Начальник управління
МНС України в Черкаській області.
Віктор ГВОЗДЬ

Надзвичайні ситуації в нашому житті - не рідкість. Лише торік на Черкащині сталося 2513 надзвичайних подій, у ліквідації яких брали участь рятувальники МНС. Їм вдалося вберегти життя 70 громадян. Завдяки професійним діям збережено матеріальних цінностей майже на 18 млн грн. Проте в роботі рятувальної служби ще є проблеми, про які наш кореспондент веде розмову з начальником управління МНС України в Черкаській області, генерал-майором служби цивільного захисту Віктором Гвоздем.

- Вікторе Михайловичу, щороку, незважаючи на велику агітаційно-пропагандистську роботу та профілактику можливих надзвичайних ситуацій, вони таки виникають. У чому причина?

- Найчастіше такі ситуації трапляються через необдумані вчинки людей. На безпеку життєдіяності впливають явища природного та техногенного характеру. Скажімо, нещодавно зимова негода залишила без світла кілька десятків населених пунктів області. Завдяки чітким діям рятувальників та працівників енергетичних служб поломки швидко усунули. Ще й досі пам'ятне минулорічне спекотне літо, що створило багато проблем у лісових масивах області та на водних об'єктах. Тоді ми не допустили значних збитків: злагоджена робота піротехніків, хіміків, аварійно-рятувального загону спецпризначення та інших служб забезпечила швидку ліквідацію пожеж та інших негараздів, налагодження нормального життя. Найбільшим нашим досягненням вважаю той факт, що порівняно з попереднім роком кількість загиблих під час надзвичайних ситуацій зменшилася на третину, а кількість постраждалих -удвічі. Виконуючи свої обов'язки, наші працівники не зазнали травм, що теж свідчить про високий професіоналізм. Вдалося зберегти лісові насадження, хоча було кілька складних ситуацій, коли загорання сухої трави та лісової підстилки загрожували лісовим масивам.

Кожному селу - пожежну команду

Ви зауважили, що кількість загиблих та постраждалих значно зменшилася. Проте число загиблих і травмованих сягає кількох сотень. Чи можна уникнути таких тяжких наслідків?

- У мирний час люди гинути не повинні. На запобігання тяжким наслідкам спрямована вся профілактична та превентивна робота.

На жаль, причиною надзвичайних ситуацій є не тільки людська недбалість, а й неправильна оцінка деякими керівниками технічного стану певних об'єктів. Приміром, у багатьох населених пунктах області маємо вкрай занедбане господарство з енергозабезпечення. Електромережі будувалися ще в 60-х роках ХХ століття. Їхні потужності були розраховані, звісно, не на таку кількість електроприладів та побутової техніки, якою користуються нині. Тож і маємо перевантаження мереж, через що виникають пожежі.

Вирішуючи ці та інші нагальні питання, тісно співпрацюємо з місцевими органами влади. Уже кілька років, приміром, діє цільова програма забезпечення пожежної безпеки. Нещодавно на сесії обласної ради затверджена така програма на період до 2015 року. Планується на 35% знизити втрати від пожеж. Аналогічні програми, якими передбачене відповідне фінансування, розроблені у містах та районах області. Однак хотів би зауважити, що кошти для підтримки місцевих пожежних команд слід віднаходити не лише в районних бюджетах. Адже однією з актуальних проблем цивільного захисту залишається рівень організації пожежогасіння на селі. У сільській місцевості виникає майже половина всіх пожеж. Аби виправити ситуацію, створюємо місцеві пожежні команди. У цьому беруть участь як місцеві держадміністрації, так і місцеві ради та керівники сільгосппідприємств. Сьогодні в районах працює 55 місцевих пожежних команд. Торік вони ліквідували 282 пожежі. До кінця нинішнього року створимо ще 35 таких підрозділів.

На жаль, дещо погіршилася ситуація з наслідками дорожньо-транспортних пригод. Якщо загальна кількість їх на 26% зменшилася, то порівняно з попереднім роком кількість загиблих зросла і становить 118 громадян, 523 особи травмовані. Завдяки своєчасному деблокуванню та наданню першої допомоги аварійно-рятувальним підрозділам вдалося врятувати 31 особу.

