Днями на засіданні уряду було схвалено важливі законопроєкти, які підготував департамент регуляторної політики та підприємництва Міністерства економіки України. Ці документи, на думку розробників, мають істотно поліпшити діловий та інвестиційний клімат у державі завдяки перебудові системи державного нагляду (контролю). Задля цього уряд пропонує на розгляд парламенту два проєкти законів: «Про основні засади державного нагляду (контролю)» та пов’язаний з ним «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)».

З ухваленням першого із пропонованих законопроєктів система державного нагляду (контролю) мусить перетворитися з карально-репресивної, коли кожна перевірка має наслідком накладення санкцій, на превентивну (попереджувальну). Тобто йдеться насамперед про запобігання порушенням шляхом спільної роботи із суб’єктом підприємництва — надання безплатних консультацій, роз’яснень тощо. Лише якщо суб’єкт підприємництва виявився надто нетямущим чи вдає такого, до нього буде вжито санкції. 

Не карати, а заохочувати

Важливий елемент реалізації реформи — впровадження так званого ризик-орієнтованого підходу до планування періодичності суб’єктів господарювання. Адже очевидно, що сумлінного суб’єкта, жодного разу не поміченого у якихось порушеннях, не варто перевіряти настільки часто, як того, кого вже не раз ловили на гарячому. Тож періодичність планових перевірок для різних суб’єктів має бути різною.

Згідно із законопроєктом, річні плани перевірок затверджують контролюючі органи не пізніше 1 грудня попереднього року. Після цього зміни у плані не допускають за винятком зміни назви або місцезнаходження суб’єкта підприємництва чи задля виправлення технічних помилок. Не допускається більше однієї планової перевірки на рік щодо одного суб’єкта в одній сфері державного контролю. 

У законопроєкті заплановано можливість суб’єкту господарювання із незначним ступенем ризику добровільно замінити державний нагляд укладанням договору страхування цивільної відповідальності за можливу шкоду, якої суб’єкт може завдати навколишньому природному середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб. Запроваджується проведення аудиту як попереджувального (превентивного) заходу — на прохання суб’єкта господарювання його можуть провести безплатно замість перевірки для усунення порушень. 

У такому разі контролюючий орган вкаже суб’єктові господарювання на наявні порушення або напрями діяльності, де існують загрози виникнення порушень. За підсумками аудиту санкції не застосовуватимуть, а якщо ці підсумки позитивні (порушень чи загроз їх виникнення не виявлено), частоту планових перевірок цього суб’єкта буде зменшено. Контролюючим органам поставлено за обов’язок проводити для суб’єктів господарювання навчальні заходи з управління небезпеками (ризиками), що міститимуть аналіз причин їх виникнення, профілактики порушень та відвернення небезпек.

Цікава пропонована новація, згідно з якою в разі виявлення на суб’єкті підприємництва, що здійснює діяльність за багатьма напрямами, порушень за одним окремим видом діяльності, його діяльність за іншими видами не припинятиметься. Як бачимо, законопроєкт запроваджує суттєві заходи для заохочення суб’єктів господарювання до прозорої роботи без порушень. 

Посилення відповідальності  

Згідно із законопроєктом, нові права та обов’язки з’являються у працівників органів контролю, вживаються заходи щодо посилення їхньої відповідальності. Так, орган контролю отримає право зупинити діяльність суб’єкта на п’ять робочих днів, якщо вона загрожує людям, природному середовищу тощо (у тексті законопроєкту наведено перелік підстав для вчинення такої дії). Натомість і суб’єкти господарювання нарешті отримають порядок відновлення роботи після такого призупинення — раніше його не було чітко регламентовано, фактично не існувало. Обов’язкова умова відновлення діяльності підприємства — усунення порушень, щодо яких було вжито заходів. 

В органів державного нагляду нарешті з’явиться право звертатися до суду, якщо їм чинять перешкоди у здійсненні заходів контролю. Запропоновано внести до Кодексу адміністративного судочинства положення про те, що такі позови мають розглядати за скороченою процедурою протягом не більш як 10 днів, бо йдеться про загрози життю та здоров’ю людей. 

Передбачено  посилити відповідальність за невиконання приписів чи розпоряджень контролюючих органів, що стосуються пожежної та техногенної безпеки. У такому разі на посадових осіб підприємств, щодо яких винесено приписи, розпорядження чи постанови (на посадових осіб, а не на підприємства, які вони очолюють), а також на фізичних осіб — підприємців накладають штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700—3400 гривень). Якщо порушення скоєно повторно протягом року з часу накладання попереднього стягнення, сума штрафу збільшується до 200—300 неоподатковуваних мінімумів.  

Відповідальність посилюється не лише щодо порушників. Те саме стосується й дотримання законності самими працівниками органів державного нагляду. У проєкті закону зазначено, що керівник органу контролю несе відповідальність за систематичне вчинення посадовими особами цього органу порушень вимог законодавства з питань державного нагляду (контролю) та застосовує до них заходи дисциплінарного стягнення. 

Пов’язаним законопроєктом «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)» запропоновано за порушення вимог законодавства щодо здійснення державного нагляду збільшити суму адміністративного штрафу для таких осіб з 850 до 4250 гривень.

Шкода, заподіяна підприємцеві неправомірними діями працівників контролюючих органів, відшкодовується за рахунок коштів, передбачених на фінансування цього органу. А працівники, чиї дії безпосередньо спричинили шкоду, відповідають відповідно до розміру відшкодування, в порядку регресу. До речі, до переліку неправомірних дій, за законопроєктом, входить і перевищення граничної тривалості заходу державного нагляду.    

Громадськість і цифровізація

Важлива пропозиція створити при органах державного контролю громадські ради, що стежитимуть за діяльністю цих органів. Ідеться про перевірку обґрунтованості скарг підприємців на дії працівників контролюючих органів. Адже ніде правди діти, не лише дії цих працівників бувають неправомірними, трапляється, що і підприємці подають недостовірні скарги, щоб уникнути відповідальності. 

Не обійдено увагою сучасні тенденції в галузі цифрових технологій. Для цього запропоновано запровадити інтегровану автоматизовану систему державного нагляду, до якої додаються в електронній формі різноманітні відомості, що стосуються цього нагляду. Це перелік нормативно-правових актів, якими керуються контролюючі органи у своїй діяльності, відомості про юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємництва, ступінь ризику їхньої діяльності, періодичність планових перевірок згідно з річним планом, звіти про здійснення планових та позапланових перевірок, зміст актів за підсумками перевірок із зазначенням виявлених порушень тощо. Сюди мають вносити підсумки розгляду скарг підприємців на дії працівників контролюючих органів. 

Перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Олексій Любченко охарактеризував пропоновані законопроєкти як надзвичайно важливі. На його думку, оновлення роботи контролюючих органів має поліпшити прозорість  перевірок, полегшити взаємодію органів контролю та бізнесу, адже суди перевантажені скаргами підприємців на неправомірні дії працівників органів державного контролю. Зміна пріоритетів у взаємодії органів державного контролю та суб’єктів підприємництва, на думку міністра, запроваджує додаткові інструменти захисту прав громадян, поліпшить умови розвитку підприємництва і сприятиме залученню інвестицій в економіку держави.