Уряд ухвалив розпорядження про зменшення споживання електроенергії для всіх органів державної влади. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час учорашнього засідання Кабінету Міністрів.

«Міністерства, центральні органи виконавчої влади, обласні державні адміністрації мають відмовитися від використання кондиціонерів, зовнішнього освітлення будівель і прилеглої території. Ми також рекомендуємо правоохоронним органам, органам судової влади, іншим держорганам зробити аналогічні кроки. Місцевій владі — обмежити вуличне освітлення», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль також закликав бізнес обмежити використання кондиціонерів та іншого енергоємного обладнання, яке не критичне для виробничої діяльності.

«Виняток — не буде обмежуватися використання кондиціонерів у лікарнях та на підприємствах, де кондиціювання повітря є частиною виробничого процесу», — сказав очільник уряду.

Прем’єр-міністр подякував енергетикам і всім, хто відповідально підходить до споживання електроенергії. Він наголосив, що обороноздатність і енергетика — два головні питання для уряду нині, адже росія продовжує атаки проти нашого енергосектору.

«Енергосистема цілісна. Однак у системі залишається значний дефіцит. Це означає, що ми можемо виробити менше електроенергії, ніж споживаємо», — пояснив Денис Шмигаль.

Щоб поліпшити ситуацію в енергосистемі, уряд одночасно працює із двох сторін: відновлює та розширює генерацію і зменшує споживання. На цьому наголосив Прем’єр-міністр.

«Щодо відновлення. Ремонти тривають 24/7. Максимально залучаємо допомогу партнерів. У Фонді підтримки енергетики акумулювали вже 500 мільйонів євро, за які закуповуємо обладнання», — зауважив Денис Шмигаль.

Потрібно зняти мита й ПДВ

На засіданні 7 червня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про залучення ще 30 мільйонів євро від державного банку Німеччини (KfW). За словами очільника уряду, ці кошти підуть на реконструкцію однієї з підстанцій у Львівській області: «Це підвищить стійкість нашої енергосистеми та покращить її інтеграцію з європейською».

Він додав, що цього тижня Україна також підписала меморандум із Європейським банком реконструкції та розвитку щодо підтримки енергосектору України на 300 мільйонів євро.

Що стосується розширення генерації, уряд робить ставку на децентралізовану енергосистему. Зокрема, спільно з Верховною Радою готує законопроєкт про зняття мита й ПДВ на ввезення всього енергетичного обладнання, а також усунення всіх митних формальностей.

«Готуємо програму пільгового кредитування на закупівлю енергообладнання і для громадян, і для бізнесу. Розширюємо газову генерацію. Ідеться про газотурбінні, газопоршневі та когенераційні установки, а також модульні котельні. Одночасно нарощуємо видобуток газу. За п’ять місяців цього року Нафтогаз запустив 36 нових свердловин і збільшив видобуток на 10%», — зазначив Денис Шмигаль.

Уряд затвердив Порядок надання фінансової підтримки фізичним особам, що встановлюють генеруючі установки з альтернативних джерел енергії у власних домогосподарствах. Сума компенсації для установок потужністю до 10 кВт на одне домогосподарство становитиме  244 тисячі гривень. А максимальна сума кредиту — 480 тисяч гривень терміном на п’ять років.

Для розбудови прикордонної інфраструктури

Кабінет Міністрів учора затвердив угоду з Угорщиною, яка дасть змогу відкрити пункт пропуску «Велика Паладь — Надьгодош» для легкового транспорту.

«Також угода розширює рух транспорту в пункті пропуску «Лужанка — Берегшурань» зокрема для пасажирських, вантажних перевезень і порожніх фур», — повідомив Прем’єр-міністр.

Крім того, Кабінет Міністрів спрямував додаткові 222 мільйони гривень для розбудови прикордонної інфраструктури з Польщею та модернізації відповідних пунктів пропуску. Зокрема це стосується закупівлі мобільних сканерів.

Як нагадав Денис Шмигаль, минулого місяця уряд запровадив спільний митний та прикордонний контроль у пункті пропуску «Рені» з Молдовою. Прикордонні та митні формальності проводитимуть тепер лише з української сторони.

«Це прискорить рух транспорту, і це частина нашого проєкту зі створення зручного коридору перевезень до румунського порту Галац», — зазначив Прем’єр-міністр.

Також завершено модернізацію ще одного пункту пропуску на кордоні із Словаччиною «Ужгород — Вишнє Нємецьке».

«Усі ці кроки — необхідна частина нашої інтеграції з ЄС, а також поліпшення нашої логістики», —  наголосив Денис Шмигаль.

Для забезпечення якісного інклюзивного навчання

Кабінет Міністрів схвалив учора розроблену Міністерством освіти і науки Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та операційний план з її реалізації на 2024—2026 роки. Мета стратегії — створити умови для доступу до якісної освіти кожного здобувача відповідно до його індивідуальних потреб та можливостей.

Як повідомляє МОН, ключова проблематика на сьогодні — недостатньо інклюзивне та безбар’єрне освітнє середовище, нерівний доступ до якісного інклюзивного навчання в територіальних громадах, низький рівень сприйняття суспільством багатоманітності людини. У стратегії йдеться про впровадження єдиної ефективної державної системи для якісного інклюзивного навчання через: індивідуалізацію навчання з урахуванням здібностей і потреб кожного; сприяння соціальній інтеграції, толерантності та розуміння багатоманітності; розвиток потенціалу здобувачів для досягнення максимальних результатів; зменшення дискримінації в освітньому процесі; підтримку педагогів необхідними ресурсами для ефективного інклюзивного навчання; допомогу органам місцевого самоврядування в запровадженні політик інклюзії; забезпечення гнучкого переходу між закладами різних типів і рівнів освіти.

Реалізація плану заходів передбачає вдосконалення системи моніторингу, підвищення якості послуг інклюзивно-ресурсних центрів, створення інклюзивного середовища в закладах освіти, їхнє ресурсне забезпечення та підвищення компетентностей педагогів.

Ухвалення національної стратегії сприятиме впровадженню інклюзивного підходу та забезпеченню рівного доступу до якісного навчання в Україні відповідно до найкращих практик.

Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