ВАЖЛИВО

В Україні назріла необхідність побудови національної мережі станцій екологічного моніторингу

Нашу експедицію на станцію фонового екологічного моніторингу Карадазького природного заповідника НАН України, що розташована на схилі Святої гори, на висоті 180 м над рівнем моря, супроводжували козулі, які завмирали посеред дороги, не розуміючи, що роблять чужаки в їхньому еталонному царстві. Внизу - ніби намальовані пейзажі Коктебельської долини. Вгорі - скам'янілий Сфінкс, або як його ще називають, Чортів палець і хребет Магнітний...

Як "Буря в пустелі" накрила Крим

Для завідувача сектору станції провідного інженера Володимира Лапченка ця місцина рідна, адже він народився на Карадазькій біостанції - його батьки працювали тут усе життя. У 1988 р. почали створювати станцію фонового екомоніторингу, запропонували роботу, що й визначила його подальший шлях у житті.

На станції вимірюються як метеопараметри, так і параметри забруднення атмосфери, зокрема сірчистий газ і приземний озон. У 1991 році станція на Карадазі першою на пострадянському просторі зафіксувала перенос оксиду вуглецю - як наслідок горіння нафтових свердловин у Кувейті під час проведення операції "Буря в пустелі". Тоді перевищення допустимої концентрації над Кримом було в кілька разів.

- Завдання таких станцій, як наша, - відстежувати різноманітні переноси забруднювачів, адже атмосфера не має кордонів, тому сприяє переміщенню небезпечних речовин і сполук на відстані до півтори тисячі кілометрів, - говорить Володимир Лапченко. - Торік у березні виявили нетрадиційне підвищення добового вмісту сірчистого газу: загалом на Карадазі фіксуємо 1-5 мкг/м3, та впродовж 12 діб його концентрація становила 80 мкг/м3 при північно-східному напрямку вітру. Разом з Інститутом геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України вже понад три роки проводимо польові дослідження, вимірюємо радіаційний фон на Карадазі. Він залишається в межах норми, хоча вулканічні породи мають різний вулканічний фон (Карадаг - єдиний у Європі мертвий вулкан юрського періоду. - Авт.).

Дві сторони одного озону

Ще одна важлива проблема, якою займається Володимир Лапченко, - це моніторинг приземного озону. Параметр, про який і гадки не мають не лише багато пересічних українців, а й вітчизняних учених, тоді як в Європі його досліджують уже добрих чверть століття. Проблема глобального масштабу, адже кількість приземного озону на Землі щороку збільшується на 2%. Утім, усе по порядку.

Дослідники Антарктики повсякчас інформують нас про "поведінку" озонової дірки, яка "прилаштувалася" над станцією "Академік Вернадський". Це озон стратосферний, так званий "добрий", якого в атмосфері 90% і який 10-50-кілометровим шаром огортає планету, захищаючи її від згубного ультрафіолету. А 10 % від загального вмісту озону становить озон тропосферний, або приземний, так званий "поганий". Це забруднювач, породжений техногенним станом, один із компонентів міського смогу, який швидко переноситься повітряними потоками на відстань 500-1000 км. Озон утворюється внаслідок хімічної реакції між киснем, оксидом азоту та вуглеводнем під дією сонячної радіації в умовах високої температури, низької вологості повітря та слабкого вітру. Сполука нестійка, дуже сильний окислювач першого класу небезпеки, отруйна речовина, яку можна порівняти із синильною кислотою.

Першими від надмірного озону страждають рослини. Симптом -хлороз, тобто пожовтіння листя. Характерні хлоротичні плями з'являються на голках сосни, на травах, після чого листя в'яне та опадає. На Карадазі виявлено 52 види рослин, що входять у всеєвропейський список живих індикаторів, який складається із 152 назв - вони одразу реагують на підвищення концентрації приземного озону. Серед них -виноград, кизил, шипшина. Американці підрахували, що через шкідливий вплив цієї сполуки втрата врожаю зернових культур за один сезон тільки у штаті Каліфорнія становить 55 млн дол.

Приземний озон має загальнотоксичний, подразнюючий, канцерогенний, мутагенний, генотоксичний вплив. Людина відчуває втому, головний біль, її нудить, з'являється кашель, який може перейти в хронічний бронхіт. Чи варто дивуватися, що останнім часом збільшилися випадки астми, алергії, емфіземи легень, знизився імунітет?

