Дешевші ліки і реальну можливість обирати кращого лікаря обіцяє українцям уже через рік новий очільник МОЗ Олександр Квіташвілі. Про це він повідомив на зустрічі з журналістами провідних українських видань.

Здешевлення ліків можливе на 30% за рахунок спрощення процедури реєстрації низки препаратів і, відповідно, зменшення витрат фармкомпаній на цю статтю.

Вартість медичних послуг, наприклад операцій, буде визначати МОЗ. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Про таблетки від кашлю за кілька гривень

Міністр назвав п’ять авторитетних світових центрів, які тестують ліки: європейський, американський, японський, канадський та австралійський. Якщо на український ринок надходитимуть препарати, що мають сертифікат одного з цих центрів, то ці ліки вже не проходитимуть дорогих та тривалих лабораторних досліджень.

Також ці зміни дадуть змогу українським фірмам закуповувати ліки безпосередньо у виробника, обходячи посередників, кожен з яких додає нині свої відсотки до первинної ціни.

Такі кроки, наприклад, у Грузії змусили фармкомпанії відкрити процес формування цін на ліки і створили серйозну конкуренцію. До того ж грузини спростили ліцензування аптек, що теж підвищило конкуренцію і, відповідно, знизило ціни.

А поки що пан Квіташвілі з власного досвіду нагадує громадянам, що, крім дорогих брендових препаратів, існують ліки з тією самою діючою речовиною, які коштують набагато дешевше.

А ми у свою чергу підказуємо читачам, що вже майже десять років у нашій країні фармацевти на вимогу споживача мають надавати достовірну інформацію про наявність у їхньому аптечному закладі лікарських засобів з такою самою діючою речовиною  і не забути сказати, що вони дешевші. Обов’язковим же вписування діючої речовини в рецепти, наскільки я зрозумів, поки що не стало, тож МОЗ тут є над чим попрацювати.

Журналісти також почули від міністра про плани організувати закупівлю вакцин та препаратів для лікування ВІЛ-СНІДу, гепатитів, туберкульозу (тобто тих, які держава безкоштовно має надавати певним категоріям хворих) за посередництва міжнародних організацій. За словами Олександра Квіташвілі, ЮНІСЕФ, скажімо, закуповує величезну кількість препаратів для понад 110 країн (у т.ч. для Грузії) протягом багатьох років. Тому за контракти з цією організацією між фармкомпаніями триває справжня битва, в якій одним із способів перемогти суперника є зниження ціни мало не до собівартості.

Гуд бай, Семашко

Ми безпосередньо не закриватимемо лікарень або інших медичних закладів, — запевнив міністр. Міністерство просто змінить правила їх фінансування, створивши тим самим умови для перерозподілу потоків пацієнтів.

Нині кошти ще за радянським принципом (його приписують Миколі Семашку) надають на ліжко-місце. І з огляду на їхню кількість заклад отримує фінансування — незалежно від того, використовуються вони на 40% чи на 110% (так буває — ви що, в коридорі ніколи не лежали?).

Зараз в Україні 400 тисяч лікарняних ліжок, а, скажімо, в Німеччині, де населення вдвічі більше, — 120 тисяч.

Олександр Квіташвілі пропонує кошти виділяти на пацієнта. Скористалася людина послугами цієї лікарні чи поліклініки — вони підуть сюди (в обсязі наданих послуг). А не сподобався Його Величності Пацієнтові рівень обслуговування чи якість наданої допомоги — він піде в інший заклад, за ним підуть і гроші. Насправді, звичайно, схема буде дещо складнішою, але це має змінити ставлення медиків і до своєї роботи, і до грошей, які надає держава. Я, на жаль, не встиг запитати міністра, чи розуміє він, що доїхати до цього, поки що теоретичного, кращого закладу наші сільські жителі часто не можуть фізично — зазвичай ні доріг немає, ні транспорту.

Також у цій частині реформ міністерство хоче залишити за собою формування цін на послуги (наприклад, вартість оперативного лікування гострого апендициту), а консультантами будуть запрошені авторитетні міжнародні організації.

Закуримо, генацвале?

Тим часом якщо Україна — один зі світових лідерів з подолання тютюнової епідемії, то Грузія плететься у хвості. Роботи там у сфері контролю за тютюном — непочатий край. Наприклад, наші офіціанти  працюють у чистій атмосфері, а їхні грузинські колеги повертаються додому у просмерділому тютюном одязі та з головним болем. Величезна різниця між нашими країнами (на нашу користь) й у відносній кількості курців, у темпах зниження залежності.

Але боюся, що ці темпи можуть істотно знизитися і в нас. Наскільки я зрозумів, новий міністр не надто добре розуміє цю проблематику. Бо у відповідь на запитання «Чи підтримуєте ви пропозицію громадських організацій підвищити акцизи на тютюнові вироби з 1 січня 2015 року щонайменше на 30%?» (це дасть змогу значно збільшити надходження до бюджету і зменшити поширеність куріння серед різних соціальних груп) міністр відповів ухильно.

Так, загалом пан Квіташвілі підтримує високі акцизи на тютюн, але вважає, що піднімати їх можна лише поступово, хіба що на 10% щорічно. Бо інакше, вважає він, можна спричинити зростання контрабанди цигарок. Сумно. Сумно, бо байка про «контрабанду» — улюблений прийом тютюнових компаній, яким вони користуються, лобіюючи стримування акцизів. Сумно, що новий міністр на це попався. Насправді ж ціни на цигарки в Україні значно нижчі за європейські, й контрабанда йде з України, а не в Україну. Також наші ціни (залежно від марки) або нижчі, або близькі до цін на цю отруту білоруського, молдавського, російського походження. Це означає, що й із цих країн смертельно небезпечний крам (нагадаю, що у світі від нього помирають щорічно понад вісім мільйонів людей) ввозити до нас не вигідно.

Сподіваюся, міністр знайде час, щоб зустрітися із громадськими активістами й експертами, які наполягають на підвищенні акцизів, і дасть змогу прихильникам запобігання букету хвороб розповісти і про реальну ситуацію в Україні в цьому питанні, і про шляхи її поліпшення. Особисто прошу про сприяння в організації такої зустрічі пана Дмитра Сіманського (Крикуна), який під час зустрічі із журналістами відрекомендувався як «поки що радник міністра» (на громадських засадах?). І сподіваюся, що власна позиція пана Дмитра (судячи з його висловлювань в Інтернеті, йому антитютюнова політика дуже не подобається) не завадить йому це зробити.

Про деякі інші плани міністра — щодо СЕС, кадрової політики, подолання корупції в Національній академії медичних наук тощо — у наступних публікаціях «УК». А наскільки ці плани будуть вдалими, побачимо вже за рік.