КРАПКИ НАД «І»

Миколаївський окружний адмінсуд  учергове підтвердив безпідставність
«пресування» податківцями агрофірми


У публікації «Перевіряльники гірші за негоду» («УК» від 20 липня) йшлося про те, як дії працівників  державної податкової адміністрації у Миколаївській області та Кривоозерської міжрайонної державної податкової інспекції ледь не призвели до паралічу роботи ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у розпал жнив. Цього не сталося лише тому, що Миколаївський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 18 липня не дозволив податківцям арештувати майно підприємства. Однак  припущення автора про те, що дальші «теплі стосунки» агрофірми з представниками силових структур можуть стати темою ще не одного журналістського розслідування, на жаль, знайшли своє підтвердження. 

Наша пісня гарна й нова

Вже 20 липня мені довелось побувати на засіданні Миколаївського окружного адміністративного суду, де розглядався новий позов податківців до ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Після оголошення перерви, у зв’язку з необхідністю надання сторонами  додаткових документальних доказів, розгляд справи продовжився і закінчився 22 липня. Якщо раніше, 18 липня,  суд не підтримав позов  податківців щодо арешту майна підприємства, то цього разу вони вирішили зупинити видаткові операції платника податків,  простіше кажучи, накласти арешт на банківські рахунки. Наслідки цього для агрофірми були б не менш загрозливими, ніж арешт майна. На щастя, законодавець у Податковому кодексі передбачив, що «реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду» з відповідним позовом. Що і змушена була зробити Кривоозерська міжрайонна державна податкова інспекція. Оскільки арешт без судового рішення дійсний лише протягом чотирьох діб.

Нагадаю, п’ятого липня слідчим Державної податкової адміністрації у Миколаївській області лейтенантом С. Кутіним було винесено постанову про проведення перевірки ТОВ «Агрофірма Корнацьких» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за минулий рік, хоча ідентичний захід, а саме планова перевірка з тих же питань і за той же період, уже проводився за три місяці до цього. На підставі означеної постанови  12 липня група працівників обласної ДПА та Кривоозерської МДПІ прибули в агрофірму задля проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства. Вони склали акт, що їх не допускають до перевірки, який послужив підставою для накладення арешту на все майно агрофірми.

Що цікаво, відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України «адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом». У  цьому разі постає питання щодо того, які ж саме обов’язки підприємство як платник податків не виконувало. Таких порушених  обов’язків у ТОВ?«Агрофірма  Корнацьких» нема. Адже агрофірма, за визнанням самих податківців, не має  боргів,  справно виплачує зарплату працівникам, перераховує щорічно до бюджету майже 8 мільйонів гривень  податків, платежів до Пенсійного фонду тощо. Стосовно ж кримінальної справи щодо службових осіб ТОВ «Агрофірма Корнацьких», то молодий, але вже, мабуть, дуже досвідчений лейтенант С. Кутін, оскільки є слідчим з особливо важливих справ  податкової міліції обласної ДПА, чомусь її засекретив. Бо, за словами  Олександра Гроцького, який надає юридичну допомогу підприємству, йому  за три тижні так і не вдалося одержати копію постанови про порушення кримінальної справи, щоб оскаржити її у суді. Можливо,  постанова не надається не лише через її «засекреченість», а ще й тому, що у разі оскарження  законність порушення кримінальної справи протримається в суді рівно стільки, скільки потрібно було часу на написання цього документа. Так чи інакше, але поки що, ніде не пред’являючись, вона служить податківцям, так би мовити, предметом багаторазового використання. І вони можуть застосовувати її за принципом «наша пісня гарна й нова починаєм її знову». Оскільки відповідно до пп.78.1.11. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України «документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано постанову (ухвалу) суду  про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні». До речі, якщо проштудіювати статтю 78 Податкового кодексу України, що стосується проведення документальних позапланових перевірок, то можна переконатися, що жоден з багатьох її підпунктів не має стосунку до агрофірми і тому, мабуть, як єдино можливий привід для позапланової перевірки і було використано порушення кримінальної справи. І дуже схоже на те, що насправді підстав для кримінального провадження нема. За цих  умов видаються правомірними дії представників агрофірми — поки не надасте для ознайомлення та оскраження постанову про порушення кримінальної справи, з інших питань і не підходьте, бо всі ваші дії на підставі кримінальної справи, яка прямо стосується нас, але від нас засекречена, для нас є незаконними.

