Поза сумнівом, основним економічним ресурсом Волині залишається деревина. Адже область друга за площею лісових масивів (34%) після Рівненської (37,7). Та й державні лісгоспи є бюджетоутворюючими підприємствами для районів і головним роботодавцем для жителів прилеглих населених пунктів. Волинське облуправління лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) — серед лідерів за обсягами сплачених податків. Торік до бюджетів усіх рівнів від його підприємств надійшло 250 мільйонів гривень, що на 58 мільйонів більше, ніж попереднього року. Причому 66,4 мільйона з них отримали місцеві бюджети.

Керівництво ВОУЛМГ заявило про амбітні плани довести площу заліснення області до 40%. За словами його очільника Олександра Кватирка, це створить додаткові можливості для співпраці з європейськими партнерами, отже для отримання євротехнологій у лісове господарство, технічної допомоги. Проте з огляду на постійний тиск, який здійснюється вже понад рік і на облуправління, і на лісгоспи, маємо сумніви, чи зможуть волинські лісівники втілити в життя амбітні плани.

Нещодавно Волинська облрада визнала стан лісового господарства незадовільним, а начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка рекомендувала звільнити. Рішення ухвалили на основі висловлювань громадської організації «Об’єднання ветеранів розвідки України» та нічим не підтвердженої заяви заступника голови облради Олександра Пирожика про начебто 19 мільйонів гривень збитків у лісовому господарстві області. Звіт Олександра Кватирка з конкретними показниками фінансово-економічної діяльності за 2016 рік посадовець облради назвав недостовірним. Тим часом голова облради Ігор Палиця визнав, що до роботи управління питань нема.

Поєднати економіку з екологією

Навіть опоненти О. Кватирка погоджуються, що він постійно був змушений відбиватися від нападок громадських активістів, прокурорів, а тепер і депутатів облради. «Весь час керує під тиском», — кажуть про головного лісівника краю його колеги. Вони зазначають, що керівникові вдалося зробити чимало, щоб налагодити роботу лісового господарства, яке він прийняв влітку 2015-го майже у розваленому стані. Потрібно було створювати нові служби, наводити порядок у фінансовій діяльності лісгоспів. О. Кватирко зумів знайти спільну мову з громадськими активістами, хоч спочатку ті були налаштовані критично щодо його призначення, залучив ветеранів АТО до охорони лісу, створивши окремі мобільні бригади, забезпечені транспортом і обладнанням.

За словами самого О. Кватирка, йому вдалося на 97% ввести електронний облік деревини в заготівлі і реалізації лісгоспами ВОУЛМГ. Досвідчені лісівники, з якими вдалося поспілкуватися, кажуть, що їхній керівник розв’язував нагальні проблеми. Вони ж хочуть побачити, як він вирішуватиме стратегічні питання розвитку лісу, пов’язані із захворюваннями дерев, відновленням лісових насаджень, дотриманням балансу за віком і породами дерев, зберігання популяції фауни тощо. Оцінити таку роботу можливо не раніше, ніж через п’ять років. Бо крім фінансово-економічних показників, лісове господарство потребує комплексу заходів з охорони, збереження і розвитку лісової екосистеми. Майстерність професійного лісівника полягає в тому, щоб поєднати економіку з екологією.

Самі заробляють й іншим допомагають

Зазвичай звинувачення на адресу лісівників зводяться до того, що вони крадуть. Лік такому твердженню починається з часів російського царя Петра І, який вважав, що робота лісника дає змогу багато красти, отже «жалованья им можно не платить». Чи смішно, чи дивно, але виходить так, що в незалежній Україні підхід держави до лісового господарства дуже схожий. Воно не отримує ні копійки з державного бюджету. Всі витрати — на охорону, посадку, відновлення, лікування лісу, так само як і на заробітну плату, переоснащення деревообробним обладнанням, транспорт тощо — із грошей, зароблених самими лісгоспами, які залишаються після виплати податків. Це цілком під силу ресурсним лісовим областям. Проте господарства на півдні і сході України без підтримки держави не обійдуться. Тож лісівники з ресурсних областей мусять допомагати колегам. Так, торік волиняни спрямували їм на заробітну плату 2,3 мільйона гривень відрахувань зі своєї зарплатні.

