З 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан’євро-середземноморські преференційні правила походження, вона ж Конвенція пан’євро-Мед (мед тут ні до чого, це скорочення з англійського Mediterranean — Середземномор’я). Ця конвенція встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовують у межах угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

У майбутньому застосування пан’євро-Мед збільшить вигоди для національних експортерів, відкриє нові можливості для українських виробників: вони зможуть використовувати принцип діагональної кумуляції походження товарів, що застосовується між учасниками конвенції за умови існування між ними режимів вільної торгівлі. Натепер Україна уклала угоди про вільну торгівлю з ЄС, ЄАВТ, а також із Грузією, Македонією, Молдовою, Чорногорією.  Готують до підписання угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем. Тривають переговори з Туреччиною.

На практиці, повідомляє Мінекономрозвитку, застосування положень Конвенції пан’євро-Мед означає, що український виробник зможе закуповувати сировину або комплектуючі в одній зі сторін-учасниць конвенції, а готову продукцію експортувати до іншої учасниці конвенції без сплати мита або із заниженою ставкою.

Інтерес для українського бізнесу становить новина про те, що Мінекономрозвитку відтермінувало до 1 січня 2021 року обов’язкове маркування продукції літерами латинського алфавіту. Відповідний наказ Мінекономрозвитку вже пройшов процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції й набуде чинності після офіційного оприлюднення.

Як відомо, 2015 року на виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС Україна ухвалила Правила застосування одиниць вимірювання. Згідно з ними, на маркуванні продукції, яку продають в Україні, слід робити міжнародні позначення одиниць вимірювання з використанням літер латинського та грецького алфавіту. Одночасно на маркуванні можна застосовувати українські позначення одиниць вимірювання (з використанням літер українського алфавіту). Такі позначення поширюються на маркування всієї споживчої продукції, зокрема лікарських засобів, медичних виробів, харчових продуктів, дієтичних добавок, кормів для тварин, упаковок насіння та засобів захисту рослин тощо.

Нові правила маркування виробники мали запровадити з 1 січня 2019 року, але перехідний період було вирішено подовжити на рік через численні звернення бізнес-асоціацій та асоціацій виробників медичних виробів, пояснюють у Мінекономрозвитку.

Напередодні нового року уряд ухвалив інші ініціативи міністерства. Схвалено проект закону «Про внесення змін до Митного тарифу України». Мінекономрозвитку пропонує зменшити ставку пільгового ввізного мита під час імпорту пряжі (однокрученої, багатокрученої, а також змішаної з бавовною) з 4% до 0%. 

Це рішення дасть змогу українським переробникам сировини отримати додаткові обігові кошти в сумі близько 4 мільйонів гривень, вважають у міністерстві. Очікують, що реалізація рішення збільшить виробництво ниток і тканини в Україні на 17%.

А по-каковському тут написано? Фото з сайту ua.news

Уряд ухвалив перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягають ліцензуванню, і обсяг квот на експорт товарів 2019 року. Зокрема квоти на експорт необробленого золота і срібла (крім банківських металів) та брухту коштовних металів, як і раніше, залишаються на рівні 0 грамів. Згідно з рішенням РНБО від 16 лютого 2017 року «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз енергетичній безпеці України та посилення захисту критичної інфраструктури», 2019-го триватиме ліцензування експорту антрациту. Згідно з Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар, 2019 року ліцензуватимуть експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і товарів, що можуть їх містити.

Для поліпшення забезпечення населення паспортами нового зразка Кабінет Міністрів за пропозицією Мінекономрозвитку продовжив до 31 грудня 2019 року чинність постанови, яка дозволяє поліграфічному комбінату «Україна» відраховувати до державного бюджету не 75% чистого прибутку, а 40%. Така норма буде чинною лише за умови, що поліграфічний комбінат спрямовуватиме 35% чистого прибутку на модернізацію та закупівлю обладнання для виготовлення закордонних паспортів та ID-карток для громадян України.

За пропозицією Мінекономрозвитку уряд продовжив до 1 січня 2022 року чинність постанови КМУ №15 від 12 січня 2011 року, якою операції з постачання (зокрема імпорту) відходів та брухту деяких чорних і кольорових металів звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Ще одна новація стосується оновлення переліку офшорних зон. Україна періодично оновлює цей перелік з урахуванням даних глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей Організації економічного співробітництва і розвитку. Форум сформував чорний список держав, що не налаштовані на співпрацю з питань оподаткування та не імплементують стандарти ОЕСР. Цього разу Кабінет Міністрів вніс до списку Тринідад і Тобаго, Намібію, Гуам, Палау та Американське Самоа.

Таке рішення дасть змогу ефективніше запобігати і протидіяти легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення, вважають урядовці.