- За міжнародними нормами, приземний озон належить до п'яти параметрів, що вимагають постійного моніторингу, - веде далі провідний інженер В. Лапченко. - ВООЗ вважає: якщо впродовж 8 годин концентрація озону тримається на рівні 120 мкг/м3 - це небезпечно для людського здоров'я (рослини гинуть при концентрації 80 мкг/м3). Якщо піднімається до 180 мкг/м3 - населення потрібно попередити. У США оголошують національну тривогу, коли концентрація приземного озону підвищується до 240 мкг/ м3. Хоча під Києвом і Москвою буває й понад 300 мкг, та пересічні громадяни того не знають. Поки що ми тільки відслідковуємо ці параметри. На жаль, конкретних практичних дій вжити не можемо.

Моніторинг здоров'я береже

У Криму висока концентрація озону зазвичай опівдні, при ясному сонці і штильовій погоді - з 11-ї до 15-ї години. У цей час на морі не бажано бути, адже вражатиме не тільки згубний ультрафіолет, а й великі концентрації приземного озону.

В Україні приземний озон вимірюють лише у двох місцях - у Карадазькому природному заповіднику НАН України та в Національному ботанічному саду ім. М. Гришка. Хоча це першочергове завдання біосферних заповідників. Для порівняння: в Європі побудована мережа станцій моніторингу за якістю довкілля, їх понад півтори тисячі. Без створення національної мережі станцій в Україні, як у промислових регіонах, так і в чистих місцях - заповідниках, проблему моніторингу довкілля не розв'язати.

У Карадазькому заповіднику за сприяння директора Алли Морозової придбано нову метеостанцію, розроблену київськими вченими. Вона працює разом з комп'ютером, вимірювання за шістьма параметрами можуть надходити щохвилини. Володимир Олександрович показав три газоаналізатори, серед яких старенький газоаналізатор неперервної дії російського виробництва, що вимірює кількість озону. Другий - прилад українського ЗАТ "Украналіт", який щодві хвилини "бере" інформацію, впродовж години вираховує середнє значення і залишає в пам'яті на 21 день. Інформація надходить на комп'ютер, обробляється і поповнює архів. Це - унікальні дані.

Усі прилади працюють бездоганно, щороку їхню роботу перевіряє Укрдержметстандарт. Наприклад, похибка газоаналізаторів озону становить 4%, хоча допускається до 15%. Італійський професор Філіпп Бузоті з університету Флоренції, який вивчає процеси пошкодження рослин приземним озоном, побувавши на Карадазі, був приємно здивований рівнем досліджень українських колег. Ще більше здивувався, коли порівняв інформацію, отриману на карадазькій станції фонового моніторингу, з даними італійської станції, розташованої з нашою на одній широті. Виявилося, що добова динаміка приземного озону в нас майже однакова.

Співробітники станції вірять в її майбутнє. І це майбутнє, кажуть, буде цікавим у науковому плані. Разом із Турецьким агентством охорони навколишнього середовища планують досліджувати "поведінку" приземного озону по той бік Чорного моря. А ще хочуть контролювати якість морської акваторії: розмістять у морі кілька буйків із датчиками, що відслідковуватимуть прозорість води, температуру, напрямок течії тощо. З допомогою радіосигналу отримуватимуть інформацію, яка вчасно сповіщатиме, наприклад, про аварію танкера чи інші екологічні проблеми.

КОМПЕТЕНТНО

Майбутнє - за моніторингом

- Наше головне завдання - проведення постійного моніторингу якості навколишнього середовища, - зазначає завідувач сектору станції фонового екологічного моніторингу Карадазького природного заповідника НАН України Володимир Лапченко. - Дуже хочеться, щоб нарешті в Україні була збудована національна мережа станцій екологічного моніторингу (в якій карадазька станція стане еталонною) і працювали б вони за єдиною державною програмою; щоб українська мережа ввійшла в міжнародну мережу станцій.

Мріємо, аби отримана нами екологічна інформація була доступна кожному українцю. Щоб навіть перед виїздом на пікнік він знайшов в Інтернеті найближчу до вподобаного місця відпочинку станцію екомоніторингу і заздалегідь ознайомився з усіма параметрами довкілля. Я дуже сподіваюся, що в нас так буде. Адже майбутнє - за моніторингом.

Співробітники станції прагнуть, аби їхній парк приладів теж поступово перейшов на світовий рівень і відповідав міжнародним стандартам, зокрема за параметрами вимірювання приземного озону. Кажуть, необхідно вести постійний моніторинг радіаційного фону, щоб він був доступним для населення, в тому числі і для відпочивальників, які звідусюди приїжджають у Крим. Ця інформація повинна спонукати до зменшення шкідливих промислових викидів, переходити на альтернативні, більш безпечні для довкілля види споживання енергії, зрештою, піклуватися про світ навколо себе.