За час, коли нога російського агресора ступила на українську землю, коли на сході нашої країни почалася антитерористична операція, відбулося багато змін, які полягали передовсім у переоцінці цінностей, у сприйнятті людьми того, що поряд з нами. Звикнути до того, що навколо побільшало скалічених боями співвітчизників, неможливо. Можна хіба змиритися і допомагати всім разом хто чим може.

Укотре постає питання безбар’єрності, забезпечення санаторно-курортними путівками, житлом громадян, які, боронячи наш спокій, втратили здоров’я. Про те, що робить держава для учасників АТО, розповів голова Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО Артур Дерев’янко.

За його словами, Державна служба трохи змінила формат і працює нині за шістьма програмами, спрямованими на соціальний захист ветеранів війни та учасників АТО. 

ПРОГРАМА 1

Надання статусу учасника бойових дій

Як відомо, спочатку було створено Міжвідомчу комісію з питань надання статусу учасника бойових дій. Однак уже перші тижні роботи показали, що з тією кількістю документів, які надходили на отримання статусу, працівникам упоратися не під силу. Тому після звернення до уряду схему надання статусу спрощено. Тож ці повноваження покладено на відомчі комісії, які  займаються проблемними випадками надання статусу УБД.

Також комісія наділена повноваженнями прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги сім’ям волонтерів, які загинули в зоні бойових дій. Уже є документи про два такі випадки, і днями їх розглянуть.

— За даними силових відомств, які ми відстежуємо, загальна кількість учасників антитерористичної операції — понад 120 тисяч, — поінформував Артур Дерев’янко. — У державному реєстрі служби на 15 вересня 86 тисяч 559 учасників АТО. Учасникам видано 111 403 посвідчення. Залишається проблемним питання надання статусу УБД добровольцям, які служили в підрозділах, що лише з часом увійшли до складу силових структур.

Очільник служби наголосив, що рішення і відповідальність за надання статусу УБД добровольцям мають приймати відомчі комісії.

На розгляд служби надходять й інші спірні справи. Нещодавно надано статус УБД чотирьом особам, які й зараз захищають східні кордони, незважаючи на вік (від 54 до 64 років). 

Соціальний захист бійців АТО стосується і їхніх дітей. Фото УНIAН

ПРОГРАМА 2

Санаторно- курортне лікування

Закуплено 3700 путівок для учасників бойових дій. Понад 200 людей змогли влітку оздоровитися за цією програмою. Окремий наголос Артур Дерев’янко зробив на інформуванні громадян про отримання путівок. Виявляється, люди часто не знають, куди і з якими документами їм звертатися. Тож посадовець зазначив, що учасникам бойових дій після отримання статусу треба стати на облік в органах соціального захисту за місцем проживання. Тут слід подати заяву і медичну довідку про необхідність оздоровлення.

Незабаром має відбутися другий етап конкурсних торгів із закупівлі путівок. У держслужбі сподіваються, що цього разу будуть такі й для спінальників, воїнів з ураженням шкіри та зору.

ПРОГРАМА 3

Забезпечення житлом учасників АТО

— Співпрацюємо з місцевими органами соцзахисту і місцевої влади у тому, щоб ставити таких бійців на квартирний облік, якщо в цьому є потреба, і закуповуємо житло. Уже перераховано 10,2 мільйона гривень для придбання житла 25 учасникам АТО. З дня на день очікуємо ще 10 мільйонів на придбання 19 учасникам житлової площі. Також для придбання житла тим,  хто втратив функціональні можливості нижніх кінцівок, з бюджету передбачено 64 мільйони гривень.

ПРОГРАМА 4

Протезування

— У службі обліковують бійців, які потребують протезування і яким його вже зроблено. Ми їх «ведемо» з моменту протезування.

Артур Дерев’янко звернувся з проханням до всіх небайдужих долучитися до постановки учасників бойових дій на квартирний облік. У багатьох з них тяжкі поранення, люди проходять курс лікування і самотужки ще не скоро зможуть цим зайнятися. Зокрема попросив громади, місцеву владу тримати це питання в полі уваги.

Нині ведуть моніторинг 348 осіб, які потребують протезування чи забезпечення технічними засобами реабілітації. Уже протезовано 120 учасників, і ще стільки само потребують цього. За програмою служби чотирьох бійців протезовано за кордоном засобами підвищеної функціональності — це біо- і міоелектричні протези. Вартість такого протеза сягає від 30 до 45 тисяч євро. На переконання голови держслужби, уряд у цьому питанні динамічно реагує на пропозиції держслужби. Зокрема за нинішній рік тричі вносили зміни до постанови №518, якими збільшено суму виплат на протезування на одну особу.

— Кожен учасник АТО, що потребує високотехнологічного протезування, якого нині немає в Україні, за рішенням нашої комісії може розраховувати на суму понад 2 мільйони гривень, — повідомив голова державної служби. У країні роблять усе можливе для забезпечення належного протезування на місці. І в подальшому надаватимуть обслуговування. Нині дев’ятьох бійців готують до протезування за нашою програмою.

Артур Дерев’янко зауважив, що в Україні навчилися протезувати нижні кінцівки на рівні німецьких спеціалістів. Із верхніми ще є проблеми. Однак фахівці працюють, стажуються за кордоном, щоб згодом відкрити в Україні сервісний центр з обслуговування імпортних протезів.

ПРОГРАМА 5

Надання психологічної допомоги учасникам бойових дій

Окреме питання — програма надання психологічної допомоги всім учасникам бойових дій. Кошти на це надано. Тендери, в яких взяли участь 116 лотів, успішно відбулися. Психологічну допомогу надаватимуть фахівці великих і малих медичних закладів, приватні структури.

ПРОГРАМА 6

Соціальна і професійна адаптація

На цю програму держава  передбачила 27 мільйонів гривень. Коштами, розподіленими в областях, розпоряджаються органи соціального захисту населення. Через громадські організації, волонтерів формуються групи з перекваліфікації чи здобуття суміжної спеціальності, для адаптації воїнів АТО в суспільному житті.

ДО РЕЧІ

Звичайно, всі проблеми людей, які ще донедавна несли військову службу на сході України, шістьма програмами не обмежуються. Виникає багато питань, подекуди таких, які вимагають нестандартного вирішення. Тож люди, які з ними стикаються, звертаються до органів влади з надією знайти справедливість. Зокрема нині чимало колізій, пов’язаних з наданням земельних ділянок учасникам бойових дій.

Так, під час недавньої прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів до Артура Дерев’янка звернулася Любов Пилипець з Кіровоградщини із проханням справедливого виділення наділу її чоловікові, учасникові АТО, і ще кільком таким самим пільговикам. Землю надали, каже жінка, але вона не придатна для сільгоспробіт. Голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО попросив жінку надіслати до служби лист із копіями документів. Це допоможе краще розібратися у справі. До того ж, зауважив Артур Дерев’янко, письмова форма полегшить і зробить результативнішим звернення. Він порадив усім, у кого виникли проблеми, звертатися до служби саме так.