Ольга Чорнобай відкриває яскраву скриньку з написом «Скарби премудрості батьків» і одразу пропонує: «Хочете отримати ось такий симпатичний браслет правової відповідальності? А запонки батьківського авторитету? Чи, можливо, вам знадобиться золотий злиток життєвого досвіду?» Запонки кладу біля себе, склавши формулу батьківського авторитету й відповівши на кілька нескладних, як на мене, питань. «Золотий злиток» — мій другий трофей. А ось здобути браслет виявилося значно складніше.

«Хлопець розпилив у школі газовий балончик: яка відповідальність йому загрожує?» — питає пані Ольга. «А скільки парубкові років?» — інтуїтивно перепитую, із глибин підсвідомості видобуваючи інформацію, що кримінальна відповідальність настає з 16.

«14, і за нього в цьому разі відповідатимуть батьки, — допомагає знайти відповідь Ольга, мама двох дітей. — До речі, для батьків саме категорія «Правова відповідальність» найскладніша з усіх, запропонованих у грі. Адже люди, як правило, не розуміються на її адміністративних чи кримінальних нюансах. Але дуже часто упізнають свою наболілу життєву ситуацію в нашій грі. І отримують підказку, як їм діяти, навіть не оприлюднюючи. А вже вдома відкривають відповідні мудрі книжки чи всюдисущий інтернет і заповнюють свої прогалини: незнання законодавства, як ви розумієте, не звільняє від відповідальності».

Справжня знахідка для НУШ

Ольга Чорнобай — заступниця директора з виховної роботи Тараканівського ліцею, який успішно працює в об’єднаній територіальній громаді з однойменною назвою в Дубенському районі на Рівненщині. Перетворити батьків, дітей та вчителів на надійних партнерів вона задумала давно: адже це спрощує і навчальний процес, і щоденне життя.

Містком для їхнього невимушеного спілкування стала настільна інтерактивна гра «Скарби премудрості батьків». У 2017-му, створивши першу гру для педагогів-організаторів, Ольга виграла конкурс, який провів обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Друга її гра була вже для дітей. А ідею «Скарбів премудрості батьків» підказала нова українська школа, адже один з її ключових моментів — саме педагогіка співпраці.

«Найкраще, коли батьки, діти та вчителі грають в одній команді. Уперше запропонувала зіграти на батьківських зборах в одному з наших старших класів. «Та коли нам у ті ігри грати? В селі роботи непочатий край», — спочатку почула категоричне. Але якось таки зуміла заволодіти увагою батьків. І бачили б ви, як вони захопилися! Обговорювали з дітьми та вчителями найрізноманітніші ситуації, знаходили нестандартні рішення. Врешті сказали так: «Головне — спілкування, яке ми подарували одне одному». Дарма що розходилися по домівках, коли звечоріло. Для мене це було найвищою винагородою!» — не приховує Ольга.

Серед батьків була й голова Тараканівської ОТГ Наталія Сиротинська, теж мама. Отож громада інвестувала чималі кошти, щоб ліцей мав сучасний вигляд, — і власні, й ті, що виграли на обласному конкурсі проєктів енергоефективності. Батькам хочеться тут затриматися, згадати власне дитинство, порівняти його із сьогоденням нової української школи. До речі, тутешні вчителі отримують найвищу 30-відсоткову надбавку за престижність праці. Освітньої субвенції цілком вистачає, адже мають хорошу на­повнюваність класів.  Інформація про гру — знахідку для класного керівника, який працює з батьками, швидко розлетілася Рівненщиною. У цій порівняно невеликій скриньці заховано глибокі методичні знання щонайменше на два роки роботи, кажуть фахівці обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Тож запросили Ольгу Чорнобай на семінар для методистів, які працюють в об’єднаних громадах. Вона презентувала своє творіння педагогам-організаторам Корецького та Березнівського районів, іншим громадам рідного Дубенського. А ще представила на дводенному семінарі «Школа менторів компетентних батьків» — саме цей проєкт виграла громадська організація «Відродження», що активно діє в Тараканівській ОТГ, на конкурсі в обласному управлінні молоді та спорту.

Повернутися в дитинство

Нині громадське партнерство «За прозорі місцеві бюджети!», з яким співпрацює Тараканівська ОТГ, пропонує вводити «Скарби премудрості батьків» в освітній процес, зокрема через шкільні піклувальні ради.

Може, щоб глибоко усвідомити свою батьківську місію на цій землі, нам треба бодай на мить повернутися в дитинство у найпростіший спосіб — через гру? «Багатьом батькам складно одразу ввійти в режим запитань-відповідей, бо спрацьовує звичайний бар’єр невпевненості. Але ж вони долають його і йдуть далі. За тим, як поводяться у грі батьки, бачу все: чи читають вони, чи працюють над саморозвитком, чим живуть. Навіть пасивний слухач щось та візьме для себе», — переконана Ольга Чорнобай.

А браслети, діадеми та золоті злитки, що мають вигляд справжніх, — справа рук її чоловіка, який працює вчителем трудового навчання. Адже неможливого для наших талановитих українців просто не буває.

ПРЯМА МОВА

Микола ОРЛОВ,
експерт громадського партнерства
«За прозорі місцеві бюджети!»:

— Супроводжуємо створення 20 піклувальних рад у закладах освіти ОТГ у всій країні. Ми підтримали виготовлення презентаційного комплекту гри «Скарби премудрості батьків» — приваблюють її сучасність, новизна ідеї, простота й варіативність. Саме через гру можна врегулювати і вічний конфлікт поколінь, і знайти золоту середину в спілкуванні з дітьми, бо вони відрізняються від батьків. Адже час летить стрімко.