СИТУАЦІЯ

В Україні знайти неофіційного детектива нескладно, а от оплатити його послуги зможуть далеко не всі

Попри те, що детективні агенції у нас поза законом, все-таки знайти фахівця, який дізнається правду про партнерів або членів родини, — не проблема. Для цього достатньо звернутись із відповідним запитом до всесвітньої мережі Інтернет. І бажаючих надати таку послугу виявиться чимало. Так, тільки в столиці компаній, які надають такі послуги, майже два десятки. Більшість з них офіційно зареєстровані як охоронні фірми. Окремі, щоб їх було легше ідентифікувати, в назві своєї компанії згадують слово «детектив» чи «детективні», інші обходяться без цього.

Є навіть неофіційна статистика щодо того, з якими проблемами найчастіше українці звертаються до нелегальних детективів. Першість у цьому рейтингу вже кілька років поспіль тримає послуга зі збору інформації особистого та ділового характеру. І хоча детективи працюють нелегально, проте на прохання клієнта можуть укласти з ним контракт.

 

Детективи збирають інформацію, не привертаючи зайвої уваги. Фото з сайту детектив.kiev.ua

— На жаль, в Україні ситуація з детективними бюро в зародковому стані, — каже віце-президент Поліцейської автокорпорації України Олександр Кошарний. — У більшості європейських країн детективні бюро успішно працюють уже багато років. Навіть у наших східних сусідів-росіян цей бізнес узаконено з 1992 року. Звісно, в Україні були спроби узаконити цей вид діяльності, та поки що вони не були успішними. Хоча десь років з п’ять тому було створено спеціалізований підрозділ при Міністерстві внутрішніх справ, з функціями, подібними до детективних. Складався він з колишніх працівників органів внутрішніх справ, які вийшли на пенсію. На роботу брали тільки людей з позитивною біографією. Проте після того, як один працівник цієї організації загинув під час виконання службового завдання, підрозділ поступово припинив свою діяльність. 

 

Звісно, потерпілий може звернутись до міліції, та є випадки, коли це не зовсім доречно. Приміром, працівники правоохоронних органів не будуть спостерігати за дружиною, яку чоловік підозрює в зраді. А от детективи нададуть таку послугу. До речі, за неофіційними даними година спостереження за другою половинкою коштує $100. Хоча за особливо важкі злочини детективи не беруться.

— Є припущення, що детективну діяльність не легалізують через те, що правоохоронні органи не хочуть втрачати свої позиції, вони бояться позбутися монополії, — зазначає директор Національного детективного бюро Української секції Міжнародної поліцейської асоціації Олег Петров. —  Хоча якщо уважно вивчити закордонний досвід, стає зрозумілим, що міліція і детективи не можуть конкурувати між собою. Адже детективи часто беруться за ті справи, які міліція не розглядає через зайнятість.

Проте як же на практиці детективи слідкують за «жертвою»? Загалом їх роботу можна порівняти із журналістською — вони так само записують інформацію на диктофони, фото- та відеокамери, мобільні телефони. Проте роблять це, не привертаючи зайвої уваги. У багатьох з них налагоджені добрі контакти з правоохоронними органами. Ця співпраця здебільшого ∂рунтується на особистих зв’язках. Адже більшість детективів — у минулому працівники цих структур. 

Єдиний істотний недолік — у тому, що інформація, зібрана детективом, не визнається українськими судами, оскільки вона зібрана неофіційно. Але і тут є шпаринка — детектив може виступати в суді  як свідок чи навіть адвокат. Та  відрізнити професійного детектива від дилетанта непросто. Знавці радять якомога більше дізнатися про цю фірму чи людину. Якщо ж це вдалося, тоді не варто відразу ж платити гроші, краще розрахуватись за фактом виконання роботи.