Ця будівля по Громадянському провулку в Сумах, де розташований обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, навряд чи знайома більшості жителів краю. За винятком хіба що медиків та певної частини хворих і їхніх рідних, яким доводилося звертатися по оперативну допомогу за телефонним номером 103.

Утім, це не має особливого значення, адже на роботу медиків швидкої допомоги звертають увагу тоді, коли вулицею мчить авто із ввімкненими маячками і сиреною. Чи в критичних ситуаціях, коли потрібна невідкладна допомога.

Якщо ближче ознайомитися з цим медичним містечком, мимоволі здається: якщо на варті здоров’я стоять медики-професіонали з такою сучасною матеріально-технічною базою, то шанси одержати належну допомогу у критичну хвилину не просто зростають, а стають максимально реальними.

І від того стає затишніше і спокійніше.

«Служба 103 слухає…»

Директор центру Анатолій Александренко серед медиків, яких характеризують двома місткими словами — лідер-професіонал.

Усе життя присвятив медицині: блискучий лікар-хірург, наставник молоді, вмілий організатор. Має багато професійних нагород і відзнак, а головне — повагу серед колег за вміння вислухати, підтримати, допомогти.

А ще керівник колективу в постійних виробничих турботах-клопотах. Очолив у грудні 2013-го центр і продовжує його розвивати, зміцнювати, оновлювати.

Каже коротко і просто: зупинятися не можна, бо то вже не робота, а її відбування.

Без жодного перебільшення, всі зміни в центрі за останні роки — результат зусиль керівника, звісно, за підтримки колективу і активної бюджетної допомоги як держави, так і регіону, обласної влади.

Анатолій Васильович запрошує оглянути центральну оперативну диспетчерську, що слугує, образно кажучи, серцевиною служби. Її головний елемент — телекомунікаційний вузол, або цифрова комутаційна система, що здатна приймати й опрацьовувати екстрені виклики та повідомлення з телекомунікаційної мережі загального користування всієї Сумщини за єдиним телефонним номером 103.

До слова, подібну новацію у Сумах запровадили одними з перших в Україні ще в лютому 2017-го. До диспетчерської підведені дві волоконно-оптичні лінії зв’язку, встановлено програмне забезпечення, сучасну цифрову АТС, два сервери для архівації, синхронізації та резервування.

Завдяки цьому фахівці фіксують всі телефонні дзвінки абонентів, автоматично їх записують і відтворюють через прослуховування аудіозаписів, а також відстежують місцеперебування кожного санітарного автомобіля по всій області. Щодня опрацьовується майже 600 звернень, з яких за двома третинами виїжджають бригади.

Украй важливий показник прибуття медиків на місця викликів, який не перевищує 10 хвилин після звернення. Щоправда, у період коронавірусу він дещо знизився, оскільки працівникам бригад під час виїзду до цієї категорії пацієнтів доводиться вдягати захисні костюми. А це додаткові дорогоцінні секунди.

Як наголошує Анатолій Александренко, останнім часом центр поповнився новенькими санітарними автомобілями, а в межах програми Президента України «Велике будівництво» активно лагодять дороги. Ці два чинники неодмінно позитивно вплинуть на якість надання оперативної медичної допомоги.

Завдяки «швидким» колесам

Зараз парк санітарного транспорту активно оновлюють. Особливо врожайним видався нинішній рік, упродовж якого надійшло 45 авто на загальну суму більш як 87 мільйонів гривень. Кошти як із державного бюджету, так і центру, де активно ведуть господарську діяльність.

Транспорт різного типу — А, В і С, відповідно 15, 168 та 12 одиниць. Увесь — сучасний, оснащений за останнім словом медичної техніки. Його отримали станції і підстанції у Шостці, Охтирці, Ромнах, Конотопі, селах Слобода, Боромля, Миропілля, Штепівка, Терни, Улянівка та багатьох інших населених пунктах області.

Новенькі машини значно дешевші у щоденному обслуговуванні і дають змогу заощаджувати кошти на пальному, запчастинах, ремонті тощо, завдяки «швидким» колесам і оснащенню відчутно зросте якість надання медичних послуг.

Надзвичайно важливий кадровий аспект — у центрі працюють майже півтори тисячі відданих справі фахівців — лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу, водіїв. Про них — особлива турбота.

