45-й Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі присвячено темі «Новий глобальний контекст». Українське питання також було передбачено у програмі, однак найбільше будні наших вояків обговорювали в кулуарах. Із доповіддю на засіданні «Майбутнє України» перед світовою громадськістю виступив Президент Петро Порошенко. До Швейцарії він відбув із робочим візитом днем раніше. Разом з українською делегацією глава держави доводив великому бізнесу фактами суть проблем, з якими зіткнулася наша держава, і пояснював: без підтримки Заходу Україні буде важко.

«Тероризм — проблема всього світу, і ми переможемо у цій битві, тільки якщо будемо єдиними. Ми потребуємо дуже добре скоординованих зусиль всього світу, — наголосив Петро Порошенко. — Україна потребує не лише солідарності, а й віри. Повірте в Україну! Якщо ми разом ведемо боротьбу за цінності, ми непереможні».

Глава держави підкреслив, що за рік після його попереднього виступу в Давосі в Україні відбулися значні зміни. Розпочав із позитивів: вільні президентські та парламентські вибори, підписання Угоди про асоціацію з ЄС, початок реалізації програми кардинальних реформ. Усе б непогано, якби не агресія сусідів. У такий спосіб Петро Порошенко резюмував, що на території України нині перебуває до дев’яти тисяч російських військових. За доказ він представив із трибуни уламок автобуса з-під Волновахи.

«Для мене це символ терористичної атаки на мою країну. Так само, як на «Charlie Hebdo». Так само, як російська ракета, випущена російськими військовими, вразила літак MH-17 та призвела до загибелі великої кількості мирних людей», — сказав він.

У Давосі Петро Порошенко навів беззаперечні докази імпортованого на Донбас тероризму. Фото Михайла ПАЛІНЧАКА

Коли Захід вірить...

У рамках форуму глава держави мав чимало зустрічей із лідерами урядів західних країн та керівниками впливових міжнародних організацій. Та найбільше українці очікували на перебіг розмови Президента із директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард. Розмову він почав із заклику розширити фінансування України та перейти до програми Extended Fund Facility (EFF). Президент резюмував, що Україна успішно виконує програму stand-by, а також реалізує реформи, необхідні для забезпечення фінансової стабільності та відновлення економічного зростання.

Після зустрічі Крістін Лагард повідомила журналістів, що найближчим часом запит України буде передано на розгляд ради директорів МВФ. А програму EFF буде розглянуто на заміну чинної, тобто stand-by.

«Українська влада демонструє відданість намірам здійснити довгострокові структурні реформи», — резюмувала директор-розпорядник МВФ та зазначила, що вже запроваджено фіскальні заходи, спрямовані на відновлення зростання економіки.

Ця зустріч відбулася за участю міністра фінансів Наталії Яресько. Міністр підтвердила, що Україна потребує механізму розширеного кредитування, аби встановити триваліший термін співпраці з МВФ. Мінфін проведе консультації із тримачами суверенних боргових зобов’язань, щоб поліпшити середньострокову боргову стійкість.

«Механізм розширеного кредитування дасть нам змогу отримати доступ до додаткових ресурсів, які допоможуть повернутися до економічного зростання, відновити адекватні резерви іноземної валюти і забезпечити економічну та фінансову стабільність у майбутньому», — означила план дій міністр.

...економіка  стає сильнішою

Не менш важливою стала розмова Петра Порошенка із Генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку Хосе Анхелем Гурріа. Прес-служба глави держави анонсувала намір Президента присвятити розмову спільним проектам щодо боротьби з корупцією, однак до неї додалися ще й питання програми взаємодії з цією структурою та суть плану дій з підтримки програми реформ в Україні.

Хосе Анхель Гурріа підтвердив, що рішення організації від 12 березня 2014 року про призупинення процесу вступу Росії до ОЕСР та активізації співпраці організації з Україною залишається чинним. У найближчій перспективі заплановано проведення спільних заходів з реалізації антикорупційної політики України та побудови інституційної спроможності. Йдеться про реалізацію проектів у стратегічних секторах економіки: агробізнесі, машинобудуванні, енергетичному секторі, зокрема щодо відновлюваної енергії, а також підтримки малого та середнього бізнесу.

Високопосадовець запевнив Президента, що ОЕСР підтримує ідею розширення програм співпраці з Україною, а готовність виступити донорами вже підтвердили Естонія, Литва, США, Словаччина, Швеція та загалом ЄС.

Із прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте глава держави обговорив економічну ситуацію в Україні та можливості збільшення макрофінансової підтримки з боку ЄС, а ще — ситуацію на Донбасі та питання виконання мінських домовленостей як передумови мирного врегулювання.

Прем’єр-міністр Китайської Народної Республіки Лі Кецян підтвердив, що Китай поважає суверенітет і територіальну цілісність нашої країни. Сторони домовилися посилити контакти на найвищому рівні та погодилися розпочати реалізацію раніше підписаних домовленостей щодо swap між валютами країн на суму 15 мільярдів китайських юанів.

Суверенітет і територіальну цілісність України підтримав і прем’єр-міністр Турецької Республіки Ахмет Давутоглу. Він сказав Петрові Порошенку, що його країна не визнає анексії Криму, а Україна та її стабільність — ключові питання у чорноморському регіоні. Про активізацію двосторонньої співпраці у військово-технічній сфері та енергетичному секторі йшлося також. Прем’єр-міністр Туреччини запропонував Україні скористатися досвідом реформ, які його країна провела у 25 секторах економіки.