Четверте засідання Ради асоціації Україна — ЄС відбулося в Брюсселі на тлі різних конспірологічних припущень про те, що ж насправді відбувається цими днями в Україні. Протистояння НАБУ і ГПУ, підозріла активність грузина без громадянства, популістські законодавчі ініціативи під час бюджетного процесу, що підривають репутацію Києва перед європейськими партнерами, — все це створило несприятливий і неприємний бекграунд для візиту української урядової делегації на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом до керівних інституцій Євросоюзу.

Інтенсив без обіду

Мета засідання Ради як двостороннього координаційного органу між Україною та ЄС — оцінити прогрес в імплементації європейської асоціації сторонами. Київ і Брюссель обговорили боротьбу з корупцією, включаючи створення антикорупційного суду, торговельно-економічне співробітництво в межах поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, реформи та співпрацю у сферах фінансів, енергетики, охорони здоров’я, освіти.

Окремо йшлося про шляхи відновлення суверенітету й територіальної цілісності України в умовах російської агресії.

Публічні результати засідання Ради виявилися цілком обнадійливими для України в умовах, коли прориву ніхто не очікував.

Високий представник ЄС Федеріка Могеріні, яка очолила європейську делегацію, назвала зустріч «дуже позитивною та інтенсивною». Через це, за її словами, навіть довелося скоротити робочий обід.

Усі ми живемо в одному європейському домі. Фото з сайту ukrinform.com

Євротранші на умовах МВФ

Оприлюднена за підсумками засідання спільна заява Володимира Гройсмана і пані Могеріні не стала формальною, а являла собою доволі великий амбітний текст. У документі згадуються, переважно в позитивному ключі, всі сфери, галузі, напрями, зобов’язання у форматі партнерства та асоціації між Україною та ЄС.

Серед принципових питань можна відзначити неухильність прив’язки макрофінансової допомоги ЄС до конкретного прогресу реформ. Через це Україна не отримає цього року третій транш 600 мільйонів євро, адже не виконала всіх умов, включаючи скасування мораторію на експорт необробленої деревини. Як очікується, до кінця року ця програма допомоги так і закриється недовиконаною. Але Єврокомісія обіцяла в 2018-му запропонувати нову, на майже 2 мільярди євро. Тут слід пояснити, що однією з ключових умов ЄС для продовження макрофінансової допомоги стало відновлення Києвом співробітництва із МВФ, що нині також застрягло у складному переговорному процесі.

Важливе і обговорення Радою асоціації пропозицій України щодо приєднання до енергетичного й митного союзів ЄС, входження до єдиного цифрового ринку. Це саме ті ініціативи, що перебуватимуть у фокусі поглиблення партнерства між сторонами в середньостроковій перспективі. Головне, щоб вони не стали тупиковим шляхом і кінцевою метою інтеграції України до ЄС, що наполегливо нав’язують Києву деякі європейські столиці.

Визнання роботи НАБУ

У частині судової реформи й на тлі останніх інституційних антикорупційних скандалів в Україні Євросоюз укотре висловив вимогу до Києва про необхідність створення спеціалізованого антикорупційного суду.

Але найголовніше, на чому принципово наполягає Захід, — це забезпечення в Україні повної незалежності, оперативної спроможності та ефективності національних антикорупційних органів, а також створення ефективної системи перевірки електронних декларацій посадовців. Примітно, що серед таких органів у заяві Ради окремо згадано лише НАБУ, діяльність якого з проведення розслідувань корупції на високому рівні визнано «вагомою».

Натомість Могеріні відзначила й рішучість особисто Прем’єра Володимира Гройсмана у протидії корупції.

Угорські мовні ігри

На VIP-вході будівлі керівної інституції ЄС українським журналістам вдалося випадково перехопити міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто. Угорська делегація поверталася із засідання Ради асоціації Україна — ЄС, на яке її було запрошено, щоб за посередництва ЄС обговорити мовне питання. Спілкування з міністром відбулося ще напередодні офіційного оприлюднення висновків Венеціанської комісії щодо спровокованої Будапештом мовної проблеми. Сійярто неухильно повторив три умови можливого повернення до нормального діалогу з Україною. Він вкотре звинуватив Київ в обмеженні прав угорської нацменшини. Натомість міністр пообіцяв повернутися до добросусідських відносин, коли Україна виконає висновки Венеціанської комісії, але щоб цим були задоволені самі угорці на Закарпатті.

З огляду на те, що висновки поважної комісії при Раді Європи виявилися цілком позитивними для України, цікаво, що там ще придумають угорські націоналісти, щоб розіграти українську карту в своїй виборчій кампаній?

Віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе пояснила, що, як заявила на засіданні пані Могеріні, в ЄС не вважають положення мовної статті українського закону про освіту порушенням Києвом Угоди про асоціацію. Як результат, засідання Ради стало ефективним майданчиком для української сторони, щоб укотре довести безпідставність і спекулятивність Будапешта у цій чутливій для кожної держави сфері.

Невтручання у грузинську справу

Згадували на засіданні й про Саакашвілі, але коротко. До речі, поки що жодний адекватний європейський політик публічно не прокоментував ситуацію навколо цієї особи. Хоч відомо, що журналісти такі запити надсилали.

Утім, як розповів неназваний європейський дипломат, позиція тут чітка: ЄС не втручається у слідчі та судові процеси суверенних демократичних держав. Але вони повинні відбуватися згідно з міжнародними стандартами.

Небезпечні межі

На тлі беззаперечних попередніх реформаторських успіхів український партнер, як занепокоєні на Заході, нині стоїть на межі відкоту назад. Тому, крім запланованої та підготовленої дипломатами робочої рутини засідання, перед Прем’єром Володимиром Гройсманом постало завдання вкотре переконувати європейських політиків, що Україна неухильно рухається шляхом порядку денного асоціації, економіка зростає і держава залишається надійним європейським партнером. Поки що Києву це вдається. Але терпець Заходу, принаймні цього тижня, був на дуже небезпечній межі. 

Андрій ЛАВРЕНЮК,
Укрінформ