ГОСТРА ТЕМА

77%  українців стикалися з крадіжками на роботі.  Що ж  «виносять» і як із цим боротися, дізнавався «Урядовий кур’єр»
 

Хто з нас хоча б раз у житті не забрав з роботи додому ручку або блокнот, ластик чи кілька аркушів паперу? За умови, що робоче місце — в офісі. «Ну то й що, подумаєш, — міркує більшість. — Це ж не техніка або гроші. На один блокнотик офіс не збідніє. До того ж, так роблять майже всі…» І ніхто навіть не замислювався, що цей вчинок можна кваліфікувати як крадіжку.

Більшість каже,  що нічого не бере

— Оргтехніки виносять мало, напевно, тому, що вона досить важка, і приховати це було б нелегко. А щодо картин, вважаю, або їх дуже мало в самих офісах, або, можливо, розуміння «вартості» прекрасного в нас ще не сформувалося, — прокоментувала результати дослідження гендиректор  міжнародного кадрового порталу hh.ua Марина Маковій. І додала, що не слід забувати й про те, що крадіжкою на робочому місці також може вважатися виконання приватних замовлень «наліво» в робочий час, підробка листка тимчасової непрацездатності або відсутність на місці в робочі години без поважної причини. Адже робочий час найманого працівника повністю належить компанії, з якою він уклав трудову угоду.

Також за результатами опитування виявили, що найчастіше в офісах використовують для власних потреб оргтехніку, мобільний зв’язок та Інтернет. Це підтвердили майже 60% опитаних. А ще зізналися, що додому часто несуть пресу та сувенірну продукцію — 53%.

У свою чергу вітчизняні роботодавці досить спокійно ставляться до використання службових ресурсів для особистих потреб. Суворо переслідують за таке лише 6% керівників, ще 22% можуть з цього приводу зробити зауваження. Майже половина з них дивляться на це крізь пальці, а чверть — взагалі не контролює цього процесу.

Хто і що «приватизує»

Партнер компанії «Астра бізнес консалтинг» Тарас Полюлях зауважив, що за результатами опитування виявилося: найбільше щось «виносять» з офісів зазвичай працівники, найнижчі за посадою. Саме на них припадає до 30% усіх крадіжок. Виправдовуються просто: «Нам мало платять, ось і беремо, що погано лежить».

Але нечистим на руку може бути й керівництво. Воно саме може красти, використовуючи адмінресурс, або у змові з іншими працівниками через право контролю за використанням товарів.

Цікаво, що 2-3% крадіжок здійснюють саме ті, хто мав би охороняти майно компанії, — співробітники та підрозділи служби охорони. Їх зазвичай спокушає безпосередня близькість товарів або матеріальних цінностей.

З підприємств-виробників і торговельних точок виносять здебільшого продукцію або сировину, в той час як  із консалтингових фірм, передусім, інтелектуальну власність — бази даних, інформаційні доробки тощо. У першому випадку не завадить зробити переоблік та інвентаризацію. У другому — важче, допомогти тут, напевне, може лише суд.

Якщо упіймали  «на гарячому»…

Намагаючись убезпечити себе від великих крадіжок, до дрібних більшість керівників компаній ставляться відносно спокійно. Зазвичай їх списують на «повсякденні втрати». Саме тому в 16% респондентів така проблема взагалі не спостерігається.

Серед найпопулярніших методів боротьби з розкраданням майна офісу — встановлення жорстких лімітів на канцелярське приладдя та використання зв’язку й оргтехніки. До цього вдається більшість роботодавців — понад 60%. Також подекуди встановлюють камери відеоспостереження — 36%, проводять моніторинг листування підлеглих — 13%, і зовсім рідко прослуховують розмови співробітників — 9%. І все-таки 68% опитаних зазначають, що в їхньому офісі на крадіжці ніколи нікого не ловили.

Якщо ж когось таки упіймали «на гарячому», найчастіше на нього чекає догана (32%) або звільнення (34%). Як варіант може бути грошовий штраф (23%). І вже вкрай рідко трапляється кримінальне переслідування винного або навпаки, повне ігнорування цього випадку керівництвом. Викликати міліцію і спробувати притягнути крадія до кримінальної відповідальності можна лише тоді, коли сума або вартість «випадково прихопленого» становить понад 1 тисячу гривень.