Не бракує сьогодні роботи й піротехнікам. На території області виявляємо велику кількість боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни. Тільки торік було 140 таких випадків. Тисячі одиниць вибухонебезпечних предметів ліквідовано на спеціальних полігонах.

31 людину 2010 року врятували від загибелі на річках і водоймах, але 88 осіб потонуло. Це найбільший показник за останні шість років. А це дуже непокоїть. Водна стихія легковажності не дарує. Плануємо вжити комплекс заходів, аби вже наступного літа змінити ситуацію на краще. Проводимо роз'яснювальну роботу не лише з населенням, а й з орендарями ставків та узбережжя річок. Звертаємося до виконкомів місцевих рад із пропозиціями щодо перегляду договорів оренди. Одна з умов подовження орендних відносин - належне облаштування місць для купання, встановлення попереджувальних знаків, які б застерігали відпочивальників від необдуманих вчинків.

Врятоване життя - професійна гордість

- Що, на вашу думку, слід зробити, аби підвищити ефективність роботи рятувальників?

- Ефективність реагування на надзвичайні ситуації залежить від кількох чинників. Вирішальну роль відіграє чітка організація управління в надзвичайних ситуаціях, координація дій залучених органів влади всіх рівнів, рятувальних сил і суб'єктів господарювання незалежно від форм власності. Над удосконаленням працюємо в тісній взаємодії з облдержадміністрацією, обласною радою, органами влади на місцях.

Ще один момент, без якого важко уявити собі злагоджені дії рятувальників, - забезпечення надійною технікою. Із задоволенням відзначу, що матеріально-технічна база рятувальної служби з року в рік зміцнюється. Тільки минулого року підрозділи одержали спеціальне аварійно-рятувальне устаткування та спорядження майже на 2 млн грн. Уже кілька років триває оновлення нашого автопарку, до підрозділів надійшло більше двох десятків одиниць різноманітної сучасної техніки. Нещодавно на бойове чергування заступили ще три сучасні пожежні автомобілі.

Однак є в нас і спецтехніка, яка вже відпрацювала по 25 років. З неї саме час робити пам'ятники, а не використовувати в надзвичайних ситуаціях. Проте наші працівники самі відновлюють, ремонтують техніку, тримають її в повній бойовій готовності. Необхідна нашим рятувальникам і спеціальна автодрабина для гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості. Про це йдеться вже не один рік, але питання так і залишається невирішеним. Ціною цього затягування можуть бути втрачені життя.

- На рахунку черкаських рятувальників тисячі операцій з ліквідації наслідків надзвичайних подій. Яку, на ваш погляд, можна вважати найбільш вдалою?

- Коли вдається врятувати чиєсь життя чи уникнути загибелі людей незалежно від масштабів рятувальної операції - це завжди наша гордість. І виокремити якусь одну чи дві важко. Проте не можу не згадати самовіддану роботу черкаських служб МНС 2010 року на ліквідації наслідків повені у Польщі. Минулого літа наші рятувальники також ефективно допомагали дніпропетровським колегам ліквідовувати лісові пожежі. Вже й нинішньої зими вдалося зберегти чимало життів рибалок завдяки професіоналізму та самовідданості наших працівників.

Навчання, тренування, рейди, патрулювання, виступи в трудових колективах і навчальних закладах, робота з місцевими органами влади - це наші щоденні будні, які дають відповідний ефект тільки тоді, коли кожен працівник на своєму робочому місці сумлінно й відповідально виконує свій обов'язок. Прагнемо, щоб кожна надзвичайна ситуація, якщо вона вже виникла, була для рятувальників цілком зрозумілою, а дії - чітко організованими. Тоді й результат з ліквідації її наслідків буде вагомим.

ДОСЬЄ "УК"

Віктор ГВОЗДЬ. Народився 1959 року в м. Рівне. Закінчив Черкаське пожежно-технічне училище МВС СРСР, Вищу пожежно-технічну школу СРСР у Москві. Працював інспектором відділу пожежної охорони УВС Рівненського облвиконкому, викладачем, проректором Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, начальником ГУ МНС України у Київській області, начальником ГУ МНС України в м. Києві. З 2007 року - начальник управління МНС України в Черкаській області.