З 2016 року видається, що наша держава розглядає ліс виключно як економічний ресурс без будь-яких натяків на екологічну складову. Хоч політичних заяв про охорону лісу від високопосадовців достатньо, проте факти з ними не узгоджуються. Торік податок на прибуток для державних лісгоспів збільшено з 15 до 75%. А всі витрати на розвиток так і залишились на плечах лісгоспів. Проте тепер із кожних зароблених лісівниками 100 гривень після сплати всіх податків і платежів на розвиток залишається одна гривня.

Після повної заборони на експорт кругляку, яка чинна із січня 2017 року, держлісгоспи мають збільшити витрати на закупівлю додаткового деревообробного обладнання. Однак на Волині довели, що з грамотним господарюванням у лісі й контролі за рубкою дерев та реалізацією деревини (що у межах повноважень охорони ВОУЛМГ) можна і прибуток отримувати, і зберігати баланс дерев, і поступово збільшувати площі лісових насаджень.

Керівництво ВОУЛМГ ще до початку 2017 року зобов’язало директорів лісгоспів забезпечити свої підприємства обладнанням для збільшення обсягів переробки деревини. Протягом 2016-го тут закупили нову техніку на понад 45 мільйонів гривень, тож переробили деревини на 50 тисяч кубометрів більше, ніж у попередньому, 2015-му. А ще виготовили продукції деревообробки понад 327 мільйонів гривень, що на 87 мільйонів більше, ніж у 2015 році.

Мовчання не завжди золото

Можна також навести показники, що доводять поліпшення роботи лісового господарства в області, які наводив депутатам облради у доповіді начальник ВОУЛМГ Олександр Кватирко. Проте пікантність ситуації в тому, що депутати не очікували незгоди працівників лісового господарства їхнім рішенням про недовіру О. Кватирку. Очевидно, для них стало несподіванкою, що лісівники, які раніше зазвичай мовчали, цього разу вийшли на захист своєї професійної честі й боротися за свого керівника. Більше того, обласна профспілка лісівників спрямувала офіційні звернення до відповідних контролюючих державних органів за підтвердженням або спростуванням звинувачень Олександра Пирожика.

Останніми роками в області ставлення до лісівників змінюється. Працювати в лісовому господарстві на Волині стало престижно. У структурі ВОУЛМГ торік створили 200 робочих місць, а середня зарплата зросла до 7 тисяч гривень. 2015-го вона була 4600 гривень, а в 2014-му — 3200. З огляду на те що податкове навантаження на держлісгоспи значно зросло, а швидкі доходи від експорту кругляку вже не отримаєш, очевидно, що зростання оплати праці — наслідок управління галуззю. Тож як визнають керівники лісгоспів, Олександр Кватирко мав рацію, коли всіх переводив на переробку. Тим паче, що на переробці значно більше можна заробити, ніж на експорті кругляку.

Усвідомлення ризиків

Проте постійні втручання у роботу лісового господарства і намагання весь час змінювати керівництво ВОУЛМГ, звісно, не лише не сприяє розвитку галузі, а й підриває віру людей у те, що можна працювати з професійним і матеріальним задоволенням. Торік правоохоронці спрямували до підприємства облуправління приблизно 900 запитів, контролюючі органи провели 190 перевірок. Лісівники кажуть, що вже сприймають їх як частину своєї роботи і навчилися за себе постояти: торік лісгоспи 50 разів у судах обстоювали інтереси своїх підприємств.

За кількістю виявлених порушень Волинське ОУЛМГ лідер в Україні. В облуправлінні заявлять, що постійне інформування про порушення принципове для них. Через відкритість у роботі вони можуть донести до громадськості, як працюють лісгоспи, на противагу постійним повідомленням у ЗМІ про суперечки і боротьбу між політиками за лісовий ресурс не лише у нашій області, а й у центральній владі. На Волині люди вже розуміють, хто є хто серед громадських активістів, які політичні сили стоять за ними і які інтереси за тими політичними силами.

Тож лісівники наголошують: їх дивує мовчазне вичікування депутатів Волинської облради, які позиціонують себе як державники. Не заявляють вони чітко і про свою підтримку позиції голови Волинської облдержадміністрації Володимира Гунчика, який неодноразово говорив, що роботу ВОУЛМГ оцінює за результатами, а не політичними преференціями.