ПРОБЛЕМА

Розробками українських вчених із кардинального підвищення врожайності  всіх сільгоспкультур користуються не вдома, а за кордоном

Незважаючи на родючі землі та сприятливі агрокліматичні умови, середні врожаї окремих видів сільгоспкультур в Україні продовжують поступатися високорозвинутим країнам у 1,5 — 2,5 раза. Внаслідок цього їх нестачу доводиться компенсувати за рахунок імпорту. В той же час  підвищення врожайності та здешевлення сільгосппродукції можна досягти завдяки використанню нових маловитратних агротехнологічних прийомів і за рахунок впровадження у виробництво вітчизняних регуляторів росту рослин зокрема.

Заморське добре,  а вітчизняне — краще

Першим у світі виявив біологічно активні речовини у точках росту рослин і довів важливість їх впливу на ріст, розвиток та продуктивність рослинних організмів український вчений — академік М. Г. Холодний.  Він передбачив можливості промислового виготовлення препаратів, подібних до біологічно активних речовин рослин, які дістали назву регуляторів росту, або так званих біостимуляторів. Це наукове відкриття одержало світове визнання, однак унаслідок його несприйняття сумнозвісним академіком Лисенком продовження цієї наукової роботи було заборонено. Відновити її вдалося лише наприкінці минулого десятиріччя. На виконання наказів Мінагрополітики та Національної академії аграрних наук під науково-методичним керівництвом інститутів «Агроресурси» та Гідротехніки і меліорації апробовано десятки вітчизняних і зарубіжних регуляторів росту на посівах найважливіших сільгоспкультур. Завдяки цьому визначено найбільш ефективні та розроблено понад тридцять нових агротехнологічних прийомів їх застосування на посівах 36 культур, що дало змогу додатково підвищити ефективність цих препаратів на 20 — 30%.

Встановлено, що серед дозволених найбільш ефективними є регулятори росту, створені в Інституті біоорганічної хімії і нафтохімії, Національній академії наук України, державному підприємстві цієї академії НТЦ «Агробіотех», АТ «Високий урожай» (м. Київ), НІЦ «АКСО» НАНУ та у фірмі «Гермес» Донецької області. Результати перевірки засвідчили, що вони за впливом на врожай та якість продукції істотно перевищують найвідоміші зарубіжні. Їх важливою перевагою є надзвичайно малі дози застосування. При обробці насіння їх потрібно 20 — 25 мілілітрів на тонну, а при обприскуванні посівів 15 — 20 мл на га. Встановлено також, що рекомендовані для впровадження вітчизняні регулятори росту  підвищують врожаї на 14 — 22%. Окрім того, під їхнім впливом в зерні пшениці збільшується вміст клейковини на 1,5 — 3,0%, в насінні соняшника олії на 1,2 — 2,5%, в цукрових буряках цукристість зростає на 0,5 — 1,1 %. На високих агрофонах прирости врожаїв від регуляторів росту на посівах озимої пшениці досягають 7 — 9, кукурудзи 10 — 14, цукрових буряків 60 — 70 і картоплі 30 — 35 ц/га.

Також збільшується глибина залягання вузлів кущення озимої пшениці та вміст в них вуглеводів, що істотно підвищує зимостійкість посівів та їх стійкість до хвороботворних організмів. Висока ефективність регуляторів підтверджена також науково-виробничою  перевіркою  у  насінницьких  і базових  господарствах. Приміром, у господарствах Хмельницької області на  40,0 тис. га озимої пшениці додатково одержано зерна вартістю 15,0 млн грн, а в Одеській області на площі 35,0 тис. га відповідно 5,0 млн грн. У відомій на Дніпропетровщині фірмі «Агро-Союз» приріст урожаю озимої пшениці становив 8,6 ц/га, а в її дочірній фірмі «Лідієвське» на різних сортах  8,4 і 11,1 ц/га. Впевнившись у високій ефективності вітчизняних регуляторів, тут уже кілька років упроваджують їх на площі 15,0 тис. га. У 2010 р. на 2,5 тис. га посівів озимої пшениці, оброблених регулятором, вирощено по 52,0 ц/га зерна, що на 14,0 ц/га, або на 36,8% вище від середнього районного показника. Ініціатором широкого впровадження регуляторів росту у відомій на Рівненщині агрофірмі «Зоря» був її директор, двічі Герой Соціалістичної Праці, почесний академік НААН В. А. Плютинський.

Високий вплив вітчизняних регуляторів росту відмічено також на овочевих, кормових, садово-ягідних культурах та виноградниках. За даними Уманської аграрної академії, обприскування яблунь регулятором росту сприяло підвищенню врожаю яблук майже на чверть. А в Інституті ім. Таїрова при обприскуванні виноградників урожай зріс на 18%, вміст глюкози — на 2%.

Вітчизняні регулятори росту сприятимуть здешевленню продовольчиш продуктів. Фото з сайту visualphotos.com

Ефективні і безпечні

У більшості регуляторів росту елементи живлення рослин відсутні, однак вони підвищують врожаї за рахунок того, що за вмістом речовин подібні природним фітогормонам рослин, вплив яких на продуктивність посівів біологічною наукою давно розкритий. І на відміну від добрив  впливають на рослинні організми молекулярно-біологічним методом. Проникаючи через мембрани рослинних клітин, вони стабілізують роботу генетичної системи, зміцнюють взаємозв’язки між молекулами ДНК, що підвищує генетичний потенціал рослин та активізує біологічні процеси життєдіяльності рослинних організмів. Одержані дані також про те, що при застосуванні регуляторів росту в рослинах зростає утворення природних біологічно активних речовин, які додатково посилюють ріст і розвиток посівів.

