Голова Всеукраїнського об’єднання 
«Федерація роботодавців  ЖКГ України»
Олег АДАМОВ

Мабуть, не знайдеться жодного мешканця багатоповерхівки, який би був задоволений роботою підприємств, що надають житлово-комунальні послуги: одні погано прибирають, інші постачають ледь теплу воду, треті — опалення взимку не поспішають вмикати. Та якщо послухати комунальників, то теж можна почути багато претензій мешканцям: що ті смітять де не слід, що вікна на зиму не заклеюють тощо. Та й зарплата надто низька, бо споживачі платять мало. А в тих — зустрічні скарги на непомірно високі тарифи…. Як збалансувати інтереси комунальників і споживачів? Про це ми розмовляємо з головою Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» Олегом АДАМОВИМ.

Потрібна  єдина концепція

— Олеже Ігоревичу, на вашу думку, чи ефективним буде вирівнювання житлово-комунальних тарифів по всіх регіонах?

— Ніхто не каже, що це будуть однакові тарифи. Йдеться про єдиний підхід, про єдину концепцію тарифоутворення. Адже не секрет, що сьогодні в різних регіонах України тарифи відрізняються дуже істотно. І основні причини не технічні або економічні, а полягають у тому, що відрізняється політика органів місцевого самоврядування та міських голів.

Там, де міський голова — господарник, який розуміє, що підприємства ЖКГ не можуть працювати безкоштовно й у них є свої труднощі, — тарифи справді близькі до економічно об∂рунтованих. Однак відома практика, коли деякі керівники міст, заграючи перед електоратом, затримували підвищення тарифів. Зокрема, різниця між реальним тарифом і сумою, яку платили споживачі, закладалася у місцевих бюджетах для відшкодування таким підприємствам. Але, зазвичай, вона потім не погашалась. І страждали від цього саме підприємства.

— Виходить, що в деяких регіонах буде певне підвищення тарифів. Чи не виникне у зв’язку з цим соціальна напруга в суспільстві?

— А з іншого боку, чому донедавна в Києві тарифи були втричі нижчі, ніж у місті Вишневе? Можливо, жителі м. Вишневого отримують більше доходів, ніж кияни? Тому якщо ми говоримо про формування політики в цьому питанні, то тут має бути комплексний загальнодержавний підхід.

— Нині багато говориться про те, що працівники житлово-комунальних підприємств через малу зарплату не зацікавлені ефективно працювати. Чи можливо змінити цю ситуацію?

— На сьогодні є всі підстави говорити про те, що це можливо.

— Завдяки підвищенню тарифів?

— Ні, насправді в нинішніх тарифах закладено дуже великий потенціал для їх зниження, а точніше — зменшення собівартості виробництва послуг. Не секрет, що втрати теплової енергії, води та інших ресурсів  колосальні — і в магістральних мережах, і внутрішньобудинкових. Цю ситуацію можна змінити тільки за рахунок економії, модернізації виробництва, впровадження енергозберігаючих технологій тощо. Але для цього потрібні зміни в підходах до формування тарифів. Доки на законодавчому рівні не буде введено поняття інвестиційної складової в тарифі на житлово-комунальну послугу, доти й змінити нічого не вдасться.

Інвестора треба зацікавити

— Що таке інвестиційна складова?

— Це витрати, які закладаються в тарифі на реалізацію інвестиційних заходів. Поясню на прикладі. Одне підприємство, яке займається освітленням місць загального користування в будинках, несе певні енергозатрати. А шляхом, наприклад, встановлення енергозберігаючих ламп, заміни проводки тощо можна досягти відчутної економії — до 90%. Те ж саме стосується встановлення приладів обліку тепла, здійснення термомодернізації житлового будинку тощо.

— То чому ж цього не роблять?

— Тому що тарифи у нас установлюють за фактичними затратами. Так, якщо підприємство залучить у вигляді інвестицій 100 грн і отримає економію в розмірі 90 грн, то, як наслідок, тарифи йому перерахують за фактом затрат, тобто понизять. У такому разі немає можливості повернути залучені кошти, тобто вкладені інвестиції.

Сьогодні на ринок можуть прийти інвестори — і вітчизняні, і зарубіжні. Але бракує механізму, який зміг би цього інвестора зацікавити у вкладення інвестицій.

Часто доводиться чути нарікання, що до існуючих високих тарифів на житлово-комунальні послуги хочуть додати ще й якусь незрозумілу інвестиційну складову. Насправді нічого незрозумілого тут немає. Федерацією роботодавців ЖКГ України розроблено і за підтримки народних депутатів України подано до парламенту законопроект про внесення змін до Закону «Про житлово-комунальні послуги» (реєстраційний номер 9033), який передбачає включення до тарифу інвестиційної складової. Водночас пропонується обмежити її розмір, котрий передбачає, що вона може бути введена в структуру тарифу лише в рамках фактично отриманої економії від проведених інвестиційних заходів. Це не тягне за собою підвищення існуючого тарифу.

Крім того, планується, що після завершення реалізації інвестиційної програми тарифи будуть переглядатися. І тоді справді відбуватиметься їх зниження. А за рахунок зниження собівартості послуг можна отримати резерв для підвищення заробітної плати працівників. Цей законопроект нині перебуває на розгляді у Верховній Раді.

— Які додаткові проблеми, пов’язані з формуванням тарифів, потребують розв’язання сьогодні?     

