ПЕРСПЕКТИВА

Тільки теплова генерація спроможна забезпечити зростаючі потреби економіки

Вадим ВИШНЯК
для «Урядового кур’єра»

Бажання ознайомитися з конкурсною документацією з приватизації 25% акцій ПАТ «Київенерго» виявили вже три компанії, повідомила днями прес-служба Фонду держмайна. За інформацією того ж джерела, інтерес до продажу 45,103%  акцій ПАТ «Західенерго» (Львів) мають дві компанії.

«Західенерго» експлуатує 23 енергоблоки на Бурштинській, Ладижинській і Добротвірській ТЕС сумарною встановленою потужністю 4607,5 МВт. «Київенерго» експлуатує практично всі енергетичні об’єкти, розташовані в столиці, за винятком Дарницької теплоелектроцентралі.

Українське ноу-хау

Відомий експерт енергоринку, екс-міністр палива та енергетики  й екс-голова правління «Київенерго» Іван Плачков називає нинішню приватизацію двох енергогенеруючих компаній українським ноу-хау. У житті держави, побудованої за принципами сучасної економіки, підкреслює він, є галузі, підприємства,  які завжди будуть природними монополістами. У сферах електро-, тепло-, водо-, газопостачання та водовідведення просто не може існувати конкуренції, оскільки діяльність цих інституцій стосується життя кожного громадянина держави. Ці галузі найважливіші для життєзабезпечення.

Щоправда, у Росії свого часу Анатолій Чубайс  намагався порушити цю природну монополію. А в європейських країнах такі компанії контролюються муніципалітетами і вважаються державно-приватними. У США ці інституції приватні, але це публічні компанії. «Дві генеруючі компанії — «Київенерго» та «Західенерго»   продавати треба», — каже Іван Плачков, зауважуючи, що таким чином держава лише узаконить існуючий стан справ, адже вони на сьогодні й так фактично є державно-приватними. «Враховуючи, що наразі частина енергетики в Україні вже приватизована, частина управляється приватними структурами, вважаю, що треба допродавати всю теплову енергетику», - узагальнює екс-міністр.

Нинішня приватизація завтрашня енергетична безпека держави. Фото з сайту novoklimov.blogspot.com

Підрахунки

За підрахунками інвестиційної групи «Сократ», стартова ціна продажу «Західенерго» становить 334,9 грн за акцію, а «Київенерго» — 16 грн за акцію, що вище поточних ринкових котирувань на 30% і 100% відповідно. У перерахунку на встановлену потужність ця початкова вартість, вважають у «Сократі», перебуває на рівні  $116 за 1 кВт для «Західенерго» і $180 для «Київенерго». Це, зрештою, дає право з великою вірогідністю підтвердження прогнозувати, що в ході приватизаційних торгів ціна буде підніматись і державний бюджет отримає додаткові кошти.

У старшого аналітика Dragon Capital Дениса Сакви такі цифри: стартова ціна «Західенерго»  (1,93 млрд грн, або $240 млн) передбачає ринкову капіталізацію в розмірі $530 млн, або  41,4$/акція.  І мультиплікатор «Вартість підприємства/Встановлені потужності» на 2011 рік — 124$/кВт/год при середньому показнику по сектору $65.

«Виходячи з поточних котирувань акцій підприємств енергетики, держава виставляє на продаж пакети за ціною майже вдвічі вищою за ринкову», — зазначає незалежний інвестиційний аналітик Євгенія Радомська. За її словами,  з одного боку така висока ціна може відлякати частину претендентів (як бачимо з повідомлень ФДМ, не відлякує — Авт.), з іншого — захистить енергетику від покупців-спекулянтів, а також дасть змогу  витягти максимум можливого для бюджету України.

Експансія на західному енергонапрямку

Експерти «Сократа» очікують,  що інтерес до купівлі частки державних пакетів  цих компаній можуть проявити VS Energy int. і група «Приват», які вже володіють активами в енергетичному секторі України. Проте, вважають вони, найбільше шансів у ДТЕК.

Гендиректор цього холдингу Максим Тимченко зазначає, що в компанії ще «триває дискусія», і повідомляє: цього року його компанія за рахунок розширення географії постачань планує збільшити експорт електроенергії приблизно  до 6 млрд кВт (торік було експортовано 1,21 млрд).

— Ми експортуємо на всіх напрямках, які можливі, окрім Росії, — повідомляє М. Тимченко. — У нас є постачання до Білорусі, Молдови і країн Європи. Якщо ми зважимося на цей подвиг — купівлю «Західенерго», то перше, на що треба звернути увагу — стан Бурштинської станції і, думаю, після реконструкції ми зможемо на 20-25%  збільшити її потужність.

