Село Велика Уголька на Тячівщині  належить до Карпатського біосферного заповідника, який було створено для збереження унікальних для Європи букових пралісів. Власник туристської бази «Срібний рай» у цьому селі Іван Угляй повідомив, що на лісовій ділянці, яка межує з котеджами бази, працівники заповідника запланували прорубати лісосіку. На його думку, серед дерев, відведених під вирубування, мало хворих чи тих, що загрожують падінням. Тож робити тут лісосіку підстав немає. Кореспондент «Урядового кур’єра» виїхав на місце, щоб розібратися в ситуації.

Дрова, як відомо, з лісу

У відповіді на інформаційний запит, надісланий раніше дирекції Карпатського заповідника, йдеться, що три лісосіки площею близько 4 гектарів та загальною кубомасою майже 250 кубометрів відвели «з метою забезпечення працівників Карпатського біосферного заповідника та місцевих мешканців, які проживають на прилеглих територіях, паливними дровами». Серед одержувачів дров і власник туристської бази.

«Для вирубування призначено 250—300 дерев порід бук і ялина, які було посаджено 1968 року, коли засновували Карпатський біосферний заповідник, — розповів Іван Угляй, з яким зустрівся автор цих рядків. — У разі оформлення дозвільних документів на проведення вибірково-санітарних рубок зрубану деревину вивозитимуть великогабаритними вантажівками руслом річки. Це призведе до пошкодження русла та берегового ґрунтового покриву, знищення рибних ресурсів і в подальшому може завдати непоправної шкоди природно-заповідному фонду».

Разом з Іваном Угляєм ми побували біля джерела питної води, з якої вона надходить до котеджів бази. Місцю водозабору в разі можливих рубок загрожує зникнення.

А ось і заплановані для вирубування дерева. Працівники заповідника кожне з них пронумерували — на стовбур нанесли червоною фарбою порядковий номер і на коренях зробили затеси, які теж покрили червоною фарбою. Ці зарізи на живій деревині вже стікали соком або смолою.

«Чи рубатимуть ці дерева, чи ні, ще не відомо. Це має визначити комісія, яка приїде з Рахова, з дирекції заповідника. Але дерева вже пошкоджено, вони можуть перестати рости», — стверджував Іван Угляй.

Визнаючи, що для сільських жителів  лісова деревина — першочергова необхідність, бо помешкання вони опалюють дровами, власник «Срібного раю» стверджує, що в бажання розширювати межі рубок є й інший зміст.

«Декому з місцевих, які мають у власності вантажівки, хочеться заробити, — стверджує. — Газ подорожчав, і дрова стали дуже вигідним товаром: від 15 до 20 тисяч гривень коштує одна вантажівка. Людям потрібні дрова, а тут затрат жодних: деревина падає просто в кузов».

З порушниками — без компромісів

Опонентом власникові «Срібного раю» Іванові Угляю і його дружині Марії, власниці селянського фермерського господарства «Угляй», виступає майстер лісу Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення Віталій Химинець. Про нього серед місцевих склалася думка як про безкомпромісного борця із браконьєрами та чорними лісорубами.

«Він у лісі ночує, облаштовує місця відпочинку й прокладає стежки для інспекторів і туристів. Узимку, якщо випаде багато снігу, лісом неможливо пройти. Облаштовує місця відпочинку для туристів, оновлює інформаційні стенди. І самовільних рубок за час, відколи Віталій Химинець працює майстром у нашому відділенні, не знаю жодної», — каже про 35-річного майстра лісу досвідчений природоохоронець Михайло Рег. Він 23 роки охороняв ліс у заповіднику, а нещодавно вийшов на пенсію.

«Раніше лісових стежок не було, а нині ми прочистили 6 кілометрів. Усе прорубали приблизно на півтораметрову ширину, щоб узимку ніщо не заважало. Це робиться для боротьби із браконьєрами, за якими взимку потрібен особливий нагляд», — розповідав Віталій Химинець. Він один з тих новопризначених працівників заповідника, прийнятий на роботу два місяці тому. Прагне позбавити його відділення поганої слави начебто тут не в змозі протистояти самовільним рубкам.