Як розповідає заступник директора центру Галина Білоус, за останні більш як сім років тут відбулися грандіозні зміни, а саме — споруду капітально реконструювали, добудувавши четвертий поверх і створивши належні умови для праці й відпочинку.

З’явилися світлі кабінети, конференц-зала, їдальня, відпочинкові кімнати; реконструювали гараж на 26 санітарних автомобілів та ремонтну зону; запрацював новостворений швейний цех, у якому майстрині шиють спецодяг для медичних працівників і який обходиться удвічі дешевше.

Подібне оновлення стосується не тільки самого центру, а й усіх його підрозділів: сьогодні складно назвати бодай один з них, де б не пройшла реконструкція чи ремонт. Подбали про відповідну заробітну плату. Як результат, торік плинність медичних працівників скоротилася більш як на третину, а водіїв — удвічі.

Родзинка до родзинки — новітня панорама

Під час спілкування керівництво та медики мимоволі виокремлювали так звані родзинки-новації, які додають сумському центру особливого виробничого колориту.

Успішно функціонує чи не найкращий в Україні навчально-тренувальний відділ, де працівники підвищують кваліфікацію, закінчуючи різноманітні курси та отримуючи міжнародні сертифікати. Вони охоче діляться набутим досвідом насамперед з молодою зміною — студентами.

Цього року у червні у Медичному інституті СумДУ відбувся перший випуск парамедиків, а на базі Сумського медичного коледжу незабаром із числа водіїв швидкої допомоги готуватимуть екстрених медичних техніків — повноправних членів бригади Е(Ш)МД.

Мають у центрі амбітний задум — звести для навчально-тренувального відділу будівлю, аналогів якій немає в Україні.

Окрема вагома сторінка — участь у медичних ралі, що проходили в різних містах країни і в яких представники Сум виборювали і перемоги, і призові місця.

Насамкінець Анатолій Васильович та Галина Василівна запропонували оглянути своєрідну виставку призів, кубків, медалей, грамот, дипломів тощо, якими упродовж останніх років відзначені як колектив, так і окремі його представники.

Перерахувати бодай половину з них — не вистачить і аркуша. А за кожним — щоденна невтомна праця, неймовірна фізична і моральна напруга, відповідальність за тих, хто вірить і сподівається на допомогу.

media/files/2021-9/Мед. доп. ф8 оновлений автопарк.jpg

ДОВІДКА «УК»

Сумська станція швидкої медичної допомоги створена 4 вересня 1943 р. — через два дні після визволення Сум від нацистів.Спочатку розташовувалася у двох кімнатах при Сумській ЦРЛ і мала дві транспортні одиниці — вантажівку та кінну підводу. Медики машиною виїжджали на виклики у межах міста, де були хоч якісь дороги, а до пацієнтів у приміській місцевості ходили пішки або діставалися підводою.З часом станція справила новосілля у будинку 43 по вулиці Куликівській, де розташовувалась до 1981 року. Тоді були сформовані кардіологічна, неврологічна, реанімаційна та педіатрична спеціалізовані бригади.Згодом станція змінила адресу на провулок Громадянський, 4А, де й розташована сьогодні. Наприкінці 2012-го на її базі створили комунальний заклад Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», а 21 лютого цього року комунальне некомерційне підприємство. Упродовж останніх восьми років у приміщенні зроблено масштабний і якісний капітальний ремонт, завдяки чому істотно поліпшилися умови праці медиків, а відповідно оперативність та якість обслуговування пацієнтів.

ЦИФРИ І ФАКТИ

До складу центру входять 5 підстанцій у містах Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни та Шостка, 14 підстанцій, 37 пунктів постійного базування виїзних бригад у сільській місцевості, центральна оперативна диспетчерська і навчально-тренувальний відділ.На базі телеметричного кардіологічного комплексу «ЮНЕТ» з використанням 112 сучасних електрокардіографів «ЮКАРД-100» функціонує діагностичний телеметричний консультативний кабінет, що дає змогу мобільними каналами зв’язку на відстані передавати та інтерпретувати результати електрокардіографічного дослідження. Всі електрокардіографи розподілені між бригадами Е(Ш)МД регіонів і використовуються для проведення дистанційної ЕКГ-діагностики. Це дало змогу значно поліпшити діагностику коронарного синдрому та максимально наблизити спеціалізовану медичну допомогу саме цій категорії пацієнтів.