Якщо у вашої дитини трапляються раптові стрибки температури, вона скаржиться на болісні відчуття під час сечовипускання, а аналізи мають відхилення від норми, потрібна термінова консультація уролога. Можливо, малюк страждає на вроджену аномалію сечостатевої системи. Тільки в жодному разі не займайтеся самолікуванням, застерігає кандидат медичних наук, лікар вищої категорії, уролог Дитячої міської лікарні N1 міста Києва Геннадій УСТЕНКО.

Дитячий лікар-уролог
Геннадій УСТЕНКО

Попереджений, отже захищений

- Геннадію Миколайовичу, чи змінилася за останній час картина патологій, з якими до урологічного відділення потрапляють маленькі пацієнти?

- Справді, сьогодні медики вирізняють кілька вагомих чинників, які негативно впливають на здоров'я дітей, - наслідки Чорнобильської катастрофи, значне погіршення екологічного стану, низька якість продуктів харчування та питної води. Але я не можу стверджувати, що хворих з аномаліями сечостатевої системи в останні роки стало набагато більше. Можливо, незначний приріст таких пацієнтів відбувся за рахунок поліпшення діагностики. Якщо раніше далеко не в кожній районній лікарні був апарат УЗД, то нині це вже не рідкість. Хоч до нас часто потрапляють діти із запущеними випадками, яких, так би мовити, прогледіли чи не зовсім коректно лікували на місцях. Області матеріально невигідно направляти своїх пацієнтів до Києва. Тому часто маємо справу з хворими, яких по кілька разів оперували за місцем проживання. Це, звичайно, не означає, що результати наших операцій завжди ідеальні. Відсоток післяопераційних ускладнень останнім часом трохи навіть зріс, але це зумовлено передусім браком дезінфікуючих засобів, тобто неналежною матеріальною базою.

 

- Чи вистачає в нас у країні дитячих урологів?

- Маємо навіть надлишок. Сертифікованих дитячих урологів в Україні десь близько 140 чоловік. Це може здатися невеликою цифрою. Проте, наприклад, у Канаді на 22 мільйони населення лише 13 дитячих урологів, а більше й не треба. Тож неважко порахувати, скільки потрібно фахівців цього профілю в нашій країні, щоб вони всі були забезпечені роботою.

- Чи стикаєтеся ви у своїй практиці з таким явищем, як гіпердіагностика?

- Ми вважаємо, що гіпердіагностика, яка, зазвичай, призводить лише до проведення додаткових обстежень, набагато ліпша, ніж не помічена вчасно патологія, котра веде до запущених випадків хвороби. До нас часто привозять дітей зі складними діагнозами, які після дообстеження не підтверджуються. Особливо почастішала допологова діагностика. Проте більшість таких діагнозів, дякувати Богові, не потребують хірургічного лікування, і немовлята їх переростають уже в перші місяці свого життя. Водночас у деяких наших лікарнях на тлі цієї допологової гіпердіагностики все-таки проводять операції. В Україні є затверджені МОЗ європейські стандарти у лікуванні дитячих урологічних хвороб, проте не всі хочуть за ними працювати.

За медичними стандартами Європи

- Затвердження європейських стандартів, у тому числі в дитячій урології, означає, що лікарі цього профілю повинні стажуватися за кордоном?

- Якщо йдеться про урологічне відділення нашої лікарні, у нас фактично немає жодного провідного фахівця, який би не стажувався за кордоном, не брав участі в міжнародних наукових конференціях чи не підтримував би професійних зв'язків із зарубіжними колегами. У нашій клініці також бували спеціалісти з Канади, США, європейських країн. Проте я не чув, щоб хтось із моїх колег стажувався за кордоном за рахунок держбюджету. Люди шукають спонсорську допомогу, гранти, які могли б сплатити програму стажування. Раніше діяв канадський проект "Діти Чорнобиля", в рамках якого близько 100 українських дитячих лікарів різного фаху мали змогу здобувати досвід у канадських клініках. У нашій лікарні завдяки німецькому проекту був створений Дитячий центр діалізу нирки і Дитячий неврологічний центр.

- Які враження були в зарубіжних колег, котрі відвідали ваше відділення?

- Вони відзначали достатньо високий рівень дитячих хірургів-урологів, який повністю відповідає світовому. Тобто технічно ми підготовлені до виконання найскладніших операцій. Проте нестача належного матеріального забезпечення часто не дає можливості цього робити. Як, наприклад, у випадках вродженої урологічної патології - екстрофії сечового міхура. За такого діагнозу оперувати немовля потрібно у віці 3-5 днів. Ми можемо робити такі операції, проте, на жаль, довелося змістити віковий акцент на 3-4 місяці. Бо в єдиному на всю Україну медичному закладі, куди скеровується потік дітей з цією урологічною аномалією, ми не можемо забезпечити немовлятам анестезіологічне і постанестезіологічне реанімаційне виходжування, зокрема через брак апаратів штучного дихання для новонароджених.

