Міністр фінансів України
Олександр ШЛАПАК

Фінанси країни — одне з ключових питань розвитку будь-якої економіки. А у важкі часи політичного та військового протистояння, яке переживає останніми місяцями наша держава, це стає просто питанням виживання. Новопризначений міністр фінансів Олександр ШЛАПАК — відомий і шанований не лише в нашій країні, а й за її межами економіст. У своєму, так би мовити, консолідованому інтерв’ю, яке давав, відповідаючи на запитання кількох засобів масової інформації, зокрема й «Урядового кур’єра», він без купюр охарактеризував фінансово-економічний стан країни і шляхи подолання негативів, які Україна накопичувала протягом кількох років.

Перегляд бюджету: ефект лише наприкінці року

— Олександре Віталійовичу, у важкий час, коли треба заощаджувати кожну копійку, як оцінюєте бюджетний процес в Україні?

— Проблема бюджетного процесу загалом полягає в тому, що ми не дотримуємося документа, який існує. Тому і виникають неприпустимі казуси. Так, приміром, коли ми цього року, розглядаючи документ на парламентському  комітеті, 30 мільярдів гривень видатків врахували, а про дохідну частину забули.

Сам державний бюджет сформовано на абсолютно нереальній базі, і це ключова причина готувати новий документ, особливо за дохідною частиною.

У цілому ж ситуація з головним фінансовим документом країни надзвичайно складна. Так, за січень — лютий 2014 року ми отримали близько 90% дохідної частини, яку нам треба було назбирати (52,2 мільярда гривень). Приміром, ми недобрали 1,3 мільярда гривень вітчизняногго ПДВ передусім тому, що просто немає звідки брати податки з економіки, яка перебуває у стагнації. Імпортного ПДВ недобрали 7 мільярдів гривень, бо в Україні на 14,7% знизився експортно-імпортний товарообіг.

— Як потрібно змінювати головний фінансовий документ, який дістався від попереднього уряду?

— Ми ведемо розрахунки стосовно нової макроекономічної конструкції головного фінансового документа разом з Мінекономрозвитку. Проте нині зрозуміло одне: жодного макроекономічного зростання не буде. Ми також не очікуємо серйозного покращення на експортно-імпортних ринках, зокрема з найголовнішим партнером — Росією. Тому зміни до бюджету, які буде внесено, дадуть певний економічний ефект для України лише в кінці цього — на початку 2015 року.

Розраховуємо, що середній курс гривні щодо долара триматиметься на теперішньому рівні — близько 10. Також з огляду на те, що з причини необхідності підняття цін на газ і тарифів на тепло (а ми це змушені зробити) отримуємо вищу інфляцію, яку планували раніше в держбюджеті.

Які ми передбачаємо заходи для нівелювання таких дій? Насамперед це поповнення дохідної частини бюджету. У парламенті вже перебуває відповідний законопроект, який підтримує Мінфін. Консультуємося з Мінекономрозвитку, які видатки з держбюджету ми могли б принаймні відтермінувати чи навіть скасувати.

Попередньо фіскальний розрив, який треба буде погасити, — близько 50 мільярдів гривень. Це не враховуючи того дефіциту бюджету, який на сьогодні становить 70,6 мільярда гривень.

Зовнішній борг зростав у геометричній прогресії

— Який вигляд у цьому контексті матимуть надходження від приватизації? Що можна очікувати цього року?

— Важко говорити про надходження від приватизації, але я переконаний, що можна зібрати від продажу об’єктів 15,4 мільярда гривень. Питання лише в тому, що треба створювати умови для проведення серйозних і прозорих конкурсів. Але у країну, яка фактично перебуває у стані військових дій, навряд чи прийде хороший покупець.

— Охарактеризуйте, будь ласка, стан державного боргу країни і майбутні, пов’язані з ним зміни до держбюджету.

— На 31 грудня 2013 року ми мали держборг 584 мільярди гривень, що становить 40,5% ВВП. Хочу зупинитися на цьому докладніше, бо ми всі повинні зрозуміти важливу річ: держава загнала себе в боргову яму.

Якщо ми не змінимо бюджет, не схаменемося та не зупинимося у своєму економічному популізмі, який просто душить державу п’ять останніх років, то нам слід чекати дефолту з усіма його наслідками.

Тому кілька промовистих цифр: якщо у 2004 році на обслуговування зовнішнього боргу витрачали 1 мільярд гривень, то в 2013-му — 44,3 мільярда гривень.

Стверджую, що протягом останніх років держава жила лише завдяки двом ресурсам — накопичення боргу і проїдання золотовалютних резервів Нацбанку. Тому в нас у результаті цієї абсолютно бездарної фіскальної політики немає можливостей фінансувати великі проекти, збільшувати соціальні стандарти тощо.

Можливо, незабаром ювеліри перейдуть на загальне оподаткування. Фото st2.imhonet.com

Крим продовжує сплачувати до центру

— Але ж ми можемо і хочемо залучати на допомогу кредити від міжнародних фінансових організацій, бо не виживемо.

