Однією з головних загроз для України в Чорному морі після окупації РФ Криму чимало експертів вважають гіпотетичний варіант блокади росіянами не лише наших великих торгових портів, а й взагалі безпечних нині проходів комерційних суден до них, насамперед до портів великої Одеси — Чорноморського, Південного та Одеського, а також Миколаївського. Через них сьогодні проходить більш як половина всього українського експорту. Найуразливішим варіантом для економіки України авторитетні фахівці називають плани країни-агресора щодо блокування 50-кілометрової полоси, якою сьогодні проходять торгові судна до українських портів, що залишалася між островом Зміїний та газонафтовою буровою платформою «Таврида». З 2014 року вона перебуває під контролем Чорноморського флоту Росії. Залишилося лише захопити 30 «вагнерівцями» острова Зміїний з його селищем Біле та повідомити всьому світові через ООН про «добровільне» бажання чергової «народної республіки» приєднатися до РФ. До речі, такий можливий варіант розвитку подій у цьому регіоні, який зазвичай прораховують ЗСУ і наші партнери по НАТО, змоделював на Радіо «Свобода» колишній заступник начальника штабу ВМС України капітан 1 рангу Андрій Риженко.

Зайвим підтвердженням того, що вище керівництво держави і наших Збройних сил не виключає розвиток подібних російських сценаріїв у цьому регіоні, стало відві­дування Володимиром Зеленським 9 серпня під час перебування з робочою поїздкою у Миколаївській і Одеській областях військових навчань на острові Зміїному. «Під час навчань морські піхотинці і групи спеціального призначення, — як повідомляє пресслужба ОП, — за підтримки авіації і надводних сил відпрацьовували посилення охорони й оборони острова. Українські військові успішно протидіяли морському десанту умовного противника, знищили ворожі судна й відбили потенційну ймовірність агресора захопити український острів».

Президент країни, за інформацією його пресслужби, підкреслив важливість проведення подібних навчань: «Приємно, що ці військові навчання проходять і на нашому українському острові Зміїний. На такому рівні вони тут ніколи не відбувалися. Це свідчить про те, що ми розуміємо, в який час живемо, з ким боремося».

Напередодні відвідування главою держави Зміїного кореспондент «Урядового кур’єра» перебував у місті Вилкове, до адміністративного складу якого входить цей острів, зустрічався з депутатом і членом виконкому багатьох скликань міської ради Василем Прокопенком, одним із керівників Одеського підрозділу філії «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України», відомим дослідником-краєзнавцем Придунав’я. Свого часу група журналістів нашої газети з величезним захопленням слухали Василя Філатовича, який, погодившись бути нашим гідом, дуже цікаво розповідав про унікальні подробиці з історії та сьогодення Вилкового і цього прекрасного регіону української Бессарабії. А острів Зміїний, на його переконання, досі приховує чимало унікальних таємниць свого минулого, яке вимірюється понад двома з половиною тисячами літ. Може, саме тому чергова книжка-дослідження Василя Прокопенка, яку вчені вважають науково-популярною монографією, має назву «Острів Z». Під час нашої нещодавньої зустрічі відбулася тривала бесіда з автором ґрунтовного, прекрасно ілюстрованого видання про чорноморський острів Зміїний — унікальний природний, історичний, ресурсний і туристичний об’єкт України.

— Історія острова, як підкреслюється в книжці, «то бурхлива, то штильна, що з’єднує міфи і реальність». Сам же Зміїний порівнюється з кораблем, який «стійко, надійно і сміливо вже мільйони років тримає свій курс у відкритому морі. Він чудовий і суворий, він рятувальний і трагічний.., він романтичний і жестовий.., він таємничий». Коли Зміїний уперше згадується в історичних джерелах?

— Перші письмові згадки про наш острів належать до VII ст. до н. е. — у творах деяких античних авторів він позначений як острів Левке (Білий), а також — острів Ахілла, острів Блаженних. У середньовіччі він іменувався Філоксією, Фідонісі, Ілан-Ада, у нові часи — Шерпілор, Зміїний.