Не гірше, ніж за кордоном

- Скільки операцій на рік виконується у вашому відділенні?

- За минулий рік прооперовано близько 800 дітей.

- Які з них запам'яталися вам як найскладніші?

- Поза сумнівом, найскладніше оперувати дітей, які потрапили під колеса автомобіля. Чи був такий випадок, коли дитину фактично перемололи ножі механічної косарки. Нам довелося повністю поновлювати їй сечовивідні шляхи. Або вже згадувані випадки екстрофії - це найскладніша за обсягом роботи операція, вона триває близько 5-6 годин. Адже на місці сечового міхура за такої патології - просто дірка, бо відсутня його передня стінка і відповідно передня черевна стінка. Хірурги працюють бригадами, крім урологів залучаються й ортопеди, оскільки за такої аномалії стегнові кістки хворого розведені. Щороку ми оперуємо близько десятка таких дітей. Торік оперували 24-річного хлопця із Закарпаття (це був виняток, оскільки нашими пацієнтами вважаються діти до 18 років). Він мав вроджений випадок екстрофії, ніколи не оперувався, бо був з надзвичайно бідної багатодітної сім'ї. Оскільки цю операцію з корекції аномалії сечового міхура проводили в такому пізньому віці хворого, вона тривала 18 годин. Ми почали вранці й закінчили о другій годині ночі. За кордоном такого роду операції коштують понад 100 тисяч євро. Ми оперували безкоштовно. Нині хлопець чекає наступного етапу операції і почувається щасливим.

- Чи часто ви радите своїм пацієнтам шукати можливості лікуватися за кордоном?

- Таких випадків зовсім небагато. У нас можна було б робити всі урологічні операції, якби лікарні належним чином забезпечувалися матеріально. Щоправда, тут ініціативу перехоплюють комерційні клініки. Операційні в деяких з них оснащені на найвищому рівні. Хоч лікування там по кишені далеко не кожному.

Не травами єдиними...

- Геннадію Миколайовичу, чи мають захворювання сечостатевої системи сезонні особливості?

- Так. В осінньо-зимовий період зазвичай до нас звертаються пацієнти із загостренням пієлонефриту. І хоч наше відділення займається переважно проведенням планових операцій з корекції аномалій сечостатевої системи, проте пієлонефрит нерідко є супутнім захворюванням у пацієнтів з такими аномаліями. Крім того, воно часто виникає як ускладнення після вірусних інфекцій, пік захворюваності на які припадає саме на зимові місяці.

- Як ви ставитеся до застосування трав у лікуванні урологічних хвороб?

- Скажу так: спокійно. Річ у тім, що я не можу сказати батькам, які вірять у силу фітолікування: "Не робіть цього". Адже це їхнє право і їхнє рішення. Та я завжди кажу батькам, щоб вони отримували лікування відповідно до європейського протоколу, в якому для кожного захворювання розписана схема лікування. Якщо її дотримуватися, можна сподіватися на результат. Трави можуть використовуватися як додаткова терапія, але не як основне лікування.

- А який ваш погляд як лікаря на сучасну молодіжну моду - куценькі курточки і відкриті животи?

- Я сам сварюся зі своєю дочкою, намагаючись переконати її одягнутися тепліше, відповідно до сезону. Але здолати цей юнацький максималізм неможливо. Звичайно, переохолодження є хоч і не головним, але одним із чинників розвитку захворювань сечостатевої системи.

ДОСЬЄ "УК"

Геннадій УСТЕНКО. Кандидат медичних наук, лікар вищої категорії. У 1988 році закінчив Київський медичний інститут ім. О. Богомольця, стажувався в Альбертійському університеті (Канада) у сфері дитячої урології. Має 21-річний досвід роботи в дитячій урологічній клініці Інституту урології АМН України.

КОМПЕТЕНТНО

Олесь КАЛІЩУК,
кандидат медичних наук, дитячий уролог,
фахівець з ендоскопічної хірургії:

- У світі спостерігається загальна тенденція на застосування ендоскопічної корекції урологічних аномалій. Ендоскопічні операції урологічного плану успішно проводять і в Україні, однак чимало українських батьків намагаються вивезти своїх дітей за кордон на лікування. Наприклад, Куба безкоштовно приймає й лікує українських дітей. Тож навіть попри те, що в цій країні рівень хірургів-урологів нижчий, ніж у нас, і деякі операції, які в Україні роблять за один-два етапи, на Кубі проводяться в кілька етапів, батьки чомусь роблять свій вибір на користь кубинських клінік. Хочу наголосити: раціональніше було б не відправляти дітей на лікування за кордон, а забезпечити українських фахівців сучасним інструментарієм.