ПОШУК. Всеосяжне забезпечення власної безпеки, зокрема енергетичної, — головне завдання, яке стоїть перед Україною. Розробка вітчизняних науковців і промисловців «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» відкриває перед країною найпотужніший потенційний енергетичний резерв.

Запаси так званого нетрадиційного газу, який міститься у вуглепородних масивах в Україні, величезні. За даними геолого-розвідувальних робіт, у газовугільних родовищах країни перебуває близько 25 трильйонів кубометрів метану. Отримати до нього повноцінний доступ — означає істотно зміцнити енергобезпеку країни.

Спільна розробка Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, Національного технічного університету нафти і газу, інституту УкрНДІпроект, Донецького національного технічного університету, фахівців шахтоуправління «Покровське» містить інноваційну технологію швидкісного буріння, яка дає змогу проводити дегазацію метановугільних родовищ високими темпами, прискорюючи процес вуглевидобутку за рахунок збільшення навантаження на очисний забій до 30% через зняття обмежень щодо газового  чинника.

Донедавна це була загроза

Розробка науковців і промисловців грунтується на створеній ними новій теорії синтезу і генезису природних вуглеводнів у літосфері й технологічних рішеннях щодо швидкісного спорудження свердловин для дегазації метановугільних масивів.

Автори розробили потокову технологію буріння свердловин із поверхні, яка дає змогу проводити дегазацію та залучати газ у промислових масштабах. Основним стримувальним чинником, який не давав змоги використовувати такий метод раніше, була низька швидкість проведення бурових робіт.

Зняти обмеження у швидкості буріння дали змогу наукові та практичні дослідження авторів роботи. Вони проаналізували передовий вітчизняний та закордонний досвід, запропоновані власні наукові та технологічні підходи, узагальнені й систематизовані результати численних випробувань. Розроблено систему просторового планування режиму оптимального розташування свердловин. Особливу увагу розробники приділили міцності й довговічності самих газових свердловин, які повинні витримати тривалий термін експлуатації. Знайдено нові закономірності процесів накопичення і виділення метану з вугільних і прилеглих пластів під час вуглевидобутку. Все це дало додаткову інформацію як для підвищення безпеки праці шахтарів, так і для інтенсифікації підземного газовидобутку та видобутку вугілля.

Технологію успішно впровадили в життя

В результаті розробки і впровадження технології потокового буріння темпи проходження свердловин вдалося підвищити у 5—10 разів. Системний пошук прийомів і напрямів удосконалення технологічних операцій забезпечили стабільне щомісячне спорудження до чотирьох дегазаційних свердловин завглибшки до 850 м, що в 5—10 разів вище, ніж за регламентом спеціалізованих організацій. У складних гірничо-геологічних умовах було досягнуто рекордної швидкість буріння — 518 м на добу! Такі показники заслуговують на повагу навіть визнаних корифеїв галузі. Якісний стрибок дав змогу буровикам не тільки не створювати перешкоди очисним підземним роботам, а й випереджати гірників, проводячи завчасну дегазацію.

Технологію успішно впроваджено в життя, і вона почала давати відчутний економічний ефект. Промисловим майданчиком, де реалізовано проект, стало шахтоуправління «Покровське». Саме там було випробувано створений алгоритм будівництва бурових технологічних парків — абсолютно нового слова в менеджменті, логістиці та координації виробничих процесів під час розробки метановугільних родовищ. Запропонована технологія не просто досягає рекордних швидкостей будування дегазаційних свердловин в Україні, головне — дає змогу поставити цей процес на потік! Потоковий характер дегазації веде до зростання інтенсивності очисних робіт. А прискорення інтенсивності гірничих робіт приводить до зростання дебіту газу. Ось така синергія позитивних тенденцій.

Але крім економічного та екологічного ефекту, не можна забувати ще про одне. Пропонований спосіб дегазації і залученням сучасних бурових установок, розвитком супутнього енергетичного комплексу створює додаткові робочі місця для людей різних за фахом. Безумовно, цей ефект буде ще вагомішим і масштабнішим за умови поширення методу комплексного освоєння вугільних родовищ на інші вугледобувні підприємства України.

Таке поєднання грамотного науково-організаційного підходу, впровадження інновацій та аналіз отриманого економічного ефекту дало підстави висунути отримані результати та рішення на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.

Інноваційний прорив

Видатний організатор вугільної промисловості лауреат Державної премії в галузі науки і техніки  С. Янко вважає цю роботу інноваційним проривом в розробці метановугільних родовищ.

Знайденим науковим і технічним рішенням дали високу оцінку голова правління Спілки буровиків України А.І. Вдовиченко, професор, завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин КНУ ім. Т.Г. Шевченка В. Михайлов, професор, завідувач кафедри геології корисних копалин ЛНУ  М. Павлун, головний спеціаліст департаменту видобутку нафти і газу НАК «Нафтогаз України»  В. Стасенко та інші.

Особливої уваги заслуговує географія авторів роботи. Науковці та фахівці зі Львова, Івано-Франківська,  Києва й Донецька, які об’єдналися в потужний колектив, створили і науково обгрунтували технологію, яскраво продемонструвавши, що творення, пошук інноваційних відповідей на виклики сучасної економіки можуть і повинні стати тією національною ідеєю, яка може об’єднати в одне ціле різні регіони країни.

Немає сумнівів, що робота «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» та її автори, безперечно, заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Олекса ЛУЖНИЙ
для «Урядового кур’єра»