Курт Волкер — один із небагатьох серед дипломатів і політиків, який чітко називає речі своїми іменами. Його призначення спецпредставником Державного департаменту по Україні надало нового поштовху до складного процесу переговорів і консультацій з Росією, яка вперто не бажає виконувати свої міжнародні зобов’язання, продовжує агресію проти України, тероризує ядерною мультиплікацією цивілізований світ.

Про деякі актуальні питання мінського процесу, ситуації з Кримом, дезінтеграції Донбасу американський дипломат розповів в ексклюзивному бліц-інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу. 

— Пане посол, Президент України закликав міжнародне співтовариство не визнавати проведення президентських виборів у Росії, зокрема голосування 18 березня на території окупованого Криму. Яка ваша позиція з цього питання?

— Ми не визнаємо анексію Криму Росією. Ми вважаємо це порушенням міжнародного права. Росія — окупаційна сила. Тому існують норми міжнародного права щодо таких територій, які регламентують і питання проведення виборів. Таким чином, ми зі свого боку маємо дуже чітку позицію щодо цього, включаючи запровадження санкцій за анексію Росією Криму. І ці санкції нині чинні.

Деокупація Криму: міжнародний процес просувається

— Продовжуючи тему Криму: керівництво України виступило з ініціативою започаткування міжнародного формату з деокупації півострова. Багато політиків, дипломатів підтримують цю ідею, але значна кількість ставиться скептично або обережно.

— Вважаю, що дуже важливо не забувати про це. І ми постійно публічно порушуємо цю важливу проблему. Так, вже було зроблено певні зусилля, включаючи деякі ініціативи членів ЄС згуртувати країни задля обговорення ситуації у Криму. Я, до речі, цього тижня також брав участь у подібній зустрічі. Впевнений, що цей процес триватиме й надалі. Це важливе, принципове питання, пов’язане з безпекою кожної європейської країни, адже треба бути упевненим у безпеці власних кордонів. Тому це питання буде просуватися.

— Нещодавно ви висловили думку про необхідність посилення відповідальності міжнародних гравців за порушення санкцій, запроваджених у зв’язку з окупацією Криму Росією. Чи вважаєте ви, що кримський пакет обмежувальних заходів має бути розширений?

— Ось що маю на увазі. Ми вже маємо чинні санкції стосовно Криму, запроваджені Європейським Союзом і Сполученими Штатами. Але нам слід забезпечити їхню ефективну імплементацію. Тобто тих санкцій, щодо яких вже є рішення. У цьому разі не кажу про необхідність запровадження нових санкцій. Ідеться про ті, які вже є. Наприклад, якщо російська компанія веде бізнес у Криму, як слід діяти щодо неї, якщо вона також спробує просувати свою діяльність на решті території Європи? Санкції має бути застосовано до компанії, яка так поводиться.

Реінтеграція Донбасу: не АТО, а розв’язана Росією війна

— Як ви оцінюєте закон України про реінтеграцію Донбасу?

— Так, щодо цього закону вже було багато коментарів. І деякі з них, на мою думку, безпредметні. Важливо мати перспективу для реінтеграції цих територій. Це означає розглядати населення, яке проживає на цих територіях, українськими громадянами, які мають усі права, як і всі інші українські громадяни. Також ідеться про економічну реінтеграцію, доступ до адміністративних послуг, можливість отримання інформації. Це все позитивні цілі концепції реінтеграції.

На додаток особливим положенням цього закону є важливе питання зміни статусу військової операції. Адже некоректно розглядати лише антитерористичну операцію. Це війна, розв’язана Росією на українській території. Україна використовує власні Збройні сили для свого захисту. Відтак це мало бути врегульовано в будь-якому разі.

М’яч миру на російському боці?

— 1 березня президент Путін звернувся до Федеральних зборів із щорічним посланням. У ньому він, так би мовити, побрязкав ядерною наступальною зброєю. Що ви вбачаєте у такій поведінці російського лідера?

— Я вбачаю це переважно у контексті переобрання Путіна. Це є кампанія-презентація. Маємо достатньо багато конкретних питань у відносинах із Росією, які викликають занепокоєння. Це і Сирія, і Північна Корея, й Україна, включаючи Крим. Також можна згадати інші двосторонні військові й дипломатичні проблеми з Росією. Так, уже було проведено багато роботи, але я б не вважав, що ця відеокампанія матиме велику додану вартість до всього цього.

— Чи є вже плани вашої можливої наступної зустрічі з російською стороною для продовження консультацій з урегулювання ситуації на сході України?

— М’яч нині на російському боці. Ми узагальнили відповідні параметри щодо миротворчих сил, які нам потрібні. Ми обговорили питання щодо їх розгортання, включаючи географію та посилення мандата. У цьому ми отримали широку підтримку європейських партнерів, членів Ради Безпеки ООН. Коли я зустрічався з паном Сурковим у січні, ми обговорили ці пропозиції, і нині чекаємо реакції.

Можливість принести мир на східну України нині в російських руках.

Андрій ЛАВРЕНЮК,
Укрінформ