Депутати ПАРЄ вирішили зняти з голосування резолюцію «Вдосконалення процесу ухвалення рішень Парламентської асамблеї щодо повноважень і голосування», підготовлену доповідачкою від регламентного комітету Петрою де Суттер. Вони рекомендували повернути її на доопрацювання в комітет до січня 2019 року. Таке рішення в Страсбурзі підтримали 99 членів ПАРЄ, 79 висловилися проти.

Карикатура з сайту youreporter.it

Проект резолюції пропонував внести зміни до процедури ініціювання санкції проти національних делегацій. На сьогодні щоб запустити санкційний механізм, потрібна підтримка 30 депутатів від п’яти різних країн. Документ передбачав збільшити цю кількість до однієї шостої присутніх у залі. Згідно із проектом, пропонували збільшити кількість голосів, потрібних для ухвалення резолюції про повноваження делегації, до двох третіх. Нині для цього достатньо простої більшості.

Резолюцію було підготовлено після тривалих намагань деяких політичних сил і окремих членів асамблеї повернути делегацію РФ у ПАРЄ. Як відомо, російську делегацію було позбавлено права голосу в ПАРЄ в 2014 році через анексію Криму. Оскільки Москва не виконала жодної вимоги відповідних резолюцій, санкції проти російської делегації продовжували кілька разів. На знак протесту з 2016 року Росія не бере участі в сесіях ПАРЄ.

Відтермінування голосування за резонансну резолюцію, яка могла б забезпечити повернення депутатів Держдуми РФ у ПАРЄ наступного року, стало тим розвитком подій, яке ще вранці дня голосування не міг передбачити ніхто. Цю несподівану пропозицію внесла сама Петра де Суттер. Оскільки після дебатів, участь у яких взяло майже 60 депутатів, стало зрозуміло, що документ не збере достатньої кількості голосів. «Я почула дуже емоційні аргументи, навіть гнів, деякі аргументи були конструктивні. Бачимо, що потрібної кількості голосів немає, тому пропоную відкласти дискусію до січня», — звернулася до асамблеї доповідачка.

Принципи демократії взяли гору над нахабним тиском, шантажем і підкилимними маніпуляціями Кремля. Фото з сайту otstrasbourg.fr

Російський слон в асамблеї

Напередодні голосування прихильники й супротивники повернення Росії в ПАРЄ вдалися до всіх можливих засобів. Секретаріат РЄ поширив серед депутатів ПАРЄ юридичну оцінку правил асамблеї, підготовлену на запит генсека РЄ Турбйорна Ягланда, прихильника ідеї безумовного повернення РФ у ПАРЄ. У записці йшлося, що існування механізму санкцій в асамблеї суперечить духу статуту Ради Європи.

А українська делегація, крім переговорів з колегами і підготовки правок до резолюції, в межах сесії організувала круглий стіл на тему переслідування російською владою опозиційних журналістів. У ньому взяв участь російський журналіст Аркадій Бабченко, вбивство якого інсценувала СБУ, щоб вийти на реальних російських замовників планованого вбивства опального журналіста. «Не допустіть повернення Росії, не робіть цієї помилки!» — звернувся до депутатів ПАРЄ Аркадій Бабченко, заявивши, що «російський авторитарний режим веде гібридну війну проти всього світу».

Високий градус емоцій зберігався й під час дебатів, що передували голосуванню. Ніхто з присутніх не повірив, що мета резолюції — лише врегулювання внутрішнього правового казусу процедури ПАРЄ. А незриму присутність Росії в сесійній залі кілька ораторів порівнювали «зі слоном, якого важко не помітити».

За словами литовського депутата Егідіуса Варейкіса, правила можна змінити, але «це не розв’яже ні політичної, ні моральної проблеми ПАРЄ». «Якщо проголосуємо проти, то підштовхнемо Росію до виходу з Ради Європи, тоді вона замкнеться і далі проводитиме імперіалістичну політику. А якщо проголосуємо за, попри те, що Росія вчинила найстрашніше свавілля в Європі після 1930-х років, знехтуємо власними цінностями», — окреслив дилему французький депутат Олів’є Бехт.

Не змінювати правила заради того, щоб «полегшити Росії повернення в ПАРЄ», і не займати «примирливу позицію» асамблею закликав британський депутат Едвард Лейх. «Нам запропонували розв’язати проблему грошей, а не принципів, тому що нам не вистачає всіх тих мільйонів, що не доплатила Росія», — заявив політик, натякаючи, що Москва перестала виплачувати свою частину внеску в бюджет РЄ, поставивши в безпосередню залежність відновлення виплат з поверненням делегації Держдуми в ПАРЄ.

Непереконливі аргументи

Одностайне схвалення текст резолюції отримав лише від фракції лівих. Її лідер нідерландський депутат Тіні Кокс назвав документ «мудрим компромісом, який поліпшує репутацію ПАРЄ і робить ефективнішим процес ухвалення рішень». Кіпрський депутат Георг Лукадес закликав колег «працювати на основі статуту Ради Європи й залишати місце для діалогу навіть з тими країнами, які його порушують».

Оливи у вогонь дискусії додав і незапланований виступ на дебатах Турбйорна Ягланда. «У мене власна позиція, і ви її знаєте. Не можемо позбавляти людей, які тут засідають, права голосу під час виборів генсека або суддів Європейського суду з прав людини», — заявив він. Але його слова спричинили обурення депутатів, які сприйняли виступ генсека як спробу тиску на ПАРЄ. Через незадоволений гул голосів і обурені вигуки Ягланду навіть довелося на деякий час перервати виступ.

Проміжна перемога

Рішення ПАРЄ відкласти розгляд резолюції глава української делегації Володимир Ар’єв назвав «проміжною перемогою». «Сценарій проросійського лобі в ПАРЄ провалився», — сказав він у коментарі журналістам після голосування. За його словами, до січня наступного року регламентний комітет працюватиме над резолюцією, щоб прибрати з її тексту політичне підґрунтя.

Тим часом у Росії рішення ПАРЄ очікувано розкритикували. Віце-спікер Держдуми РФ Пьотр Толстой вважає, що цей крок означає повну недієздатність асамблеї. Глава комітету Ради Федерації у закордонних справах Константін Косачов також розкритикував перенесення розгляду доповіді про повноваження національних делегацій і заявив, що ПАРЄ й надалі перебуває у глибокій кризі. Він наголосив, що «доки асамблея залишається місцем зведення міждержавних рахунків, Росія не готова брати в ній участь».

Авжеж, їм шкода, адже стільки зусиль, часу, грошей виявилися змарнованими, і Кремлю доведеться починати спочатку кампанію з відмивання свого іміджу в Європі.

Тим часом міністр закордонних справ Павло Клімкін у своєму мікроблозі у Twitter заявив: «Рішення проти повернення Росії в ПАРЄ є рішенням на користь парламентських повноважень Ради Європи, її цінностей і принципів, хоч би як пафосно це звучало. Ми спільно відбили ще одну атаку. Це поразка не лише Росії, а й тих, хто системно намагається її «відмазувати».