Кабінет Міністрів спрямує 295 мільйонів гривень на погашення боргів із заробітної плати перед шахтарями. Нині відбувається узгодження в Міністерстві фінансів. Про це під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. «Спочатку ці кошти в бюджеті було заплановано на модернізацію вугільних шахт. Тепер ці кошти, які забрали з Лисичанська та Південнодонбаської третьої, спрямовуємо на зарплату. Знову наступаємо на ті самі граблі», — скрушно підкреслив міністр.

Постійні борги із заробітної плати перед шахтарями — наслідок складного фінансового становища державних шахт. У державному бюджеті на 2019 рік на модернізацію державних шахт передбачено 2,3 мільярда гривень. Ігор Насалик вважає, що для виведення державних шахт зі збитковості необхідно вкласти 2 мільярди гривень у їхнє оновлення.

Як повідомив під час спілкування з народними депутатами перший віцепрем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, спрацьованість основних фондів 33 державних шахт станом на початок цього року становила 61%. «Шахтний фонд галузі вкрай застарілий. У підпорядкуванні Міненерговугілля перебуває лише одна шахта, яка працює менш ніж 30 років з початку вуглевидобутку. Термін експлуатації шести шахт становить від 30 до 50 років. У 15 шахт термін експлуатації становить 50—70 років, а в 11 шахт — понад 70», — констатував непросту ситуацію Степан Кубів.

Перерозподіл коштів часто негативно впливає на модернізацію виробництва. Фото з сайту vse.energy

Газ має подешевшати

Ігор Насалик розповів, що після виконання НАК «Нафтогаз України» індикаторів формування ціни на блакитне паливо, які встановив уряд, ціна на цей вид вуглеводнів для населення має зменшитися приблизно на 700—800 гривень за тисячу кубометрів. «Прем’єр-міністр неодноразово говорив про те, що ціни на газ не відповідають ринковим, і на останньому засіданні уряду встановлено відповідні індикатори, за якими НАК має реалізовувати газ населенню», — уточнив міністр.

За його словами, Міненерговугілля, аналізуючи індикатори цін на газ на біржах Європи, виявило, що там ціна на газ істотно впала, тоді як на ринку України чомусь зросла. «Проблема Нафтогазу в самому Нафтогазі. Якщо НАК виконає зобов’язання з розділення в окремі структури, те, що проводив уряд, і газотранспортну систему буде відділено, тоді НАК займатиметься тим, чим повинен: буде одним з багатьох дилерів, які працюють на ринку країни», — цитує Ігоря Насалика УНІАН. Міністр наголосив, що профільне міністерство не може отримати від НАК інформації про поставки газу та іншу господарську діяльність цієї компанії.

Як додав віцепрем’єр-міністр Володимир Кістіон, якщо проаналізувати ефективність використання фінансових ресурсів НАКу й проблему з дефіцитом фінансових ресурсів на закупівлю газу для проходження опалювального сезону в період найнижчої ціни, то на це питання має відповісти сам креативний менеджмент НАК, який з 2016 року збільшив витрати на утримання апарату компанії вдесятеро.

«Протягом останніх трьох років Нафтогаз не затверджує фінансового плану, тобто працює без фінансового документа. Тут є питання, над якими потрібно працювати і народним депутатам, і правоохоронним органам», — акцентував Володимир Кістіон.

Підвищити рівень енергоефективності

Про те, що до 2020 року Україна має вийти на стовідсотковий побудинковий комерційний облік теплової енергії в багатоповерхових будинках, говорив віцепрем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

«Це дасть змогу громадянам платити за фактично отриману послугу, а не нараховану за нормативами. Неможливо управляти споживанням енергії, якщо послуга списується за нормативами. Ми запровадили комерційний облік, і з 2014 року, коли домовий облік теплової енергії був на рівні 23%, за 2018-й вийшли на показник 80%», — зазначив Геннадій Зубко.

Раніше він заявляв, що комерційний облік спожитого тепла і води за допомогою лічильників — найефективніший спосіб у боротьбі з постачальниками-монополістами і списанням витрат на комунальні послуги за завищеними нормами.

Віцепрем’єр зазначив, що рівень енергоефективності в Україні відповідає класу G. «А треба рухатися до класу А, як у європейських країнах. І саме підтримка державних інструментів, «теплих» кредитів, фонду енергоефективності має дати змогу країні вийти на клас А найближчими роками», — резюмував високопосадовець.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»