— Як уже було зазначено, нині у нас використовується помилкова практика — тариф розраховується на основі затрат минулих періодів. Сюди включають і роботи з урахуванням трудозатрат, витрат на придбання матеріалів тощо. А щодо адміністративно-управлінських затрат (зарплати адмінапарату, утримання службових машин тощо), то ця стаття нічим не нормується. Кошти на утримання управлінського персоналу можуть становити 60% у структурі всіх затрат і перевищувати затрати на зарплату робочого персоналу та інші виробничі затрати. У нас також є низка законодавчих ініціатив, щоб виправити цю ситуацію.

Підприємства ЖКГ нині стикаються з великими «кадровим голодом» Фото Володимира ЗАЇКИ

Комунальникам безробіття  не загрожує

— Сьогодні активізувався процес створення ОСББ. Чи не боїтеся ви як голова Федерації роботодавців ЖКГ України, що з часом немало комунальників стануть безробітними?

— Відповідь однозначна — ні. Бо обсяг робіт, які потрібно виконувати, — не зменшиться у жодному разі. Підприємства ЖКГ нині стикаються з величезним «кадровим голодом». Оскільки працювати за ту зарплату, яку платять у нашій галузі сьогодні, ніхто не хоче.

Водночас стверджувати, що повинні бути тільки об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, теж не слід. Тому що впоратися самостійно з усіма проблемами, які існують на ринку житлово-комунальних послуг, вони не здатні.

— Зазвичай, згадуючи про ОСББ, усі звертають увагу на плюси такого об’єднання. А чи можуть бути приховані загрози, про які співвласникам будинків ніхто не говорить?

— Перекладати всі труднощі на ОСББ — неправильно, хоча дехто цього й хотів би. Перша загроза існує в тому, що ми можемо втратити ту потужну інфраструктуру, яка нам дісталася ще з часів УРСР. Адже немало чиновників на місцях хочуть зняти з себе всі проблеми і перекинути їх на кожен окремо взятий будинок. А ОСББ, створене в одному будинку, не здатне впоратися з ними самостійно. Обрахунки свідчать про те, що управляти одним будинком  економічно невигідно.

— Є багато прикладів, коли мешканці багатоквартирних будинків це вже зрозуміли і почали об’єднуватися…

— Не всі. Розуміють тільки ті, хто з цим зіткнувся. Наприклад, кожне ОСББ має платити зарплату бухгалтеру та нести інші затрати, через які утримання одного будинку може обійтися надто дорого для його мешканців. При цьому від багатьох послуг доведеться відмовитися. Так, у рамках одного будинку ніхто не буде утримувати аварійну службу. А куди в такому разі зателефонувати, якщо щось трапиться?

— Як вирішити питання належного утримання будинків?

— До кожного управителя (незалежно від того, хто виконує ці функції, — комунальне чи приватне підприємство, або ОСББ) повинні пред’являтися єдині вимоги. Однак ми вважаємо, що ліцензування у цій сфері вводити не треба, бо в такому випадку у чиновників може з’явитися додатковий важіль для тиску на розвиток цього ринку.

Ми вже подали свої правки до законопроекту про ОСББ (реєстраційний номер у  Верховній Раді — 8474) під час підготовки до другого читання.

Нині на ОСББ намагаються перекласти всі проблеми — що хочете, те у своєму будинку й робіть. Але питання в тому, що існує велика кількість нормативних стандартів, які регламентують правила утримання житла, і від їх дотримання залежить безпека нашого проживання в цих будинках.

От, скажімо, димовентиляційні канали. Їх перевірку та прочищення мають виконувати лише професіонали, які мають допуск до відповідних робіт. Але… багато ОСББ навіть поняття не мають, що це має бути зроблено! А хто відповідатиме, якщо щось станеться?

Ми за те, щоб законодавчо визначити мінімальний перелік, рівень та вартість обов’язкових робіт, які повинні виконуватися у будинках незалежно від того, хто ці функції виконує. Адже ОСББ також несе відповідальність за управління та утримання спільного майна перед конкретним власником, і ця відповідальність має бути закріплена на законодавчому рівні.

— До речі, зараз дехто з керівників ОСББ скаржиться, що їм нав’язують управляючі компанії, але ті тільки підвищують тарифи…

— По-перше, на сьогодні ще рано говорити про розвинутий ринок управляючих компаній в Україні. По-друге, переконаний, що на законодавчому рівні ніхто не нав’язуватиме ОСББ управляючих компаній.

Федерація розробляє проекти нормативно-правових актів, які не допустять подібних ситуацій, а забезпечуватимуть розвиток ринку житлово-комунальних послуг. Також ми докладемо максимальних зусиль, щоб не було ліцензування чи тиску на ОСББ в частині прийняття рішень щодо управління власними будинками. І для цього у нас є всі підстави та механізми.

Інна КОСЯНЧУК,  
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олег АДАМОВ. Народився 5 серпня 1977 р. у м. Донецьку. В 1999 р. закінчив Донецький державний технічний університет за фахом     «менеджмент ЗЕД», у 2001р.— Київський національний економічний університет, магістр за спеціальністю «фінанси». З 2009 р. працює на посаді голови Всеукраїнського об’єднання «Федерація роботодавців ЖКГ України». Є членом правління Пенсійного фонду України від сторони роботодавців.