— А в чому унікальність цього острова?

— У Чорному морі островів небагато: з великої їхньої світової різноманітності (материкових, вулканічних, коралових, намивних) у нашому морі є незначна кількість невеликих материкових і досить багато (в гирлах річок) намивних островів. А Зміїний — єдиний у Чорному морі значний за розмірами справжній морський острів материкової природи. За природними та історичними особливостями він унікальний об’єкт-феномен України та всієї Південно-Східної Європи. На думку сучасних дослідників, геологічний вік острова — 410—440 млн років. А однією з перших українських карт, де зафіксовано острів, є «Генеральна карта України», виконана французьким картографом Гійомом де Бопланом у 1648 році.

— Польський граф Ян Потоцький, описуючи (друга половина XVIII ст.) у своїх дорожніх замітках, виданих пізніше в Парижі, своє «чорноморське плавання слідами стародавніх греків», першим, як ви пишете у книжці, висловив припущення, що «острів Фідонісі — це, напевно, і є той самий острів, де похований Ахілл». Складно повірити в таку версію…

— Ви можете не вірити, але сотні авторитетних історичних документів і результати археологічних розкопок свідчать, що храм Ахілла розташовувався на острові з VII ст. до н. е. і залишався впродовж майже 1000 років всегрецьким центром поклоніння цьому богу-герою. Прочани, котрі прибували в острівний храм з усієї еллінської Ойкумени, приносили дарунки і пожертви, ставили статуї з написами на честь Ахілла, виконували інші священні ритуали. У самому храмі була чудова мармурова статуя Ахілла і (за міфами) його легендарний щит, описаний Гомером в «Іліаді».

— Усі середньовічні й пізніші назви острова, йдеться в книжці, мали однакову «зміїну» основу: італійську (Філоксія), грецьку (Фідонісі), турецьку (Ілан-Ада), румунську (Шерпілор). Відкрийте секрет — чи багато на Зміїному змій?

— Змії на острові вже давно не зустрічаються. У ранньому середньовіччі після занепаду античної цивілізації в Північному Причорномор’ї внаслідок варварського натиску острів втратив своє колишнє значення, став маловідвідуваним, а то й взагалі пустельним. Поодинокі середньовічні мореплавці, висаджуючись на острів, помічали на ньому, крім безлічі морських птахів, велику кількість вужів. Їх було дуже багато й вони були великі. Ймовірно, цих рептилій заносили сюди течії із сусідньої дунайської дельти, де вужі були звичайним видом. Тому острів відтоді отримав свою нинішню назву.

***

Після розпаду Союзу з 1991 року Зміїний перебуває у складі України. За цей час, за інформацією автора книжки «Острів Z», його було демілітаризовано (у часи СРСР тут дислокувалися підрозділи двох військових частин), а острівну інфраструктуру повністю оновлено. На острові побудовано великий (за масштабами острова) стаціонарний глибоководний причал, здатний приймати великі вантажні судна (зокрема танкери) з осадкою 8 м, проведено капітальний ремонт маяка і побудовано маякове містечко. На острові розташована прикордонна застава Ізмаїльського прикордонного загону, є готель, музей.

У лютому 2007-го постановою Верховної Ради України на Зміїному було засновано селище Біле, яке адміністративно ввійшло до складу міста Вилкове. Назва селища — данина історичній пам’яті першій прадавній назві острова — Левке (з грецької — Білий). А домінуючими видами й символом острова Зміїного й надалі є птахи — їх тут зафіксовано 241 вид, що становить понад 50% орнітофауни України.

