Одна із причин тих втрат, які ми зазнали за останні два роки від рашистської агресії, — погана історична пам’ять. Адже загроза Україні й українцям не вперше приходить зі сходу. Саме в Москві понад 80 років тому визрів план нищення українців голодом. 82-гі роковини Голодомору — це привід нагадати собі про те, хто був і є нашими ворогами і вшанувати жертв комуністичного режиму і борців із червоною гідрою.
Зокрема цього року Україна згадає тих, хто ніс світові правду про геноцид 1932—1933 років. Саме про «людей правди» — українців та іноземців, чиї свідчення та дослідження зберегли факти голоду, говорили на прес-конференції в Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв Голодомору». Про тих, завдяки кому правда про страшний злочин, попри жорстку цензуру, не загубилася у нетрях історії. «Завдяки їхньому вчинку, — вважає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, — світ дізнався про комуністичний геноцид українців».
Серед імен тих, хто не дав забути злочин проти українства, — британські й американські журналісти й історики Гарет Джонс, Малкольм Маггерідж та Вільям Чемберлин, митрополит Андрей Шептицький і визначні міжнародні політики Йоган Мовінкель та Мілена Рудницька. Особливо варто відзначити свідків Голодомору, які жили серед цього жаху й, ризикуючи життям та свободою, фіксували ті події у записах та фотографіях: харківську вчительку Олександру Радченко, фотографа-аматора Марка Желізняка та багатьох інших.
Ілюструючи виступ Володимира В’ятровича, директор архіву Служби безпеки України Ігор Кулик показав журналістам щоденник О. Радченко та фотографії М. Желізняка. Принагідно зазначимо, що після Революції гідності архіви радянських спецслужб, які є в Україні, знову стали доступними для дослідників після кількарічної заморозки, яку влаштували свого часу в цій царині ставленики Януковича.
Також було представлено план урядово-громадських заходів до 82-х роковин Голодомору, з яким присутніх ознайомила директор Національного музею «Меморіал пам’яті жертв Голодомору» Олеся Стасюк. Зокрема відбудуться покази фільмів «Голодомор: забутий геноцид» Бенедикта Бене (Франція — Україна) та «Голодомор: голоси свідків» Аріадни Охрімович. Привертають увагу теми лекцій професорів Василя Борисенка («Старі і нові міфи навколо Голодомору») та Василя Марочка («Голодомор на Донбасі: цифри та факти»). А режисер Олена Шапаренко і дитяча фольклорна школа «Орелі» спробують розповісти про ці трагічні сторінки нашого народу дітям та підліткам мовою мистецтва.
Всеукраїнська акція «Запали свічку» традиційно відбудеться в суботу 28 листопада.
Пулікації про голодомор.
Ми в Google+