Лідери країн «Великої сімки» під час саміту в курортному французькому місті Біарріц обговорювали нагальне коло глобальних геополітичних питань. Головними серед них було загострення ситуації щодо ядерної програми Ірану, торговельна війна між США та Китаєм і повернення Росії до G7.

До клубу обраних Кремлю ще далеко

Останній пункт виник після заяви американського лідера Дональда Трампа, який переконаний, що конфлікти з Іраном, КНДР і Сирією не можна врегулювати без особистого посередництва російського президента Володимира Путіна. Проте ініціатива президента США знайшла підтримку лише у прем’єр-міністра Італії, решта політиків наполягала на тому, що повертати Росію у клуб найвпливовіших країн поки що зарано. Адже її вилучили з нього через окупацію Криму та розгортання війни на Донбасі. І своїх злочинних дій ні щодо Криму, ні на сході України Кремль не припиняє.

Ідеї про повернення Росії, висловленої Дональдом Трампом, не підтримав навіть Емануель Макрон, який нещодавно під час зустрічі з Володимиром Путіним на Лазуровому узбережжі називав Росію «дуже європейською державою» і висловив задоволення поверненням Москви у ПАРЄ. Канцлерка ФРН Ангела Меркель, яка, подейкують, провела особистий інструктаж депутатам бундестагу щодо необхідності за будь-яку ціну зняти санкції з російської делегації у ПАРЄ, під час саміту «Великої сімки» заявила, що Москва має виконати певні умови, якщо хоче повернутися до G7. «Від імені Німеччини я дала чітко зрозуміти, що ми потребуємо прогресу у втіленні мінських домовленостей, аби знову мати змогу говорити про залучення Росії до формату G7», — наголосила Ангела Меркель.

Розкритикували пропозицію Дональда Трампа і в ЄС. Президент Європейської Ради Дональд Туск, який взяв участь у саміті «Великої сімки», заявив, що на наступну зустріч G7 варто запросити не російського, а українського лідера. Він нагадав, що торік на зустрічі в Канаді Дональд Трамп уже пропонував повернути Росію до G7, заявивши, що анексія Криму Росією була частково виправданою і що світова спільнота повинна просто прийняти цей факт. «Але я хотів би сказати таке. По-перше, причини, через які для Росії скасували запрошення у 2014-му, досі існують. Понад те, з’явилися нові причини, такі, як російські провокації в Азовському морі. По-друге, коли Росію вперше запросили до G7, то були сподівання, що це матиме наслідком ліберальну демократію, верховенство права та забезпечення прав людини», — пояснив позицію ЄС Дональд Туск.

Проте Дональд Трамп пообіцяв, що ніщо не завадить йому самому запросити Володимира Путіна на наступний саміт «Великої сімки», який має відбутися у США. Але у Кремлі вже відреагували на цей сумнівний реверанс американського президента, зауваживши, що рішення про запрошення на такі зібрання ухвалюють не одноосібно, а лише методом консенсусу всіх країн-учасниць формату.

Путін  і нормандський формат

Через розбіжності позиції Дональда Трампа з партнерами по G7 щодо деяких питань традиційна підсумкова заява саміту опинилася під великим сумнівом. Проте її було оприлюднено, хоч текст складався лише з кількох пунктів і вмістився на одній сторінці. У заяві вказано, що лідери «Великої сімки» «прагнуть продемонструвати велику єдність і позитивну атмосферу дискусій» на саміті. Лідери країн домовилися щодо таких пунктів, як торгівля, ситуація навколо Ірану, України, Лівії та Гонконгу. У заяві наголошено, що група G7 підтверджує свою відданість принципам відкритої та чесної світової торгівлі й стабільності світової економіки, йдеться про намір реформувати Світову організацію торгівлі, щоб підвищити ефективність її роботи із захисту інтелектуальної власності та усунення нечесних торговельних практик. Щодо Ірану G7 матиме таку мету: не допустити отримання Іраном ядерної зброї та зміцнення миру й стабільності на Близькому Сході. У пункті, в якому згадано Україну, проанонсовано саміт лідерів країн нормандського формату, який найближчими тижнями мають організувати Німеччина і Франція.

Домовленість про зустріч у нормандському форматі стала тим головним підсумком саміту, який безпосередньо стосується важливих українських інтересів. Востаннє переговори в нормандському форматі на рівні лідерів України, Німеччини, Франції та Росії відбулися у жовтні 2016 року в Берліні. Відтоді Володимир Путін відмовлявся сідати за стіл переговорів про врегулювання ситуації на Донбасі. Проте, за словами Ангели Меркель, зі зміною влади в Україні такий саміт став можливим. Питання про ймовірність зустрічі лідерів країн нормандського формату остаточно вирішили під час спілкування віч-на-віч президентів Макрона й Путіна під час останнього візиту російського лідера до Франції.

Якщо ці переговори відбудуться, вони стануть першим міжнародним майданчиком, на якому зустрінуться президенти Володимир Зеленський та Володимир Путін. Берлін і Париж прагнуть якомога швидше провести саміт лідерів Німеччини, Франції, України та Росії. Ймовірно, він відбудеться наприкінці вересня в Парижі.