Не треба бути великим стратегом, аби розуміти просту істину: перехід на контрактну армію висуває куди більші і жорсткіші вимоги до якісних характеристик військових. У цьому плані статусу одного з пріоритетних напрямів на шляху професіоналізації українських Збройних сил набуває служба у військовому резерві, яка, у зв’язку з призупиненням призову строковиків, попервах може стати практично єдиним джерелом поповнення військових частин підготовленими спеціалістами.

Справжні чоловіки служать і в запасі. Фото Володимира ЗAЇКИ

Своя ноша не обтяжує

Власне кажучи, служба в резерві — справа далеко не нова. Військовозобов’язані чоловіки зі стажем, мабуть, пам’ятають періодичні, раз на кілька років, виклики з військкоматів «у партизани», тобто пройти перепідготовку у військах. У новій Україні про резервістів всерйоз заговорили ще 2006 року. Тоді ж визначили, що така служба є одним з видів виконання військового обов’язку, коли громадяни добровільно проходять службу в бойових підрозділах на посадах, що визначають боєздатність. А запроваджується вона з метою повного і швидкого доукомплектування бойових військових частин до штатів воєнного часу в особливий період та в мирний час.

Порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, терміни, умови і порядок її проходження регламентуються Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві та іншими нормативно-правовими актами. Однак фундаментальним документом, що визначає розвиток резерву на середньострокову перспективу, стала Концепція служби у військовому резерві Збройних сил України, затверджена наказом міністра оборони наприкінці грудня 2011 року.

Отже, резервістом може стати практично кожен громадянин, незалежно від статі і досвіду військової служби. Обмеження діють лише за віком та станом здоров’я, як і для будь-якого військового. Служба в резерві передбачає щорічну підготовку у складі штатних підрозділів на навчальних зборах під час проведення основних заходів підготовки цих підрозділів (навчань, тренувань, бойових стрільб, практичного десантування) загальною тривалістю до 30 діб на рік.

Починаючи з 2011 року, в практику Збройних сил закладено підготовку резервістів під час проведення активної фази широкомасштабних тактичних навчань. Скажімо, нинішнього року підготовка резервістів проводиться у складі штатних підрозділів військових частин високомобільних десантних військ та спеціального призначення Сухопутних військ ЗСУ в ході батальйонних тактичних навчань, розвідувальних дій і навіть практичних десантувань. Інакше кажучи, в максимально наближених до бойових умовах. Як доповідають командири військових частин, на загал резервісти показали себе активними і самовідданими бійцями.

 

Дві кар’єри на одного

Ті, хто вже скуштував «резервістського» хліба, розповідають, що за час проходження служби вони отримують грошову винагороду за підсумками року, компенсацію заробітної плати за основним місцем роботи та добові за час перебування на зборах. Їм оплачують проїзд до місця проведення зборів і назад, забезпечують безкоштовними військовою формою і харчуванням, гарантують відповідні соціальні пільги і навіть можливість кар’єрного зростання по службі та отримання чергових військових звань. По суті, служба в резерві — це майже єдина можливість одночасно будувати свою цивільну і військову кар’єри.

На сьогодні службу у військових частинах Сил постійної готовності Української армії проходять понад 2000 резервістів. Згідно з Державною комплексною програмою реформування і розвитку ЗСУ, на період до 2017 року кількість резервістів має зрости до 15% загальної чисельності Збройних сил України (див. інфографіку). Вже цього року кількість військових частин, які комплектуються резервістами, зросла майже у два рази — із 36 до 70 підрозділів.

Зауважимо, що нині завершується законодавче врегулювання питань щодо можливості залучення резервістів до виконання завдань, що стоять перед Збройними силами в мирний час. Зокрема для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та поповнення поточного некомплекту військових частин. У цьому плані варто нагадати, що ухвалений Верховною Радою влітку цього року у першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо служби у військовому резерві законодавчо внормовує і ці, й інші питання, пов’язані, зокрема, і з гарантіями рівних можливостей різним категоріям громадян для проходження служби у військовому резерві. Скажімо, призовникам-чоловікам віком від 18 до 25 років, які на сьогодні вже не призиваються на строкову військову службу, але ще не можуть стати резервістами, та жінкам.

Триває робота і щодо підвищення мотивації громадян до проходження служби у військовому резерві. У липні цього року ухвалено постанову Кабінету Міністрів, якою грошову винагороду резервістам, котрі протягом року пройшли збори, збільшено в 1,6 раза (див. інфографіку). Також розроблені нові військові стандарти служби у військовому резерві: порядок комплектування і проходження підготовки й обліку резервістів уже затверджені Генштабом ЗСУ. Опрацьовано й Директиву Генерального штабу про започаткування гнучкого порядку проведення зборів за рахунок надання резервістам можливості вибирати терміни підготовки в зручніший для них та їхніх роботодавців час та про створення територіального резерву (призначення резервістів, посади яких скорочуються під час реформування, до частин територіальної оборони).

Звичайно, мотивацію до служби в резерві треба підвищувати й надалі, так само як уникати нерегулярного проведення навчальних зборів з ними внаслідок недофінансування таких заходів, що підриває довіру резервістів до перспектив служби. Само собою, потрібно підвищувати і рівень інформованості населення в цих питаннях.

«Розвиток військового резерву дасть змогу створити ефективну, економічно доцільну і об∂рунтовану систему забезпечення військ професійними людьми з високою мотивацією до військової служби, — вважає начальник відділу впровадження служби в резерві Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу ЗСУ полковник Михайло Щербіна. — В перспективі така служба може майже в повному обсязі замінити службу в запасі, яка ∂рунтується на примусовому принципі. Збройні сили зацікавлені в тому, аби службу у військовому резерві проходили справжні патріоти України, не байдужі до захисту своєї Батьківщини. Отже всіх, хто хоче перевірити себе у справжній звитяжній справі, запрошуємо до лав військового резерву».