Затримана на Волині чергова партія бурштину знову нагадала про те, що ситуацію з видобуванням цього напівкоштовного каменю так і не врегульовано.

Цього разу організатори незаконного транспортування сонячного каменю за кордон вирішили скористатися принципом: «Хочеш надійно щось заховати — поклади його на видному місці». І місцем сховку обрали порожнину під кабіною вантажного автомобіля.

Та запах макухи, який перевозили з України в Польщу на причепі, нюху волинським митникам не відбив. Під час митного контролю на міжнародному автомобільному переході Ягодин захисники економічних інтересів держави сховок, влаштований на потужному рено, виявили. І дістали звідти майже центнер бурштину в чотирьох мішках. Так з’явилася чергова справа про переміщення товарів із приховуванням — контрабанду. А водночас нагадування про те, що проблема з ухваленням закону про видобуток і обіг бурштину (якщо висловлюватися дипломатично) вирішується надто повільно. Наша газета, як і десятки інших видань та електронних ЗМІ, про це неодноразово писала. Але…

— Упродовж цього року органи досудового розслідування лише у Волинській області за фактами незаконного видобутку бурштину порушили 35 кримінальних проваджень, — розповів заступник прокурора області Ігор Мукан. — За результатами розслідування вісім проваджень стосовно 17 осіб з обвинувальними актами вже скеровано до суду. Суди розглянули шість із них, 11 осіб засуджено до покарання у вигляді штрафу кожному з конфіскацією знарядь, за допомогою яких видобували бурштин.

Як стало відомо, у дев’яти провадженнях прийнято рішення про закриття кримінальних справ, бо бурштин не вилучали і нема об’єктивних даних, які вказують на його незаконне видобування.

Нині розслідують ще півтора десятка кримінальних проваджень — здебільшого Маневицький райвідділ УМВС України в області. До процесу залучено і слідчий відділ УСБ України в області, який веде дві кримінальні справи. 

Показово, що у розслідуваних кримінальних провадженнях вилучено та визнано речовими доказами 37 одиниць автотранспорту, 26 мотопомп та інше обладнання для видобування бурштину. Як речовий доказ фігурує понад центнер вилученого каменю.

— Доки на чорному ринку існуватиме попит на бурштин, доти й буде пропозиція. Його ціна для ювелірної промисловості в нашій країні коливається від 200 до 4500 доларів США за кілограм. А вже у сусідній Польщі він у 1,5—2 рази дорожчий, ніж у нас, — ще у квітні цього року висловив погляд на проблему, що не вирішується впродовж багатьох років, прокурор Волинської області Дмитро Чепіжак. — Ситуація невтішна, оскільки немає дієвих механізмів забезпечення державного контролю за розробленням цієї корисної копалини. 

Штрафи, якими у кращому разі обкладають старателів-невдах, обчислюються тисячами. Хоч завдані державі збитки — іноді й мільйонами.

У безумовний пасив нині слід записати не тільки понівечений глибокими ямами ліс на сотнях гектарів, а й затрати на охорону родовищ сотнями працівників правоохоронних органів, які цими днями в буквальному сенсі змушені жити в польових умовах. І це не на фронті — на мирній території. Вони охороняють родовища, які й місцевому населенню, і державі мають дати в недалекому майбутньому чималі кошти у вигляді зарплат і податків.

Про те, як живеться нашим правоохоронцям, кілька днів тому повідомив волинський правозахисник, журналіст Василь Нагорний, який публічно попросив… везти бійцям їжу.

«Шановні жителі Маневицького краю та інші небайдужі волиняни! Нині ваші лісові багатства (де ще недавно копали бурштин), отже і ваш спокій, охороняє батальйон особливого призначення «Кривбас» на чолі з комбатом Ігорем Сапигою. Наказ дали — вони виконують! Усі бійці — це учасники бойових дій, які ще недавно захищали нас на сході», — пише волонтер. І зазначає, що «хлопці й дівчата підрозділу недоїдають і стверджують, що навіть на сході забезпечення було набагато кращим».

Тим часом неодноразові зусилля голови Волинської обласної державної адміністрації Володимира Гунчика кардинально змінити ситуацію з добуванням бурштину та його реалізацією успіху поки що не мають. Як не мала підтримки і спроба на недавній сесії обласної ради створити комунальне підприємство «Бурштин Волині», що могло б у майбутньому взяти на себе легальний видобуток. Причина цього відома: у цій галузі, потенційний оборот якої оцінюють мільярдними сумами, немає належної правової бази, чітких правил гри для бізнесу.

Скільки на них іще чекати? І хто зможе вплинути на наших парламентаріїв, щоб вони продемонстрували свою відданість реформам, частиною яких має стати врегулювання ситуації з поліським бурштином?