— Так, нам потрібно це робити, адже у них є гроші. Ці фінансові організації готові до нас прийти і надати кошти, які дадуть кумулятивний ефект. Але якщо нам вдасться скоротити значну частину бюджетних видатків, то і позичатимемо значно менше.

Тому чекаємо допомоги від МВФ, успішні перемовини щодо її надання Україні тривають, однак ми не хочемо, щоб це питання було занадто заполітизованим. І якщо вийдемо на якісь узгоджені параметри в цьому питанні, то проінформуємо суспільство.

Які інші гроші може отримати країна від світових організацій? МВФ — світовий експерт у справі кредитування економік, тому інші установи не йдуть у державу, яка має від’ємні оцінки цього фонду щодо неї. Йдеться і про Світовий банк, і про ЄБРР, які всі можуть стати значними кредиторами нашої економіки. Знаєте і про підтримку США, які готові нам надати 1 мільярд доларів. Це вже не залежить від МВФ.

— Як гостра військово-політична ситуація, що склалася в Автономній Республіці Крим, впливатиме на економіку країни загалом та бюджетні показники? Як міністерство ставиться до фінансування Збройних сил країни та Національної гвардії в цей тяжкий період?

— З великою упевненістю кажу, що Крим був і залишається дотаційним регіоном. У 2013 році його фінансова спроможність щодо самозабезпечення становила 51,2%.

Кримчани торік заплатили податків 8,5 мільярда гривень, зокрема 3,8 мільярда гривень — у державний бюджет. Отримали ж із державної скарбниці 16,6 мільярда гривень. Тому наголошую, що політична втрата Криму не принесе жодних економічних втрат Україні.

Але хоч як це дивно, досі у нас із фінансовою системою на півострові все гаразд. Я особисто попросив довідку. Так, Крим заплатив лише в березні (коли вже тривали активні військові дії) 99 мільйонів гривень до державного і 84 мільйони — до місцевого бюджету.

Усі заробітні плати, пенсії у Криму сплачують у повному обсязі.

Щодо запровадження російського рубля на території півострова, то зазначу: якщо таке і станеться, то кримчанам буде надто важко, адже фактично діятимуть дві валюти.

У цьому контексті зазначу, що фінансування Збройних сил та гвардії дуже важливе і ми його вирішуємо з військовими. Думаю, що ми зробимо все, щоб убезпечити себе від можливої агресії ззовні.

Зона єдиного податку звузиться

— Якою буде політика міністерства у податковому зрізі? Маємо на увазі трансфертне ціноутворення, питання єдиного податку, ПДВ тощо.

— Ми ведемо широку дискусію з цього приводу з податківцями. Якщо сказати коротко, то вимагаємо негайного закриття всіх каналів, які б давали змогу уникати надходження платежів до бюджету. Що стосується трансфертного ціноутворення, то добиватимемося, щоб з 1 травня набули чинності всі нормативні документи в цій царині.

Говорячи про ПДВ, зазначу, що не збираємося нічого змінювати щодо цього податку.

А ось кажучи про єдиний податок, то тут треба багато зробити. Не розумію, чому його сплачують, приміром, адвокати, юристи-консультанти, виробники меблів чи ювеліри, яких аж ніяк не можна кваліфікувати як дрібний бізнес. Тому ми просто змушені вилучити цілу низку видів діяльності, на які має поширюватися цей податок.

— Як ви вважаєте, чи треба проводити у країні другий етап пенсійної реформи і що він може позитивного дати людям та економіці?

— Не знаю на сьогодні, які реформи ми повинні робити у сфері пенсійного забезпечення громадян. Солідарна система, знаємо, вже не спрацьовує. Трішки нас врятувало те, що ми збільшили пенсійний вік для жінок. Справді, весь світ, так би мовити, рятується саме другим етапом пенсійної реформи. Але відомі експерти наголошують: не треба з великими проблемами, які існують на першому рівні такої реформи (дефіцитом Пенсійного фонду), йти до другого рівня.

Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олександр ШЛАПАК. Народився у 1960 році у місті Іркутськ (Росія). 1982-го закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «автоматизовані системи управління». У 1982—1984 рр. — інженер-програміст обчислювального центру. 1984—1990 рр. — на комсомольській роботі на Львівщині. 1990—1993 рр. — голова облради Демократичної спілки області. У 1993 — 1998 рр. обіймав керівні посади у Приватбанку (остання з них — заступник голови ради).

У 1998—2000 рр. — керівник групи радників віце-прем’єра з питань економіки, в 2000—2001 рр. — заступник міністра економіки України. 2001—2002 рр. — міністр економіки та з питань європейської інтеграції  України. У 2003—2005 рр. — заступник голови Нацбанку України. З 2005 по 2006 рік — керівник Державного казначейства України. З 2006 року — перший заступник глави Секретаріату Президента України. Залишив цю посаду після того, як 2010 року закінчився термін президентства Віктора Ющенка.

27 лютого 2014 року Верховна Рада України призначила його міністром фінансів України.