СПЕЦОПЕРАЦІЯ

У Сарнах на Рівненщині успішно знешкоджено 250-кілограмову німецьку бомбу, яка три доби тримала в напрузі 100-тисячний район

12 жовтня вже на під’їзді до Сарн зустрічаю пости ДАІ. У місті вони — на кожному перехресті: блокують під’їзди до районної державної адміністрації, яка сусідить із приватним житловим сектором. Саме він прикував увагу українців в останні кілька діб: усі очікували, чим же завершиться доля небезпечної знахідки часів Другої світової. На авіаційну бомбу вагою 250 кг натрапив господар одного з обійсть, який минулими вихідними копав собі погріб. 

На посвідчення «Урядового кур’єра» блок-пости «здаються». Відтак прямую до огородженого місця за кілька метрів від райдержадміністрації, де працює потужний підйомний кран, і намагаюся сфотографувати його: на обійсті триває операція «Ліквідація». Та з усіх боків назустріч мені просто-таки мчать МНС-ники з різними погонами на плечах. «Мадам, ми цінуємо вашу сміливість, але ж зупиніться! — підводить мене до райдержадміністрації підполковник. — Усі коментарі — по завершенні операції!»

Сюди не можна. Фото автора

У приміщенні адміністрації — незвична тиша: евакуювали всіх, кого тільки було можна. Лише в оперативному штабі, з вікон якого видно, що, власне кажучи, відбувається на майданчику, людно. Керівник виконавчої влади району Анатолій Остапчук, як мовиться, не знаходить собі місця: щохвилинно відстежує виконання пунктів плану, які заздалегідь розписані на папері. Ось рівно опівдні, бомбу, як і планували, перемістили в спеціально вириту траншею і почали присипати піском. Перший «коридор» для її підриву — 13:10 — 14:00: саме тоді залізнична колія, що проходить поруч (Сарни — крупний залізничний вузол), вільна від руху поїздів. Встигнути б! На жаль, не встигли. Але залишається ще другий коридор: 15:30 — 16:30. Нервове напруження зростає…

— Нам довелося провести значну підготовчу роботу, — нарешті видає «на-гора» хоч якусь інформацію очільник району. — Вже до 10-ї ранку відселили майже 3 тисячі жителів: адже в радіусі дії бомби — 2 дитсадки, 51 установа та організація, 2 училища, 3 торговельних склади, 324 житлових будинки. Відселення, до слова, виявилося не такою вже й легкою справою. Скажімо, одна 84-річна жінка сказала, що пам’ятає, як палали Сарни під час війни — і без проблем погодилася на відселення. А її ровесниця, що проживає поряд, — ні: мовляв, нехай буде що буде, а я нікуди не поїду! 13 стареньких ми тимчасово розмістили в центральній районній лікарні. Звісно, на всяк випадок зарезервували там і додаткові місця, створили резерв медикаментів, адже така подія відбувається в місті вперше.   

…Невблаганний годинник наближає нас до «другого коридору»: рівно о 16.30 лунає приглушений вибух. Жодних тобі осколків, жодних несподіванок чи прикрощів і навіть жодної «подряпини» на обійсті щасливого господаря: рівненські піротехніки успішно витримали іспит на професійність. Вони виходять з епіцентру події переможцями:

— Вже й не знаю, скільки бомб мені довелося знешкодити в своєму житті, але така «знахідка» трапляється вперше, — зізнається керівник групи піротехніків головного управління МНС в області Олег Нікольчук. — Здалася й ти, «голубко»…

Голова райдержадміністрації Анатолій Остапчук щиро дякує рятувальникам і вручає їм бурштинові ікони із зображенням Божої Матері: щоб покривала вона їх своїм омофором не лише на свято Покрови, а й в щоденній нелегкій службі.

…Надвечір сарненці повертаються до своїх домівок. І діляться враженнями: виявляється, вони відчули, як здетонував грунт при знешкодженні бомби аж за два кілометри від епіцентру вибуху. Зате тепер святкуватимуть Покрову в цілковитому спокої.

ДОВІДКА «УК»

На незвичайну знахідку натрапив господар приватного обійстя в самісінькому центрі міста Сарни на Рівненщині: то була 250-кілограмова авіаційна бомба німецького виробництва часів Другої світової.

Піротехніки з’ясували: бомба оснащена двома підривними пристроями, що неабияк пошкоджені корозією, тому визначити їх тип практично неможливо. Транспортувати знахідку теж украй небезпечно: у разі несанкціонованого вибуху осколки розлетілися б більш ніж на кілометр.

Тому й прийняли рішення «обеззброювати» бомбу на місці.