Як відомо, 17 жовтня Україна поновила експорт електроенергії в Польщу. «Західенерго» після приватизації постачатиме більше електроенергії до Польщі, ніж до України», - стверджує аналітик інвестиційної групи «Арт Капітал» Станіслав Зеленецький. Експорт електроенергії до Польщі йде безпосередньо з ТЕС «Західенерго». І зростання експорту, на думку експерта, буде компенсовано скороченням відповідного обсягу постачань електроенергії на внутрішній ринок, яка, в свою чергу, буде відшкодована компанією «Східенерго».

— Обсяги поставок електроенергії в Польщу не нормовані, — каже Максим Тимченко, — і визначатимуться кон’юнктурою польського енергоринку.

До речі, керівництво Бурштинської ТЕС вважає, що тільки приватизація дасть змогу врятувати підприємство, оскільки без приватних інвестицій воно може розвалитися. До того ж, продукт (електроенергія), вироблений на застарілих морально й фізично потужностях, не витримає конкуренції в Європі.

Обладнання Бурштинської ТЕС,  якому вже понад 40 років, може підкачати у будь-який момент. Нині із 12 енергоблоків більш-менш у робочому стані лише 10. 2 — на ремонті. Попри те, що робочий ресурс майже всього обладнання вже давно вичерпано.

Крім того, як відомо, у 2010 році Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства, а це означає, що ми зобов’язані дотримуватися екологічних стандартів країн ЄС. Для цього потрібні чималі інвестиції.

Інвестиції

Умови приватизації ПАТ «Західенерго»  і ПАТ «Київенерго» передбачають серйозні інноваційно-інвестиційні зобов’язання для інвестора, що сприятиме забезпеченню технічного переозброєння і модернізації цих підприємств, вважає віце-президент Науково-технічного союзу енергетиків і електротехніків Олександр Дупак. «Умови приватизації виписані досить жорстко і покликані забезпечити технічне переозброєння і модернізацію цих підприємств», — підкреслює він, зауважуючи, що технічне переозброєння енергокомпаній сприяє виведенню української енергетики на якісно новий рівень розвитку.

Потенційний покупець «Західенерго» повинен до липня 2012 року розробити проект програми розвитку і технічного переоснащення на період до 2016 року, передбачивши заходи щодо реконструкції блоків Бурштинської, Добротвірської і Ладижинської ТЕС з приведенням їх регулюючої здатності відповідно до вимог ENTSO-E. А майбутній інвестор «Київенерго» зобов’язаний забезпечити виконання інвестиційних програм, які затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики.

Українська енергетика потребує багатомільярдних приватних інвестицій, нагадує заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Михайло Чечетов: «У держави кишеня маленька. Питання: куди йти? Ми йдемо вперед. І за рахунок залучення приватних інвестицій хочемо оновити основні виробничі потужності».

Панацея

Зношеність основних фондів (до 80%) — це біда не лише Бурштинської ТЕС, а й всієї вітчизняної теплової генерації. Але не тільки бажанням перекласти на плечі  інвесторів проблему її докорінної модернізації (за підрахунками НАК ЕКУ, до 2019 року в галузь потрібно вкласти до $20 млрд) керувалася держава. Є ще й стратегічні резони.

Нині тільки теплова генерація може забезпечити зростаючий внутрішній попит на електроенергію. З минулого року в країні значними темпами почали зростати масштаби виробництва. Причому головними енергоспоживачами стали не лише традиційні металургійні підприємства. Масштабно та з нарощуванням збільшуються енерговитрати будівельної, хімічної, машинобудівної галузей, до того ж, приватним споживанням громадян, які користуються найнижчими в Європі тарифами. 

Нинішнього року Україна впритул наблизилась до докризового показника електроенергоспоживання і в наступному має його перевищити. Чи є у держави резерв для забезпечення внутрішнього попиту, включаючи й  експортні апетити вітчизняних енергетиків? Є. І вони криються саме в процесі нинішньої приватизації. Адже велика гідроенергетика всі ресурси вичерпала. Атомна нині в процесі продовження терміну експлуатації низки ядерних блоків, що допрацьовують свій ресурс. Два нових енергоблоки, які заплановано добудувати на Хмельницькій АЕС, — це лише неблизька перспектива, якщо оперувати реальними термінами й дивитись правді у вічі.

Лишається тільки теплова генерація, яку: а) слід негайно модернізувати, що можливо лише за рахунок недержавних інвестицій; б) перевести на вітчизняне паливо — вугілля, що закладено в умовах приватизації.  

Торік в нашій державі вироблено 172 млрд кВт/год електроенергії. Експерти, що прораховують динаміку сталого попиту й запити реального сектору економіки та побутових споживачів,  обережно називают цифру 214 млрд кВт/год, на які вийде Україна вже за кілька років. А ще треба зважати на експорт, бо країна не може позбутися такого вигідного ринку збуту, яким є Європа. От і виходить, як за принципом доміно, що нинішня приватизація — це завтрашня енергетична стабільність і сталий зиск для державного бюджету.