Угода про військово-технічне співробітництво України з Росією від 26 травня 1993 року відтепер не чинно. Уряд ухвалив рішення, а Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пояснив його причину: Росія становить небезпеку для нашої територіальної цілісності. А ось розміщення на українському сході офіса ООН задля забезпечення імплементації мінських домовленостей —питання відкрите. В уряді цим інструментальним кроком сподіваються швидше прибрати окупантів з території України. Тепер справа за Президентом, який має поставити на законі гриф «невідкладний».
Верховну Раду Арсеній Яценюк попросив дозволити допуск іноземних збройних підрозділів для виконання миротворчої місії, підтримавши зміни до закону про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на нашій території. Йдеться про випадки, коли іноземні підрозділи здійснюють операції з підтримання миру і безпеки на підставі рішень ООН чи ЄС.
«Президент і РНБО виступили з ініціативою щодо запровадження миротворчого контингенту на території Донецької та Луганської областей, які тимчасово не підконтрольні українській владі, з метою виконання мінських домовленостей та відновлення повноцінного контролю Української держави над окремими територіями Донецької та Луганської областей, а також відновлення повноцінного контролю над державним кордоном між Україною та РФ», — нагадав Прем’єр.
Австралія, цигарки та енергетика
Окремо Арсеній Яценюк роздавав доручення. Так, міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин в найкоротші терміни має узгодити проект закону про спрощення процесу підключення користувачів до вітчизняних електромереж. Він нагадав, що ще півроку тому просив міністра й керівництво Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вирішити це питання. Результат: за цей період енергетичні компанії «заробили купу грошей, оскільки мають монопольне право на підключення та монопольні завищені тарифи». «Питання не зрушилося ні на крок. Це неприпустимо, — означив позицію глава уряду. — Тільки вранці з’явився проект закону, не узгоджений ні з ким. Я вимагаю від міністра енергетики негайно узгодити закон і внести до парламенту документ, який спрощує і гармонізує із європейськими стандартами процедуру підключення до електромереж».
Міністрові економічного розвитку і торгівлі слід поставити крапку в торговельному спорі між Україною та Австралією щодо маркування пачок цигарок (суд триває у Світовій організації торгівлі з 2012 року — позов подала Американська торгова палата). «Пачки сигарет з Австралії не мають торгової марки, але зроблені вони так, що відразу відпадає бажання курити. Україна приєдналася на незрозумілих підставах до цього позову», — пояснив Прем’єр, висловивши сумніви у його доцільності й спору загалом.
Органи місцевої влади повинні освоїти 1,9 мільярда гривень, наданих урядом на субвенції з пільгового проїзду в громадському транспорті. На такий проїзд, за словами Арсенія Яценюка, пенсіонери, інваліди та інші пільгові категорії громадян право мають. «Міністерство фінансів забезпечило фінансування субвенцій. Кошти відправляють у регіони, і я прошу регіони забезпечити використання коштів і пільговий проїзд», — сказав він (пункт про пільговий проїзд цих категорій громадян у метрополітенах Києва, Харкова й Дніпропетровська не включено — це компетенція органів місцевої влади». — Авт.).
Державні кошти висвітлить портал
Арсеній Яценюк анонсував і запуск єдиного веб-порталу використання публічних коштів (розпорядження про його створення вже ухвалено). Він має продовжити політику уряду з досягнення публічності та прозорості у сфері електронних закупівель і використання бюджетних асигнувань.
Автор експерименту — Мінекономрозвитку. Там планують запровадити процедуру електронних закупівель у всіх органах державної влади й державних суб'єктах залежно від порога, визначеного законом. Це перший крок до впровадження прозорої процедури витрачання бюджетних коштів.
Нещодавно в Україні запрацювала рада бізнес-омбудсмена. Її мета — приймати й розглядати скарги бізнесу, який працює в Україні, на дії влади та роботу державних компаній. Керівник структури бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета пояснив, що структура розглядатиме скарги й готуватиме рекомендації владі й держкомпаніям, вказуватиме, що потрібно виправити, аби поліпшити бізнес-клімат і допомогти інвесторам вкладати кошти в Україну. Скарги подаватимуть через веб-сайт. Звітуватиме про роботу рада бізнес-омбудсмена щокварталу.
Міністр юстиції Павло Петренко розповів присутнім, що Кабінет Міністрів подасть до Верховної Ради два законопроекти, спрямовані на децентралізацію щодо реєстрації прав на нерухоме майно та активів. Усі сервіси, які раніше надавав Мін’юст, передають до повноважень органів місцевої влади разом із коштами, які раніше держава отримувала від надання цих сервісів. Ідеться про майже півмільярда гривень.
«Це вперше в історії, коли міністерство не перетягує на себе повноваження, створюючи корупційні механізми, а відмовляється від них, передаючи місцевим органам влади», — наголосив Павло Петренко.
На місцях ці послуги надаватимуть, за підрахунками міністра, близько 7,5 тисячі нотаріусів. Передбачається запровадження принципу екстериторіальності, коли реєстрацію компаній, зміну статуту або інших даних можна буде проводити в будь-якій точці України і впроваджувати електронні сервіси щодо всіх послуг під час реєстрації бізнесу або нерухомості через портал, без контакту з реєстратором.
Ще одне нововведення Мін’юсту — запровадження принципу екстериторіальності надання сервісів щодо реєстрації бізнесу й нерухомості. Відтепер кожен зможе зареєструвати будь-яку компанію, внести зміни до її статуту, незалежно від місця реєстрації самої компанії та місця проживання цього громадянина. У межах області можна буде змінювати й реєстрацію свого нерухомого майна.
Ми в Google+