Упродовж  майже двох років триває неоголошена війна між митниками та вітчизняними виробниками лакофарбової продукції. Перші намагаються вольовими і силовими методами змінити код одного з компонентів, який використовують у виробництві лаків, і це спричиняє стягнення акцизу та додаткове нарахування ПДВ. Постачальники сировини для галузі доводять (зокрема і в судах) протиправність цих дій і стверджують, що у такий спосіб галузь намагаються розвалити.

Про один з епізодів тихих «бойових дій» на Сумщині «Урядовий кур’єр» уже розповідав  у №184 від 3 жовтня 2015 року в матеріалі «І сяк  і так — не розмитнюється лак». У ньому Харківську митницю ставили як приклад, оскільки вона намагалася діяти у правовому полі. Проте після публікації в газеті та рішення Сумського окружного адміністративного суду на користь лакофарбовиків  харків’яни в особі податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області вирішили «виправитися»…

Відповідь Чемберлену

Уже наступного після суду в Сумах дня події в Харкові почали розвиватися у класичних традиціях блокбастера. Слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Костянтина Садовського провело обшуки в офісних приміщеннях та на складах членів Асоціації українських виробників лакофарбової продукції ТОВ «Інтердісп-ЛКБ» і ПП «Імпресс», а також на квартирі (!) декларанта.  Щодо останнього, то, як іронічно зазначив один з авторитетних фахівців, у помешканні декларанта Володимира  Шергіна фіскали, напевне, збиралися знайти або ж діжку складу алкідного адгезійного напівфабрикатного порозаповнюючого, навколо кодування якого й здійнялася колотнеча, або ж принаймні документи таємних угод з секретаріатом  Комітету з гармонізованої системи Всесвітньої митної організації. Він,  усупереч думці чиновників ДФС, «схильний розглядати класифікацію таких товарів у товарній позиції 3208» (з листа ДФС України на адресу митниць «Про класифікацію згідно з УКТ ЗЕД сировини для виготовлення лакофарбової продукції»), а не зараховувати його до групи «нафта та нафтопродукти» під кодом 2710, як це на власний розсуд зробили українські митники.

Отож обшук з участю трьох десятків фіскалів навіть сторонній, не втаємниченій у деталі людині після сумських судових постанов схожий на ідіоматичну відповідь Чемберлену, а не на фахово підготовлену операцію для припинення протиправних дій закостенілих зловмисників. Тим паче, що на такі самі граблі ДФС у Харківській області уже наступала наприкінці минулого року, намагаючись змінити код сумнозвісного напівфабрикатного компоненту, ввезеного приватним підприємством «Реал-Ком». Тоді Харківський окружний адміністративний суд  зобов’язав Харківську митницю класифікувати «товарну позицію склад алкідний адгезійний напівфабрикатний порозаповнюючий за кодом 3208101098», і ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду це рішення було залишене без змін. А постановою Київського районного суду м. Харкова від 4 березня 2015 року скасовано постанову у справі про порушення митних правил і визнання Володимира Шергіна винним у вчиненні порушення митних правил та накладення на нього стягнення в сумі 667 200 гривень.

Замість діалогу — маніпуляція

Попри намагання Асоціації українських виробників лакофарбової продукції достукатися до ДФС України із проханням уніфікувати класифікацію товарів, зокрема лаків напівфабрикатних, попри ухвали судів на користь членів асоціації та ухвалення на 56-й сесії Комітету з ГС ВМО проекту рішення про класифікацію товарів у товарній позиції 3208, який буде затверджено на черговій сесії комітету в березні 2016 року і рішення стане невід’ємною частиною Компендіуму класифікаційних рішень та обов’язковим для виконання, деякі чиновники ДФС мають на все це власну точку зору і обстоюють її з приведенням у дію всіх систем правоохоронної державної машини.

За клопотанням начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції  Олександра Мінаєва, хоч покупцем товару (в цьому разі — склад алкідний адгезійний напівфабрикатний порозаповнюючий), який ввозили на територію України торік наприкінці серпня і, на думку слідчого, задекларовували з порушенням митного оформлення імпортованого товару шляхом маніпуляцій з кодами (тобто за кодом 3208, а не «нафтовим» 2710), було приватне підприємство «Реал-Ком», обшуки та арешти майна відбулися в ПП «Імпресс» та ТОВ «Інтердісп-ЛКБ».

— Однією з підстав  для всіх цих дій, які, на мою думку, відбуваються далеко не у правовому полі, начебто стали матеріли досудового розслідування, розпочатого 30.03. 2015 р., — каже директор ПП «Імпресс» Дмитро Іванов. —  Щодо нашого підприємства, то нам інкримінували ухилення  протягом 2012—2014 років від сплати акцизного збору та податку на додану вартість на загальну суму 3 350 594,37 гривні. Слідчі податкової на основі розрахунків оперативного працівника, без проведення відповідних експертиз узяли весь обсяг завезених нами за цей період лаків напівфабрикатних, які, згідно з нормативами, було задекларовано під кодом 3208, і зарахували їх до групи 2710. Так вийшла карколомна цифра нашої заборгованості з податкових зобов’язань. І ми, що, згідно з актом Основ’янської ОДПІ м. Харкова, не мали жодної копійки боргу перед державою, перетворилися на маніпуляторів кодами товарів і злісних неплатників зборів та податків в особливо великих розмірах.

Дмитро повідомив, що ПП «Імпресс» та ТОВ «Інтердісп-ЛКБ» подали на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Костянтина Садовського апеляційну скаргу, де лише грубі порушення імперативних приписів Кримінального процесуального кодексу України, починаючи зі строків подання слідчим клопотання про арешт майна, займають кілька сторінок і доводять відсутність жодних правових підстав для арешту майна і доказів протиправної діяльності.