Таку б наполегливість та задля благої мети

Уже після закінчення судового засідання я розмовляв з податківцями, намагаючись дізнатися чи усвідомлюють вони, якої шкоди своїми діями можуть завдати не лише агрофірмі та її працівникам, а й державі. Адже підприємства, як свідчить практика, у випадку блокування  роботи часто банкрутують. І замість доходів у бюджет держава одержує головний біль у вигляді збурень людей, яких позбавили роботи, та додаткову соціальну напругу. У відповідь довелось почути  посилання на вже згадувану постанову слідчого щодо проведення перевірки. Мовляв, не мали права не виконувати її. Однак, як і в попередньому випадку з арештом майна, відчувається створення штучних підстав для накладення арешту на рахунки підприємства. В принципі до такого висновку може прийти будь-який незаангажований експерт.

 Як відомо,  рішення про  застосування адміністративного арешту майна платника податку було прийнято 13 липня 2011 року в. о. начальника Кривоозерської МДПІ  Наталією Байгер. І хоча  документ міг діяти лише 96 годин , а триваліший час — лише після відповідного рішення суду, проте зі зверненням до нього не поспішали. Натомість  Наталія Олексіївна  підписала розпорядження про призначення своєї підлеглої Тетяни Мержієвської податковим керуючим. Остання  близько 17 години прибула до офісу ТОВ «Агрофірма Корнацьких» для опису та адміністративного арешту майна.

 Всі ці події відбулися протягом одного дня,  податківці явно поспішали. Це, по-перше. А, по-друге, виникає запитання, наскільки взагалі було вмотивованим було призначення податкового керуючого. Адже в статті 91 п.1 Податкового кодексу чітко зазначено, що його призначають «за  місцем реєстрації  платника податків,  що має податковий борг».  Однак, як визнали у суді самі податківці, агрофірма ніяких боргів не має. Тим не менше керуючий склала акт про  перешкоджання платником податків виконання нею повноважень, що виявилось у недопущенні її керівником служби охорони  на територію,  де розташовано майно підприємства.

Щоправда, у представників агрофірми свої аргументи. Як вони пояснили у судовому засіданні, особа яка уповноважена здійснювати функції податкового керуючого, прийшла на територію після 17 години, коли робочий день вже закінчився. Розпорядження про призначення податкового керуючого з метою виконання рішення про арешт майна  охороні не надала, та не показала рішення про арешт. Тому керівник охорони мав законні підстави для заборони допуску сторонніх осіб на приватну територію після закінчення робочого дня та відсутності посадових осіб на території.

До речі, коли суддя запитав у представника податківців, чому Тетяна Мержієвська  не прийшла в агрофірму в робочий час чи наступного дня, то з відповіді стало зрозумілим, що головним була фіксація  її недопуску, а приходити ще раз не було потреби. Через це складається враження, що саме на такий розвиток подій і був розрахований прихід в неробочий час. Щоб скласти акт про так зване перешкоджання та створити підстави для накладення арешту на рахунки агрофірми. Проте податківці  не досягли мети — подання Кривоозерської міжрайонної державної податкової інспекції про підтвердження об∂рунтованості накладення арешту на рахунки агрофірми суд не підтримав.

