176 звернень редакцій, які мають намір взяти участь у першому етапі реформування, отримав Державний комітет телебачення і радіомовлення на виконання Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Серед них 37 редакцій уже подали повний пакет документів. Ще 115 повідомили про рішення взяти участь у другому етапі реформування, який розпочнеться з 1 січня 2017 року.
Найбільше заявок, за словами голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, на участь у першому етапі надійшло із Сумської, Миколаївської, Рівненської, Чернігівської, Запорізької областей. Найменше — з Черкаської, Івано-Франківської, Донецької та Луганської, повідомляє прес-служба комітету.
Нині відомство працює над проектом «Порядку надання адресної фінансової підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження» та очікує юстування «Порядку формування зведеного переліку об’єктів реформування». Комітет звернувся до Кабінету Міністрів із листом, де висловив прохання доручити органам державної влади сприяти трудовим колективам редакцій в реалізації закону та забезпечити ухвалення рішення про реформування та його спосіб. Наголошено й на необхідності доручити місцевим органам виконавчої влади організувати співпрацю з органами місцевого самоврядування, які є засновниками друкованих ЗМІ та редакцій.
Серед основних проблем Олег Наливайко назвав зволікання деяких органів місцевого самоврядування з ухваленням рішення про реформування ЗМІ. Адже владні співзасновники мають протягом місяця з дня отримання пропозиції трудового колективу ухвалити рішення про реформування та його спосіб. Трапляється, що вони не підтримують пропозицію трудового колективу щодо етапу реформування або, гальмуючи ухвалення рішення, ініціюють проведення фінансових перевірок редакцій.
«Існує також проблема з розмежуванням друкованого ЗМІ та редакції під час визначення суб’єктів реформування, — зазначив Олег Наливайко. — Так, відповідно до установчих документів, деякі функції редакції друкованого ЗМІ виконують редакційно-видавничі об’єднання, теле-, радіо-, прес-центри, інформагенції, видавництва, засновниками яких є органи державної влади чи місцевого самоврядування. Зазвичай окрім функції випуску друкованого ЗМІ, вони здійснюють інші види діяльності, у зв’язку з чим органи місцевого самоврядування не бажають виходити зі складу співзасновників, мотивуючи це тим, що реформуванню підлягає лише друкований ЗМІ.
Один зі способів реформування — перетворення друкованих засобів масової інформації, заснованих центральними органами виконавчої влади, на офіційні друковані видання. Такі органи можуть мати лише одне офіційне видання, якщо їх більше — решта підлягатиме реформуванню».
Головна проблема під час формування переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, — подання редакторами неповного пакета документів. Наприклад, замість свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ подають витяг з ЄДРПОУ. Типова ситуація і невідповідності свідоцтва про державну реєстрацію реальному складу співзасновників. Редактори роками не здійснювали перереєстрації газети, тому й під час подання документів до Держкомтелерадіо виявляють порушення редакціями статті 20 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
«Ми для себе чітко визначилися: щоб реформа відбулася, всі редакційні заявки на участь у першому етапі, за умови забезпечення необхідних документів, потрібно задовольнити, — наголосив Олег Наливайко. — У конфліктах представників влади і редакцій ми підтримуватимемо трудові колективи».
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+