Кричущий і показовий щодо цієї справи факт — висновок ухвали слідчого судді, який варто процитувати: «Слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав до часткового задоволення клопотання (підполковника податкової міліції О. С. Мінаєва. — Авт.), оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 321-1 КК України». Для невтаємничених пояснимо, що ці статті Кримінального кодексу передбачають відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, а також виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів. 

Чи не правда, зовсім поряд за змістом стаття 212 КК України «Ухилення від сплати податків»? Що це, елементарна описка чи конвеєр правосуддя, не справляючись із навантаженням, працює за принципом «мала купа, давай ще»? Що більше звинувачень, що більше «доказів» та залякуючих заходів, то ближче успіх сторони звинувачення?

Незалежний юрист кандидат юридичних наук доцент Василь Білоус так прокоментував ситуацію: «Кримінальне переслідування посадових осіб ПП «Імпресс» абсолютно безпідставне і свідчить про кричущу некомпетентність і заангажованість сторони звинувачення, що в умовах реальної диспозитивності та змагальності сторін, об’єктивності та неупередженості суду позбавляє звинувачення найменшої процесуальної перспективи. Так, згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер. Однак у цьому разі посадовим особам ПП «Імпресс», що має, за офіційними відомостями ГФС, позитивне сальдо розрахунків з податку на прибуток на суму понад 70 тисяч гривень, а з ПДВ — понад 100 тисяч гривень і не має ні копійки податкового боргу, висувають звинувачення в ухиленні від сплати податків (зокрема непередбаченого чинним законодавством акцизного збору) в особливо великих розмірах шляхом імпорту продукції, здійсненого іншим платником податків — ПП «Реал-Ком». Правильність визначення коду товару 3208 у здійсненні цієї імпортної операції цим імпортером і його декларантом вже була предметом судового розгляду і підтверджена належними судовими преюдиціями, що засвідчили відсутність будь-якого правопорушення і набули чинності ще до початку кримінального провадження (постанова Харківського окружного адміністративного суду у справі №820/1705/14 від 12.11.2014 р., постанова Київського районного суду м. Харкова у справі №640/3235/15-а від 04.03.2015 р.)».

Навіть паркани на кордоні будуть під фарбою агресора?

Схожі ситуації час від часу виникають то в Сумах, то в Запоріжжі, то в Харкові. Тому багато підприємств лакофарбової галузі іноді постають перед загрозою зупинення, адже без органічного алкідного лаку як компонента продукції не можливе виробництво якісної фарби та лаку. Зі зміною коду 3208 на 2710 вітчизняних виробників заганяють заднім числом у глибочезні боргові ями, з яких не всім під силу вибратися.

Причина такої надактивної запопадливості фіскалів — цілком зрозуміле конче потрібне країні намагання збільшити резерв для податкових надходжень митних платежів до державного бюджету. Але ж держава, незворотно прямуючи до принципів і цінностей Європейського Союзу, вимагає діяти виключно у правовому полі. Проте в цьому разі, на думку виконавчого директора  Асоціації українських виробників лакофарбової продукції Олександра Бричка, цією вимогою нехтують. Бо й нині, за його словами, таємно діє наказ ДФСУ від 27 травня 2015 року №373, де в додатку 1.4.2 фактично доводиться митникам  план зі стягування штрафів. 

— Зокрема у Харківській області доведено індикативні показники на суму майже 11,5 мільйона гривень. І хоч у ДФСУ запевняють, що чинність цього наказу зупинено, стан справ на місцях свідчить про зворотне, — зауважує Олександр Сергійович. — Лише в позиції з контролю за правильністю класифікації товарів, за що ламаються списи у судах, харківські митники повинні додатково стягнути мільйон 200 тисяч гривень. Істини заради хочу наголосити, що в керівництва ДФС України є розуміння складності й неоднозначності проблеми, проте на місцях у певних регіонах на цю думку «забувають» зважати. 

Якщо розв’язання проблеми з кодуванням алкідних компонентів лаків та фарб не повернути у правове русло, галузь, яка вже й сьогодні нездужає, може остаточно загинути, впевнений Олександр Сергійович. А це означає, що майже 50 000 працівників, які годують сім’ї принаймні із трьох осіб,  залишаться без роботи, держава недоотримає з мільярдного обігу податки, а український ринок заполонить дешевша продукція  з Російської Федерації.

Хто ж за це відповідатиме?

PS Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що в офіси ПП «Імпресс» та ТОВ «Інтердісп-ЛКБ» знову завітали «гості» від ГУ ДФС у Харківській області із посвідченнями на право проведення виїзної перевірки. На підставі статей Митного та Податкового кодексів України, а також постанови заступника начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції Мінаєва О.С. «Про проведення перевірки» від 24.04.2015 р. головним державним ревізорам-інспекторам доручено провести перевірки за період з 1 січня 2012-го по 31 грудня 2014 року (підкреслення автора).

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

Суд задовольнив позов виробничників

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

РЕЗОНАНС. 3 жовтня цього року «Урядовий кур’єр» надрукував проблемний матеріал «І сяк, і так — не розмитнюється лак». У ньому йшлося про правове протистояння сумського підприємства «Імпульс» та місцевих митників із приводу зміни коду товарної позиції одного з видів імпортованої продукції, а саме лаку.

21 жовтня відбулося відкрите судове засідання Сумського окружного адміністративного суду, який розглянув позов «Імпульсу» до Сумської митниці. За результатами детального розгляду справи суд задовольнив позов виробничників, визнав протиправним рішення митників і постановив скасувати його як незаконне.