Податковим керуючим позаздрили б «трійки»

У цій справі варто звернути увагу ще на одну подробицю, яка свідчить про потребу вдосконалення податкового законодавства.  Приміром, акт податкового керуючого є фактично істиною в останній інстанції. Не потрібно ні понятих, ні підпису тих, хто, наприклад, не допустив його до  арешту майна, ні свідків. Як стверджували у суді представники податкової, досить лише підпису керуючого, а все, що він напише в акті, потрібно сприймати беззастережно. Однак навіть у сталінські часи долю людей вирішували «трійки», а тут одна особа, керуючись не завжди державними інтересами, а інколи й зловживаючи своїми повноваженнями, може поставити хрест на долі багатотисячного колективу будь-якого підприємства. Тому законодавцям варто, мабуть,  чіткіше виписати пункти статті Податкового кодексу стосовно прав і повноважень податкового керуючого, щоб звести до мінімуму можливість зловживань чи прийняття невмотивованих рішень. Окрім того, керівництву Державної податкової служби не завадило б власним прикладом засвідчити перед громадськістю свою принципову позицію. Зокрема, йдеться про ст. 94 Податкового кодексу, яка гласить: «У всіх  випадках,  коли  орган  державної  податкової  служби вищого  рівня  або  суд  скасовує  рішення про арешт майна, орган державної  податкової  служби  вищого  рівня  проводить   службове  розслідування  щодо  мотивів прийняття керівником органу державної податкової служби (його заступником) рішення про  арешт  майна  та приймає   рішення   про  притягнення  винних  до  відповідальності відповідно до закону». Гадаю, саме під цю статтю і підпадають дії податківців щодо ТОВ «Агрофірма Корнацьких». 

Стосовно ж судових рішень, то безперечно судді  Тетяна Гордієнко та Віталій Брагар приймали їх  керуючись передусім законом. Проте, на мою думку, вони  проявили ще й тверду громадянську позицію, оскільки підійшли до справи не формально, а з усвідомленням того, що незаконні дії податківців завдають найбільшої шкоди передусім ні в чому не винним працівникам підприємства та інтересам держави загалом, підривають довіру людей до влади.  

Навіть поганий мир кращий за війну

У листі керівництва ТОВ «Агрофірма Корнацьких» до голови Миколаївської обласної держадміністрації Миколи Круглова зокрема вказується, що протягом останніх трьох тижнів незаконними діями керівництва ДПА в області унеможливлюється діяльність підприємства. Щодо  його посадових осіб порушують кримінальні справи, накладають арешт на майно, вчиняють спроби безпідставного проникнення на приватні об’єкти та вилучення документів. Постанови та інші акти,  на підставі яких чиниться свавілля, для ознайомлення та оскарження не надаються. Далі вказується, що, не бажаючи завдати шкоди  репутації області, але не маючи інших засобів самозахисту, у разі продовження свавілля працівники агрофірми змушені будуть апелювати до Президента України, українських та міжнародних ЗМІ, зарубіжних інвесторів, правозахисних інституцій, вдаватись до публічних акцій протесту.

Як розповіли мені миколаївські журналісти, лист цей адресований керівнику облдержадміністрації не випадково. Оскільки, за їх твердженням, в адміністрації недоброзичливців у  Аркадія Корнацького вистачає. Можливо, справді  комусь  хочеться тиші і спокою, які порушує своїми зверненнями до Президента, Прем’єра, Генпрокурора, виступами у ЗМІ невгамовний власник агрофірми, який вважає, що закон має бути один для всіх. Однак спокою можна досягти не через перетворення регіону у цвинтар, де панує ідеальна тиша, а шляхом переговорів, узгодження і вироблення спільних позицій. Адже ТОВ «Агрофірма Корнацьких» одне з найбільших і найдисциплінованіших платників податків серед сільгосппідприємств області. Тож коли зважити на терезах   амбіції тих, хто прагне показати, «хто в домі господар», і  реальні справи агрофірми, то  безперечно переважить останнє. І  якби  було більше таких підприємств, а не  тих, що «присмоктались» до державних дотацій, то Україна набагато швидше досягла б нещодавно проголошених на найвищому рівні амбітних планів - стати житницею Європи і одним з ведучих сільгоспвиробників світу. Мабуть задля цього і варто знаходити спільну мову, бо навіть поганенький мир кращий від війни.