ХХ саміт Україна — ЄС, який пройшов учора у Брюсселі, став особливим не лише з огляду на те, що був ювілейним. Річ у тім, що після двох останніх самітів Україна — ЄС сторонам не вдавалося узгодити спільну заяву. Каменем спотикання у 2016 році стало питання про перспективу надання Україні безвізового режиму, а торік українська сторона наполягала зафіксувати у тексті європейську перспективу нашої країни. Проте в обох випадках Брюссель відмовлявся вносити в документи будь-які однозначні формулювання.

Цього року Україна і ЄС порозумілися й підписали спільну декларацію, в якій Брюссель визнав «європейські прагнення» та підтримав «європейський вибір» України.

Петро Порошенко, Дональд Туск та Жан-Клод Юнкер спілкувалися на саміті в атмосфері відвертості та доброзичливості. Фото Михайла ПАЛІНЧАКА

Серйозний поступ

Дипломати і журналісти визнають, що атмосфера саміту була надзвичайно позитивною. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, відкинувши суворі вимоги протоколу, по-дружньому обіймав Президента Петра Порошенка, а Президент Європейської ради Дональд Туск під час спільної прес-конференції виголосив майже п’ятихвилинну заяву українською мовою. Дональд Туск нагадав, що у вересні 2017 року в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію. «ЄС визнає той серйозний поступ, що його Україна здійснила у впровадженні реформ», — сказав він. Європейський політик похвалив початок пенсійної й медичної реформ в Україні. За його словами, ці дві реформи будуть «складними у короткостроковій перспективі, але у довгостроковій зроблять Україну сильнішою».

Жан-Клод Юнкер зазначив, що «більш ніж задоволений прогресом», який Україна зробила за останні чотири роки.

Усі три лідери відзначили важливу віху української євроінтеграції — безвізовий режим, що запрацював торік у червні, яким скористалися вже понад півмільйона українців. Глава Єврокомісії підтвердив, що нема «жодних проблем» у цьому. «Це ще раз підтверджує, що українці — люди, які заслуговують на довіру», — наголосив Жан-Клод Юнкер. Він зауважив, що ніколи не назвав би Україну корумпованою країною, проте зазначив, що рівень корупції в країні високий, тому українська влада має боротися з нею. Політик нагадав, що ЄС враховуватиме підсумки боротьби з корупцією, надаючи макрофінансову допомогу Україні.

Під час прес-конференції наголошували на тих практичних результатах, які вже дає співпраця України з ЄС. Крім зростання торгівлі між сторонами на 24% торік, за словами Жана-Клода Юнкера, кількість українських компаній, які експортують свою продукцію до ЄС, збільшилася на 40%.

Звільнити політв’язнів

У спільній декларації, підписаній учасниками саміту, Євросоюз підтвердив свою підтримку територіальної цілісності України й наголосив на відповідальності Москви за реалізацію мінських угод. Петро Порошенко на прес-конференції зауважував, що виконання мінських угод може забезпечити миротворча місія ООН на Донбасі, яка контролюватиме всю ділянку українсько-російського кордону.

«Кремль повинен прийняти розміщення мультинаціональної миротворчої місії під проводом ООН на всій тимчасово окупованій території Донбасу», — наголосив він. Проте у підсумковій декларації про миротворчу місію не згадано.

Але лідери країн-членів ЄС закликали Кремль негайно звільнити всіх українських політв’язнів, яких утримують у Криму та Росії. ЄС назвав прізвища Олега Сенцова, Володимира Балуха, Станіслава Клиха, які вже тривалий час голодують, активістів Олександра Кольченка, Олександра Шумкова, журналіста Романа Сущенка.

Загалом у спільній декларації ЄС визнав успіхи України і віддав належне наполегливості й відданості української влади на шляху системних перетворень, повідомляє УНІАН. Проте у документі є й критика. У ЄС очікують збереження темпу реформ, зокрема в передвиборчий період, і наголошують не необхідності їх пришвидшити. Згадано про боротьбу з корупцією. ЄС очікує внесення поправки до закону про Вищий антикорупційний суд. Ідеться про положення, яким у чинному законі визначено, що апеляції на рішення антикорупційного суду розглядатимуть суди загальної юрисдикції. Брюссель нагадав Києву, що очікує від Верховної Ради скасування вимоги до громадських діячів, які працюють у сфері боротьби з корупцією, подавати електронні декларації, а також про запуск системи перевірки е-декларацій. У документі наголошено, що Україна має здійснити ці кроки невідкладно.

У декларації згадано й освітню реформу. Проте очевидно, що на формулювання цього пункту вплинув Будапешт. Бо у ньому сторони погодилися з необхідністю забезпечити повагу прав нацменшин згідно з вимогами конвенцій ООН та Ради Європи.

«Північний потік-2» — камінь спотикання ЄС

Україна залишається стратегічним транзитером, який забезпечує надійні й сталі поставки газу до ЄС, ідеться в документі. Питання російського газопроводу «Північний потік-2» в декларації не порушено, хоч під час прес-конференції Петро Порошенко підкреслив негативний вплив цього проекту на енергетичну безпеку України та ЄС і закликав Брюссель розробити спільний підхід для зупинення будівництва.

«Це, безумовно, геополітичний проект, мета якого — зробити Україну слабшою, щоб залишити її без доходів від наявної газотранспортної системи. А також забрати в ЄС понад 20 мільярдів доларів на будівництво інфраструктурного проекту, якого Європа не потребує», — цитує слова Петра Порошенка прес-служба АП.

Дональд Туск зазначив, що, на його думку, цей трубопровід — помилка, він не відповідає інтересам і правилам ЄС. «На жаль, у нас є держави-члени з цілковито іншою думкою», — визнав він.

Серед досягнень цьогорічного саміту Україна — ЄС можна назвати угоду з Європейським інвестиційним банком про позику 75 мільйонів євро для поліпшення безпеки на дорогах у п’яти містах: Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі та Львові. Цей проект підтримує Євросоюз грантом обсягом 4,25 мільйона євро. Брюссель погодився також розширити програми обмінів і збільшити сприяння модернізації професійно-технічної освіти в Україні. Євросоюз висловив намір посилити підтримку української економіки через зовнішній інвестиційний план.