Розпад Радянського Союзу, табору соціалістичних країн, виникнення нових суверенних держав, пише Василь Прокопенко в розділі «Острів надії» у своїй книжці, позначилися на долі Зміїного. Маловідомий і секретний упродовж багатьох десятиліть невеликий острів став інформаційною зіркою і об’єктом довгих міждержавних суперечок, судових позовів — аж до Міжнародного суду ООН. Причинами такої «популярності» Зміїного стали зміни державної приналежності острова й економічні (вуглеводні) чинники його шельфу.

— Василю Філатовичу, чи поставлено, нарешті, крапку в цих багаторічних прикордонних суперечках із румунами?

— Так. У процесі п’ятирічного розгляду Міжнародним судом ООН справи «Морська делімітація в Чорному морі. Румунія проти України» про поділ, у тому числі континентального шельфу в зоні українсько-румунського кордону, 3 лютого 2009 року Міжнародний суд виніс остаточне і безапеляційне рішення про юридичну приналежність Зміїного Україні. Острів отримав статус українського морського острова з відповідним територіальним морем. Офіційні представники сторін суперечки — Румунія і Україна «…визнали рішення суду й висловили з цього приводу своє задоволення».

— І головне тепер запитання: чи видобувають уже на нашому шельфі вуглеводні?

— На початку 90-х років під час попередніх геологічних досліджень, проведених українською державною компанією «Чорноморнафтогаз» на шельфі Зміїного, було встановлено, що за 40 км на південний схід від острова можуть бути значні запаси вуглеводнів. Первісні прогнози ресурсів знову відкритого родовища, названого «Олімпійське», давали оцінку в 100 млн тонн нафти. З метою залучення додаткових коштів на розвиток острова у вигляді інвестицій, у 2007 році Одеська обл­держадміністрація розробила проєкт СЕЗ «Ольвія/Ахілія». Але через явно завищені умови економічної діяльності, відрив від реалій острова, через невирішеність на той час його політико-адміністративного статусу згаданий проєкт так і залишився в мріях. Вочевидь, час його реалізації ще не настав.

***

Заглиблюватися в тему видобутку нафти й газу, перспективи розвитку таких проєктів на шельфі Зміїного Василь Прокопенко не став з однієї, як я можу лише припускати, причини — прекрасному знанні непорівнянних, разючих результатів, яких сусідня Румунія досягла за десять років у видобутку вуглеводнів на своїй, узаконеній Міжнародним судом ООН, частині шельфу.

Щодо гарантій безпеки Зміїного від потенційно можливих спроб захоплення острова, то у своєму виступі під час перебування на Зміїному Володимир Зеленський наголосив: «Україна має потужну армію, яка готова захистити нашу країну, нашу державність і суверенітет на кожній частині незалежної української землі».

Важливо додати ще два суттєві моменти. Як повідомляє прес-служба ГУР МО України, 8 серпня очільник розвідувального органу Міністерства оборони полковник Кирило Буданов перевірив готовність сил та засобів розвідки на острові Зміїний до виконання завдань за призначенням. Під час заходу було відпрацьовано комплекс практичних питань. Зокрема, з особовим складом було проведено заняття з підводного мінування, перевірено готовність розрахунків ПЗРК до виявлення та розпізнання повітряних цілей. Крім того, на острові було встановлено обладнання контролю за надводними та підводними цілями, яке надали іноземні партнери.

І друга приємна новина. Уже на етапі реалізації перебуває будівництво глобальної морської системи зв’язку для забезпечення безпеки мореплавання. Державне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» ще наприкінці минулого року провела відповідний аукціон. Станцію зв’язку, як повідомляє Укрінформ, спорудять у селищі Біле на острові Зміїний до 31 грудня 2022 року.

ДОВІДКА «УК»

У своїй книжці «Вільний дух Вилкового» Василь Прокопенко про себе коротко написав: випускник Вилківської середньої школи і Київського держуніверситету імені Т. Г. Шевченка, працівник сфери прикладної екології і водного транспорту Дунайського регіону, краєзнавець Придунав’я, співавтор книжок «Світ дельти» і «Острів Зміїний. Природа і люди».