Багатьох хвилюють питання безпеки продуктів, одержаних з посівів при застосуванні регуляторів росту рослин. За результатами їх перевірки в Інституті екології і токсикології Мінохорони здоров’я та в Науковому центрі медико-біологічних проблем України ці препарати віднесли до найбільш безпечних для людей і тварин, вони не впливають також на утворення генетично модифікованих організмів. Водночас їх застосування визнано найменш затратним методом підвищення врожайності. При обробці насіння зернових і зернобобових окремими видами препаратів витрати на них не перевищують 4 — 5, кукурудзи і сої 2 — 3 грн/га, а соняшнику, ріпаку і цукрових  буряків  1 — 2 грн/га. Доведено, що витрати на застосування цих регуляторів окупаються вартістю приростів урожаю у сотні разів.

Керівництво країни поставило завдання перед аграріями до кінця 2015 року збільшити щорічний валовий збір зерна майже вдвічі — до 80 млн тонн. Вирішенню цього непростого завдання може сприяти передусім широке впровадження кращих вітчизняних регуляторів росту рослин. За даними державного підприємства НТЦ «Агробіотех» та АТ «Високий урожай», які є основними виробниками кращих регуляторів росту в Україні, при завчасному одержанні замовлень на їх виготовлення та державній фінансовій підтримці вони зможуть щорічно збільшувати виробництво необхідних препаратів на 25% для потреб України. Як свідчать розрахунки при застосуванні  вітчизняних регуляторів росту на площі зернових культур 15,6 млн га, передбаченій в Україні на 2015 рік, додатковий валовий збір зерна можна збільшити  на 9,0 млн тонн, або на 22,2% від накресленого показника. Це у свою чергу дасть змогу при закупівельних цінах 2,0 тис. гривень за тонну одержати економічний ефект близько 18,0 млрд гривень на рік, що у 300 разів перевищує витрати на регулятори росту.

Іхнє застосування розкриває значні додаткові резерви збільшення виробництва також інших с/г культур. За даними розрахунків, від їх застосування лише на двох третіх посівів у нашій країні можна буде  щорічно отримувати додатковий економічний ефект близько 20 млрд гривень при витратах на це лише 70 млн грн і окупності кожної витраченої гривні на цей захід у сотні разів.

Іноземців цікавить, а ми чого чекаємо?

Науковими розробками українських учених з регуляторів росту зацікавилось багато зарубіжних країн. На перевірку українського препарату «Емістим» уряд Китаю виділив 2,5 млн доларів США. Вона проведена там у 20 провінціях на 50 с/г культурах. Результати засвідчили, що в Китаї цей регулятор значно переважає найбільш відомі зарубіжні і сприяє підвищенню врожаїв пшениці на 29, кукурудзи — 39, рису  — 31, огірків — 35, томатів — 34, чаю — 16 і грибів шампіньйонів на 49 %. Після широкої перевірки українські регулятори розпочали застосовувати у Німеччині, Китаї, Росії, Білорусі і Казахстані. Завершується перевірка українських регуляторів росту у Канаді і США та ведуться переговори про їх застосування з 2012 року.

Здавалось би, унікальним науковим досягненням українських учених мала приділятися належна увага державних органів, які відповідальні за стан сільськогосподарського виробництва і науки. На жаль, унікальні розробки, якими вже користуються за кордоном, залишаються досі незатребуваними в Україні. Передусім через некомпетентність тих, кому, мабуть, важко уявити, чому при дозах у грамах на гектар біостимулятори спроможні підвищувати врожаї зернових на 6 — 8 ц/га, а цукрових буряків, картоплі, овочевих та інших культур — на тонни.

Результатами багаторічної наукової роботи не поцікавилася жодна державна установа навіть серед тих, які шукають резерви для підвищення ефективності с/г виробництва. На жаль, нікого там не хвилюють питання, чому вітчизняні регулятори росту мають великий попит за кордоном, а не в Україні. І хоча спроби активізації посилення наукових досліджень та впровадження регуляторів росту робились через  накази Мінагрополітики і Національної академії аграрних наук, але без виділення коштів і контролю за виконанням накресленого справу зрушити з місця неможливо. Навіть розпорядження Кабінету Міністрів про виділення бюджетних коштів на закупівлю регуляторів росту для безкоштовної передачі їх господарствам так і залишилися на папері. Тому для впровадження ефективних важелів зростання врожайності всіх сільгоспкультур потрібно втручання уряду, а також аналіз результатів багаторічних досліджень щодо регуляторів росту на президії НААН і колегії Мінагропроду, розробка і затвердження заходів, спрямованих на інтенсивне використання їх у землеробстві України.

В остаточному результаті впровадження вітчизняних регуляторів росту сприятиме збільшенню і здешевленню виробництва продовольчих продуктів, які стали важкодоступними для значної кількості громадян України. 

Леонід АНІШИН,
заслужений працівник
с. г. України, лауреат
Державної премії  в галузі науки
і техніки,
для «Урядового кур’єра»