Днями парламент дав згоду на затримання трьох суддів Печерського райсуду Києва: Віктора Кицюка, Сергія Вовка та Оксани Царевич. Їх підозрюють в ухваленні завідомо неправосудних рішень у кількох справах, зокрема й щодо активістів Автомайдану. І не потрібно мати юридичної освіти, щоб зрозуміти: деякі рішення не відповідали букві закону. Скажімо, суспільство обурює те, як може суддя сідати за кермо автівки напідпитку, та ще й погрожувати зброєю, коли його зупиняє державтоінспектор. Щоб унеможливити такі ситуації, і потрібні кардинальні реформи.

Днями Президент України підписав Закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який має змінити ситуацію на краще. Що чекає на суддів з прийняттям цього нормативного акта та чи зміниться ставлення українців до служителів Феміди, розбирався «Урядовий кур’єр».

Ефективний захист прав і свобод громадянина неможливий без справедливого суду. Адже у пошуку правди він — остання інстанція, де шукають захисту і прості люди, і великі компанії. Закон передбачає істотні зміни в діяльності судів. Для цього запропоновано внести зміни приблизно до 10 законів: «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції», в процесуальне законодавство (переважно в ту його частину, яка регулює повноваження і статус Верховного Суду України (ВСУ). 

Роль Верховного Суду зросте

На думку вітчизняних юристів, цей закон сприятиме позитивним змінам.

— Щоб обмежити вплив політичних сил на суддів, у законопроекті змінили баланс впливу в судовій системі, — зазначає адвокат, керуючий партнер юридичної фірми Pragnum Віталій Бобриньов. — Верховний Суд фактично стане вищим судовим органом у країні. Проблеми політичного впливу на суддів це не вирішить, оскільки його в принципі вкрай складно викорінити. Однак та роль, яку відігравав ВСУ після «судової реформи» 2010 року, взагалі ставила під сумнів доцільність його існування. В контексті подальших змін зазначеного закону роль Верховного Суду значно зросте, він стане реально працювати як касаційна інстанція і задаватиме тон судовій практиці в Україні.

Щоб право на справедливий суд забезпечувалось швидше, ВСУ зможе (за певних умов) скасовувати чи залишати в силі будь-яке рішення нижчих інстанцій, змінювати його повністю або частково, а також ухвалювати власне. До того ж робити це у стислі терміни.

За новим законом перелік санкцій, які зможуть застосовувати до суддів, розшириться. Фото з сайту newsfiber.com

Чорна мітка  для судді

Одна із суттєвих новацій — запровадження кваліфікаційного оцінювання кожного судді. Воно відбуватиметься поступово, починаючи з ВСУ. Упродовж перших шести місяців Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) має атестувати всіх суддів ВСУ (зараз їх 48) і на підставі визначених критеріїв встановити, зможе суддя Верховного Суду здійснювати правосуддя у ВСУ чи ні.

Протягом наступних півроку проводитимуть кваліфікаційне оцінювання суддів вищих спеціалізованих, потім — апеляційних і далі суддів першої інстанції. Завдяки оцінюванню буде очищено суддівський корпус від непрофесійних і корумпованих суддів, а також тих представників Феміди, результати роботи яких показали їхню нездатність якісно вчиняти правосуддя.

Крім того, буде посилено інститут дисциплінарної відповідальності суддів — розшириться перелік підстав (він буде конкретнішим) для притягнення їх до відповідальності. Це робиться для того, щоб не можна було свавільно тлумачити певні норми права або притягувати суддю до відповідальності, якщо він приймає рішення, яке комусь не подобається. Але й судді мають знати, що за певні порушення вони нестимуть дисциплінарну відповідальність.

Коли суддя безпідставно повертатиме без розгляду позовну заяву або скаргу, то він має знати: якщо це рішення скасує суд вищої інстанції, його притягнуть до дисциплінарної відповідальності. Розширюється й перелік санкцій. Зараз існує два їх види — догана та звільнення. Однак, на думку правників, догана — це така собі чорна мітка для судді, яка діє протягом певного часу. Щоправда, для самого служителя Феміди таке покарання нічого не означає. У недавно прийнятому законі перелік санкцій, які зможуть застосовувати до судді, розширено до шести. Запроваджено відсторонення від вчинення правосуддя, позбавлення доплат до суддівської винагороди на строк від одного до шести місяців, переведення до іншого суду тощо. Це має стимулювати служителів Феміди не допускати порушень у своїй роботі.

Сподіваємось, що з ухваленням закону судова гілка влади справді зміниться. А українці, які в пошуках правди звертатимуться до суду, знатимуть: рішення, які виносять іменем України, — законні, неупереджені і справедливі.

ОФІЦІЙНО

Олексій ФІЛАТОВ,
заступник Глави Адміністрації  Президента —
координатор Ради  з питань судової реформи:

— Більшість положень Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» вступає в силу за 30 днів з моменту його опублікування, тобто 28 березня цього року. Але вже вступили в силу положення щодо переобрання Вищої ради юстиції.

Робота цього органу була майже рік заблокована, але упродовж 60 днів усі суб’єкти, які відповідно до закону призначають або обирають членів ВРЮ, крім з’їзду суддів, який їх уже обрав, мають або призначити, або обрати членів ВРЮ.

В медіа з’являються повідомлення, що цей закон посилює повноваження Президента та парламенту щодо політичного впливу на судову систему. Зазначу: повноваження політичних органів цим законом зменшуються. Звичайно, в межах, встановлених чинною Конституцією. Цей закон не вносить і не може вносити зміни до Конституції. Але все те, що можна зробити шляхом прийняття закону, а саме — встановити принцип того, що і парламент, і Президент у своїх рішеннях щодо призначення, притягнення суддів до відповідальності лише дотримуються рішень ВККС.

Будь-які процедури, які стосуються призначення суддів — перепризначення, притягнення до відповідальності і звільнення — стають прозорими і публічними. Громадськість має доступ до будь-яких засідань ВККС і ВРЮ й зможе з контролювати їхньою діяльність. Крім того, вдосконалено процедури обрання представників ВККС та ВРЮ з метою їх максимальної деполітизації і прозорості. Навіть Президент призначатиме членів ВРЮ на підставі відкритого конкурсу, який проводитимуть під контролем громадськості.