ОФІЦІЙНО

Розробляється модель раціонального використання техніки під час стихійних лих 

Небувалої потужності негода, що звалилася нам, у прямому сенсі, снігом на голову, показала не лише те, як уміють (чи здебільшого не вміють) з нею справлятися, а й подала ідею, якими можуть бути шляхи розв’язання проблем у майбутньому. Зокрема щодо кількості техніки, необхідної для подолання подібних стихійних лих. Ситуативно — буквально на кілька днів — її потрібно надто багато. У Києві, наприклад, 25 березня 4673 одиниці техніки працювали на розчищенні доріг.

Схожі погодні викрутаси і надалі можливі, однак велику кількість технічних засобів в одному місті утримувати було б недоцільно, та її в галузі й немає. Тож найкращим виходом із ситуації було б створити мобільні групи, які задіюватимуть на ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій по всій Україні. Нині вирішено напрацювати модель таких мобільних груп. Про це повідомив міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Темник під час прес-конференції, яка відбулася в понеділок у Будинку уряду.

Зі снігом боролися і техніка, і люди. Фото Володимира ЗAЇКИ

Щодо ситуації у столиці він зауважив, що, крім техніки, на подоланні наслідків стихії працювало майже 30 тисяч осіб, і в понеділок було розчищено 85% вулиць і доріг, 75% тротуарів та стільки само прибудинкових територій. Загалом в Україні, за словами міністра, ситуація стабілізується. Однак перепоною до якіснішого розчищення стали покинуті на вулицях автомобілі.

— Якщо звична швидкість снігозбиральної машини на вільних від автівок дорогах — 13 кілометрів на годину, то на запруджених автомобілями вона становила всього півкілометра на годину. Тому доведеться задіювати евакуатори, щоб звільнити дороги від припаркованих авто, — зауважив міністр.

Щоправда, поки що не відомо, за чий кошт здійснюватиметься евакуація машин — заплатить бюджет чи все-таки власники «коліс».

Також Геннадій Темник поінформував про стратегічні напрямки діяльності Мінрегіону в 2013 році. Один з них — це стимулювання розвитку будівельної галузі. Це, окрім економічного ефекту, дасть і соціальний, а саме створення 50–60 тисяч робочих місць у будівництві. Виграють і суміжні галузі. Один із таких стимулів — перехід від дозвільного принципу до декларативного, який уже впроваджується. Так, нині замовники будівництв витрачають на оформлення дозвільно-погоджувальних документів не 415 днів, як раніше, а від 21 до 64 залежно від категорії складності об’єкта.

— Один з істотних показників перших наслідків реформи — кількість фізичних та юридичних осіб, які виявили бажання розпочати будівництво об’єктів. У 2012 році за дозволами зводили тільки 1% об’єктів, тобто трохи більш як тисячу, це об’єкти IV—V категорій складності, а ось за деклараціями й повідомленням розпочато будівництво понад 108 тисяч, або 99%, — зауважив міністр.

За його словами, торік було видано 30 тисяч будівельних паспортів для зведення житлових будинків. Це втричі більше, ніж у 2011 році.

Загалом же програма житлового будівництва — один із пріоритетних напрямків діяльності Мінрегіону. Торік введено в експлуатацію 10,75 мільйона квадратних метрів житла, що на 14,3% більше, ніж в 2011 році. Цього року планується ввести в експлуатацію 11 мільйонів квадратних метрів, а наступного — 11,5 мільйона.

Особливу увагу Мінрегіон приділяє доступному житлу. Нині діє низка різноманітних державних житлових програм.

— Це й пільгове іпотечне кредитування, і програма 30х70, і молодіжне будівництво та спорудження житла на селі за програмою «Власний дім». Окреме питання — забезпечення житлом інвалідів війни, — зазначив міністр. — Усього протягом цього року ми забезпечимо будівництво 4557 квартир. На наступний рік маємо амбітні плани: збільшити цей показник приблизно у 8 разів. Насамперед за рахунок залучення кредитного ресурсу під гарантії держави та розгортання будівництва житла, яке органи місцевого самоврядування надаватимуть людям на правах оренди.

До того ж, за словами міністра, нині взято курс на максимальне заміщення імпортних будівельних матеріалів вітчизняними. Це, крім підтримки галузі будматеріалів, приведе і до зменшення вартості квадратного метра. До речі, тепер використовують 70% вітчизняних будматеріалів, а з часом їхня частка під час спорудження житла зросте до 80%.

Також Геннадій Темник розповів про вдосконалення житлового законодавства. Нині чинні більш як 200 різних нормативно-правових актів у галузі ЖКГ, положення яких часто суперечать одне одному. А така ситуація, окрім іншого, заважає й приходу інвестора в житлово-комунальне господарство. Нині галузь недофінансована, і без інвестиційних коштів ЖКГ з того стану, в якому воно опинилося, вивести буде дуже складно.

— Тільки для модернізації ветхого й аварійного житла, а це 2,5 тисячі багатоповерхівок із загальної кількості 82,5 тисячі, потрібно майже 400 мільярдів гривень. Зрозуміло, що таких коштів не має ні бюджет країни, ні бюджети громад. Тобто без інвестиційних коштів не зможемо реалізовувати проекти в галузі, спрямовані на її модернізацію, — зауважив Геннадій Темник.

Удосконалення законодавства й буде одним із перших кроків для забезпечення чітких і зрозумілих правил гри. Зокрема, триває робота над єдиним законом про ЖКГ, яким буде внесено зміни до всіх чинних законів, а далі вже можна говорити й про формування Житлового кодексу.