Будь хто з нас хоче бути впевненим, що роботодавець обов’язково подбає про безпечні умови праці на підприємстві. Адже охорона праці є одним з найважливіших питань у сфері трудових відносин. Та, на жаль, деякі керівники відверто заощаджують на цьому кошти, вважаючи, що на кінцевий результат господарської діяльності підприємства безпечні умови праці абсолютно не впливають. Проте бажання зекономити часто призводить до збільшення виробничого травматизму і професійних захворювань, та навіть до великих аварій на виробництві.

Досвід розвинених країн свідчить: щоб роботодавці мали стимул, держава має їх заохочувати. Приміром, надавати податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці та покращення виробничого середовища. А також зменшувати розмір страхового внеску в системі обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві тим підприємствам, які докладають більше зусиль в охороні праці порівняно з конкурентами. Водночас слід вживати заходів до власників чи керівників, які зовсім не переймаються безпекою праці своїх робітників.

Як повідомили «УК» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, на «урядову гарячу лінію» у 2013 році надійшло понад 150 звернень з питань охорони праці, у тому числі щодо забезпечення належних умов для роботи. Чимало з них стосувалися нещасних випадків на виробництві.

Наприклад, заявниця з Дніпропетровська просила допомогти її брату відстояти свої права. Він був травмований на виробництві, але власник підприємства відмовлявся проводити розслідування нещасного випадку. Після звернення до контактного центру на підприємстві була створена комісія з розслідування, до складу якої увійшов страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві в Дніпропетровську. Як результат — випадок визнали пов’язаним з виробництвом.

В управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру повідомили, що протягом року понад 2 тисячі людей звернулися з проханням посприяти у пошуках роботи. З них понад 150 — інваліди, одинокі матері, колишні ув’язнені та інші соціально малозахищені категорії громадян, не спроможні конкурувати на ринку праці.

Так, жителя одного із сіл Амвросіївського району Донецької області не хотіли брати на роботу, адже він лише нещодавно звільнився з місць позбавлення волі. Після звернення на урядову телефонну «гарячу лінію» йому допомогли працевлаштуватися на одному з підприємств Донецька.

А житель Харківської області, який має групу інвалідності та пересувається за допомогою ціпка, після дзвінка на урядову «гарячу лінію», за сприяння Куп’янського міського районного центру зайнятості, зміг отримати роботу продавця. Зі свого боку, фахівці центру радять: якщо у вас виникнуть проблеми або запитання — звертайтеся на урядову телефонну «гарячу лінію» або зареєструйте звернення на веб-сайті Урядового контактного центру.

Загалом за період з 2 по 9 вересня  на урядову телефонну «гарячу лінію» та через Інтернет звернулися 11 362 заявники.

0800-507-309 Урядова телефонна «гаряча лінія» працює, крім неділі та святкових днів, за таким графіком: понеділок — п'ятниця — з 8:00 до 21:00, субота — з 8:00 до 19:00. Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua