Першим кроком до повноцінного запровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні Прем’єр-міністр Денис Шмигаль називає програму додаткового соціального захисту працівників підприємств, що перебувають у державній власності та внесені до переліку об’єктів великої приватизації. Цей експериментальний проєкт уряд затвердив на засіданні минулого тижня. 

Коментуючи це рішення Кабміну, Прем’єр зазначив, що запроваджують накопичувальну пенсійну систему для працівників підприємств великої приватизації. Інвестор, який купуватиме державний об’єкт, протягом двох років після приватизації сплачуватиме внески в недержавні пенсійні фонди щонайменше для 50% працівників підприємства. 

Можливість вибору

Як саме реалізовуватимуть проєкт, роз’яснило Мінсоцполітики. Насамперед у міністерстві зауважують, що це стосуватиметься тих підприємств, які згідно з умовами продажу зберігають основні види діяльності та мають понад 100 працівників.

Майбутні власники таких підприємств укладатимуть пенсійні контракти і сплачуватимуть накопичувальні внески на користь працівників згідно з чинним законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Внески за рахунок роботодавця мають становити не менш як 4% заробітної плати працівника.

«Роботодавці мають податкові пільги для реалізації пенсійних програм. Пенсійні внески підприємства не входять у фонд оплати праці, на них не нараховується єдиний соціальний внесок. Із них не утримують податок на доходи фізосіб і військовий збір. Тому гривня, яку підприємство перераховує на рахунок працівника в недержавному пенсійному фонді, коштує такому підприємству на 50% дешевше за рахунок податкових пільг, ніж гривня, яку людина отримує на руки у вигляді заробітної плати», — йдеться в роз’ясненні. 

«Ми не обмежуємо майбутніх власників об’єктів великої приватизації у формі реалізації пенсійної програми. Вони можуть обирати найвигіднішу з урахуванням своїх інтересів. Можуть створити власний корпоративний недержавний пенсійний фонд (НПФ). Або створити відкритий НПФ і потім претендувати на його участь у другому рівні пенсійної системи. Можуть не створювати нічого, а обрати один із чинних НПФ у країні та укласти з ним пенсійний контракт. Можуть застосувати принцип «гроші ходять за людиною» і запропонувати працівникам кожному обрати НПФ самостійно.

Те саме стосується й умов внесків. Ми встановили лише мінімальний рівень. А далі все вирішуватиме підприємство. Чи це буде фіксований відсоток внесків, чи він зростатиме залежно від терміну роботи людини на підприємстві, чи зростатиме залежно від віку, чи будь-які інші принципи, які допоможуть зробити пенсійну програму ефективним інструментом управління талантами саме на цьому підприємстві», — пояснює міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Гідний дохід у поважному віці

Міністр виокремлює три важливі моменти проєкту, що триватиме два роки. Перший — працівники великих державних підприємств, які буде приватизовано, отримають додатковий соціальний захист. Другий — до придбання об’єктів великої приватизації долучатимуться соціально відповідальніші інвестори. Це про збільшення шансів на те, що вони відповідально ставитимуться не лише до працівників, а й до навколишнього середовища й загалом до соціального впливу свого бізнесу. Третій — поширюватиметься практика, коли додаткове накопичувальне пенсійне забезпечення від підприємства стане нормою під час працевлаштування, як у більшості країн.

За словами Марини Лазебної, пенсійні накопичення мають стати модою, а потім нормою. Зокрема й пенсійні програми від роботодавця. Підприємство без пенсійної програми має бути винятком, а не правилом. Люди мають обирати місце роботи, порівнюючи умови пенсійних програм. А держава має стимулювати створення якомога більшої кількості успішних прикладів, які захочеться наслідувати іншим.

У розділі «Запитання та відповіді про накопичувальні пенсії» на сайті Мінсоцполітики цифрами доведено необхідність запровадження накопичувальної пенсійної системи загалом в Україні. Як і те, що лише солідарні пенсії, які нині отримує більшість пенсіонерів, уже ніколи не зможуть забезпечити гідне життя. 

Зазначено, що за рахунок внесків до Пенсійного фонду на користь менш ніж 13 мільйонів осіб сплачують пенсії 11,2 мільйона пенсіонерам. А солідарна пенсійна система може нормально працювати, якщо внески сплачують принаймні вдвічі більше людей, ніж отримують пенсії. 

«Далі буде складніше. Народжуваність скорочується, тривалість життя зростає. Тому з часом кількість тих, хто працює, щодо кількості пенсіонерів зменшуватиметься. У 2050 році буде 9,7 мільйона осіб, за яких сплачують внески до Пенсійного фонду, і 11,7 мільйона пенсіонерів», — йдеться у відповідях. 

Наголошено, що нині фінансування навіть тих невеликих пенсій, які люди отримують, стає дедалі обтяжливішим для державного бюджету. Якщо раніше середня пенсія становила 54% середньої зарплати, нині цей показник — 29%. Тобто людина, яка виходить на пенсію, починає отримувати втричі менше доходів і має відповідно зменшити свої витрати. Згідно з конвенцією Міжнародної організації праці, яку ратифікувала Україна, пенсія має становити не менш як 40% зарплати. За прогнозами, через демографічні зміни рівень заміщення заробітку пенсіями із солідарного рівня падатиме до 18—20%. Тобто людина зможе отримати лише приблизно одну п’яту того, що заробляла, доки працювала. 

«Нині в Україні з понад 25 тисяч підприємств лише трохи більш як дві тисячі уклали пенсійні контракти на користь своїх працівників. Людина, влаштовуючись на роботу, навіть не ставить питання, чи є пенсійна програма в роботодавця. На жодному сайті пошуку роботи немає такого поля в описі вакансій. З огляду на нашу демографічну ситуацію маємо розуміти, що без власних пенсійних накопичень гідних доходів у поважному віці не буде», — цитує пресслужба міністерства слова Марини Лазебної.