія безпечного виборчого процесу згідно з українським законодавством. Принципова вимога України — обов’язкове розміщення озброєного поліцейського контингенту на неконтрольованій ділянці українсько-російського державного кордону, повідомляє Укрінформ. Якщо таку місію буде запроваджено, то, за приблизними розрахунками, до цієї роботи мають залучити 10 тисяч співробітників ОБСЄ. Їхнім головним завданням має бути повне безпекове прикриття зони відповідальності на цілодобовій основі сім днів на тиждень.

Петро Порошенко повідомив також про досягнуті домовленості у розведенні збройних сил ворогуючих сторін на чотири ділянки лінії зіткнення. Але, за його словами, вибори на територіях, контрольованих проросійськими сепаратистами, можна провести лише після повного відводу всіх іноземних військ. Україна також наполягає на обміні полоненими у форматі «всіх на всіх». Як сказав Президент, цей процес було раніше призупинено через бездіяльність російської сторони.

Канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що саміт нормандської четвірки показав усю важливість поновлення безпосереднього каналу переговорів на рівні глав держав і урядів за участю Володимира Путіна, повідомляє DW. Хоч «див сьогоднішній день нам не приніс», досягнуто прогресу щодо дорожньої карти, констатувала канцлер. «Німеччина та Франція готові й надалі сприяти врегулюванню конфлікту на сході України», — пообіцяла вона.

Після розроблення та узгодження дорожньої карти міністрами закордонних справ ФРН, Франції, України та РФ її підпишуть глави держав і урядів нормандської четвірки. Крім того, глави зовнішньополітичних відомств цих країн упродовж місяця проведуть зустріч для підготовки наступного саміту лідерів. Очікують, що дорожню карту буде підписано до кінця листопада 2016 року.