Одна з останніх перевірок, які торік у грудні позапланово провели працівники Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, виявила 265 незаконно зрубаних буків і ялин, пошкодження дерев до ступеня припинення росту тощо. Довкіллю заподіяно шкоду на 2,6 мільйона гривень. Порушників природоохоронного законодавства не встановлено. Однак матеріали перевірки містять ознаки кримінального правопорушення, тож відповідні документи спрямовано до правоохоронних органів.

Щоб не поповнювати лік нових порушень, Віталій Химинець намагається досконало вивчити становище в довірених йому угіддях. Бере на облік усі нелегальні зруби, які відбулися до його прийняття на роботу, складає акти про заподіяну шкоду. Уже встиг задокументувати сотні пнів, які залишилися від зрубаних вікових дерев.

«Нам і туристи не вибачать»

Долю спірних дерев поряд з базою «Срібний рай» остаточно визначить комісія екологів, яка має приїхати з головного офісу в Рахові.

«Перед тим як буде видано квитки на зрубування, повинна прийти ще одна комісія. Вона перевірить законність відведених під санітарно-вибіркову рубку дерев», — сказав Віталій Химинець. Щодо ран, які завдали деревам, почув від майстра лісу заспокійливе: «Дослідження проводили науковці. Затеси зроблено, бо дерева вже пошкоджено».

Наскільки виправдані криваві автографи на деревах? Щодо цього скористаємося судженням заслуженого природоохоронця України, директора Карпатського біосферного заповідника у 2015—2021  роках Миколи Рибака: «Затеси не слід було робити, позначити червоною фарбою було б достатньо». Він наголосив, що санітарно-вибіркові рубки використовують для забезпечення потреб місцевого населення у дровах (щорічно заготовляють майже 700 кубометрів деревини для 100 дворогосподарств на території Угольського природоохоронного наукового дослідного відділення). За словами ексдиректора, неодноразово фіксували порушення заповідного режиму. Насамперед це рубки в непорушних насадженнях і на туристських маршрутах, вирубування здорових дерев. До недоліків лісівник додав необґрунтованість обсягів рубок, здійснення їх без погодження з органами місцевого самоврядування.

Щодо здорових дерев, які планують рубати в заповіднику поряд з туристською базою, Микола Рибак висловився категорично: «Цього не можна робити! Туристи, яких ми хочемо бачити в заповіднику, нам не вибачать».

Із громадою не погодили

Про непрості стосунки Углянської тергромади з керівництвом Карпатського біосферного заповідника можна судити зі слів її голови Івана Немеша: «Планів, де і скільки рубати, з нами не погоджували. Рішення має приймати сесія Углянської сільської ради, слід керуватися підсумками громадських слухань». 

Про такі слухання і погодження із громадою немає жодного слова у відповіді на запит, який надіслала дирекція Карпатського біосферного заповідника. Зате за підписом заступника директора — начальника відділу Сергія Тищенка поряд з посиланнями на норми і положення, що регулюють діяльність на заповідних територіях, є твердження: «Відведені ділянки під вибірково-санітарні рубки на території Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення належать до буферної зони та зони антропогенних ландшафтів і не входять до складу об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси інших регіонів Європи». І далі: «Проведення вибірково-санітарних рубок на зазначених ділянках не матиме негативного впливу на рекреаційну діяльність заповідника, а лише стимулюватиме розвиток та благоустрій прилеглої території та створення умов для відпочинку».

Із відповіді дізнаємося, що цього року Карпатський біосферний не перерахував жодної гривні на потреби Углянської громади, на чиїх землях розташовані угіддя заповідника. Є сподівання, що наступна комісія з фахівців Карпатського біосферного заповідника, яка вирішуватиме долю дерев, зможе узгодити свої плани з думкою місцевої громади.