Шкарпетки під арештом

Після критичних публікацій у ЗМІ стосовно виявлених випадків забезпечення військовослужбовців неякісною формою одягу в Міністерстві оборони впровадили зворотний зв’язок. Зателефонувавши за номером 095-911-05-69, боєць зможе висловити свою думку про якість одягу і взуття або заявити про потребу заміни форми. Про це посадовці Міноборони розповіли журналістам під час брифінгу в понеділок. Вони сподіваються, що завдяки «гарячій лінії» зможуть не лише забезпечити бійців змінним взуттям та одягом, а й провести моніторинг якості й міцності обмундирування, закупленого у певного виробника. Вони пересвідчаться, наскільки майно пристосоване до певних умов.

Як зауважили учасники брифінгу, за годину роботи телефону «гарячої лінії» надійшло п’ять дзвінків із зони АТО. Найбільше бійці скаржилися на те, що форма холодна. За словами керівника Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ підполковника Дмитра Марченка, оперативно прийнято рішення про закупівлю флісових курток і штанів.

Виробники, майте совість!

Представник волонтерського десанту в Міноборони Дана Ярова визнала, що проблеми з якістю військового одягу таки є. За її словами, форма не придатна для тих температур, в яких перебувають бійці на передовій. «Ситуація склалася так, — повідомила вона, — що зимову форму на грудень минулого року і січень—лютий цього довелося закупити зразка 2012 року».

Рішення про закупівлю «гелетейок», пошитих із тканини серії 2701, було прийнято у зв’язку з тим, що проанонсовані раніше розробки сучасних моделей одягу на холодну пору року, створені за зразками НАТО, запустити у масове виробництво не вдалося. На заваді стала нестача високоякісної тканини вітчизняного виробництва. Імпортери також не змогли допомогти, адже йдеться про велику кількість тканини, яка необхідна для 250-тисячної армії солдатів.

Ніхто не захотів брати на себе відповідальність забезпечити вимоги стандартів НАТО. Волонтерка навела елементарний приклад. Модель зимового шалика уже було розроблено і затверджено. Здавалося б, що у виробі складного? Та коли виробники надали зразки своїх виробів, виявилося, що вони не відповідають еталонам, розробленим Міноборони. Брак сировини став об’єктивною причиною, через яку довелося вдягати військовослужбовців узимку в поліестеровий одяг.

— Якби ми не почали закуповувати форму зразка 2012 року, то на сьогодні зовсім не було б зимового одягу для бійців, — пояснила Дана Ярова. — На наступну зиму вже затверджено комплект однострою. Виробників, які працюють із військовим відомством, уже поінформовано про пошиття інших зразків. Виробники сировини обіцяють налагодити виготовлення необхідної за якістю тканини. У попередні роки виробникам ставили завдання кількісно виконати замовлення, про якість не йшлося. Не звертали на це уваги, коли обмундировували перших призваних за мобілізацією, бо військові склади були порожні. Нині запас накопичено. Є на складах комплекти літніх одностроїв. Тому нині замінити неякісне взуття або одяг — не проблема. Тож звернення бійців буде враховано, а прикрі ситуації виправлено.

Дмитро Марченко додав, що вже розроблено зразок вкладиша для берців для утеплення. Масове його виробництво розпочнеться після закінчення тестування. Зі шкарпетками також проблема. Вони лежать на складі під арештом, бо виробник схибив, і вийшла невідповідність із технічними умовами, які прописав центр.

«Вітчизняному виробникові слід довести, що він виконує замовлення для військових, — зауважив представник Міноборони. — Як написано в документах — так слід і виконати, без хитрощів».

Доки військова прокуратура веде слідство, військові шукають вихід із ситуації самотужки.

І знову про плани

— Завдання в міністерства не змінилися: реформувати систему матеріального забезпечення військовослужбовців, — повідомив під час брифінгу керівник робочої групи з питань удосконалення системи матеріального забезпечення при Міноборони та Генеральному штабі ЗСУ Костянтин Лєснік. — Сьогоднішнє досягнення — наказ міністра оборони №664 про нові норми забезпечення. Згідно з цим документом зрозуміло, чим забезпечують солдата і який термін експлуатації тієї чи тієї одиниці майна. Зосередилися на тому, що бійцеві необхідно для виконання завдань в бойових умовах. Тому на щоденній і парадній формі одягу не акцентували. Зробили наголос на якості обмундирування на щодень для польових умов.

Перелік єдиного бойового і спеціального комплектів є. Далі мають почати виготовляти вироби — від шкарпеток до сумки, в яку все солдатське майно можна буде складати.

За словами Костянтина Лєсніка, шлях від замовлення до видачі бійцям нового комплекту займе не менш як півроку. Тактико-технічні характеристики мають пройти лабораторні дослідження.

Через рік, а може, й менше, обіцяють посадовці, усі військові — від солдата до генерала — отримають єдиний комплект. Він складатиметься з баула, базового комплекту спідньої білизни (аналог американського), флісової куртки і коротких штанів (щоб берці зручно було шнурувати). Верхній костюм матиме модульну систему, приміром, капюшон можна відстебнути і надіти його зверху шолома. Ще в комплекті буде шапка-підшоломник, шарф, демісезонні рукавиці з додатковим модулем для утеплення, дві пари демісезонного взуття, бахіли, 6 пар літніх трекінгових шкарпеток, 3 пари демісезонних, 2 пари шкарпеток-вкладишів. Літній комплект складатиметься із сорочки, 5—6 футболок, двох польових костюмів, для учасників бойових дій — плюс ще один, базової спідньої білизни. І, за словами Костянтина Лєсніка, сумка з літніми речами буде не менш наповненою, ніж із зимовими. Він запевняє, що і бронежилети нарешті отримають усі бійці, а не лише ті, які виконують спеціальне завдання. Що таке «спеціальне завдання» — у документах не розшифровано.

— Ми запроваджуємо багато нових речей на вимогу часу, — поділився Костянтин Лєснік. — Нам закидають, що робота просувається повільно. Завжди кажу: приходьте на наше місце і зробіть це швидше і якісніше. Бажання у критиків зникає раптово. Намагаємося максимально швидко працювати з вітчизняною легкою промисловістю. І якщо наберемося терпіння, то через півроку- рік наша армія стане зовсім іншою. Звісно, незадоволення і критика будуть і тоді.

Однак що ж виходить? Потенційно у країні все є: і розробки, і світлі голови, і на брак коштів уже не чути нарікань. А на практиці — посилка за посилкою прямує в зону АТО з теплими речами, шкарпетками та спіднім. Родичі, волонтери, небайдужі громадяни підтримують українських солдатів уже чи не за останні кревні. Бо там, на холоді, байдуже, котрий із виробників хотів нажитися на війні, кому не бракує совісті підставляти своїх.