У школах перевіряють знання

Учора в школах розпочався моніторинг якості загальної середньої освіти, який проводиться серед п’яти- та десятикласників загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності й триватиме впродовж місяця.

Загалом п’ятикласники напишуть п’ять тестів з математики, української, російської й іноземної мов, а також комбінований тест («Я і Україна/Основи здоров’я»).  Водночас десятикласники мають пройти моніторинг із вдвічі більшої кількості предметів: з української мови, іноземної мови, історії України, всесвітньої історії, української літератури, геометрії, алгебри, біології, хімії, фізики, географії та технологій. Після закінчення відповідного тесту ключі для правильних відповідей з’являться на сайтах МОН, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти й Національної академії педагогічних наук України.

«Якщо говорити про мету моніторингу, то в даному разі ми зосереджуємо увагу на з’ясуванні рівня засвоєння навчального матеріалу з основних предметів по завершенні початкової та основної школи», —  повідомив директор  Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН Олександр Удод. Оцінки за моніторинг не виставлятимуть у журнал, але інформацію про результати батькам школярів повідомлять. Як запевняють у профільному міністерстві, моніторинг не передбачає контролю діяльності педагогів чи шкіл.

Відповідно до «Методичних рекомендацій з проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі» (лист Інституту інноваційних технології та змісту освіти від 11. 10. 2013 р.) моніторинг якості загальної середньої освіти проводиться за збірниками завдань для проведення моніторингу, що видані ТОВ «Центр навчально-методичної літератури» і мають відповідну захисну марку.

Друковані версії збірників уже певний час є в продажу, а їхні електронні варіанти розміщуватимуться Міністерством освіти лише за два дні до самого тестування.

«Хочу поінформувати про лист, який МОН спрямувало в регіональні управління освіти, де міністерство нагадує порядок проведення моніторингу і зокрема акцентує на забороні збирання у навчальних закладах коштів батьків на закупівлю збірників завдань, паперу та інших матеріалів», — повідомив Олександр Удод. Водночас у міністерстві не проти, якщо в батьків виникне бажання купити їх за рахунок фонду школи чи спонсорських коштів. Ніби невтямки комусь, що переважно фонди шкіл і наповнюються якраз завдяки батьківським гаманцям. Не києм, то палицею, так би мовити.

Незалежні експерти ставлять під сумнів об’єктивність моніторингу. Хоч би тому, що завдання були відомі заздалегідь, а тести перевірятимуть учителі цих самих шкіл. Крім того, як зазначає на порталі освітніх експертів «Освітня політика» директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук, «Методичні рекомендації з проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі» не передбачають здійснення заходів, які б забезпечили підготовку неупередженої звітності про результати моніторингу, недопущення спотворення отриманої інформації, яке може бути спричинене особистими почуттями чи симпатіями суб’єктів і об’єктів моніторингу.

Зокрема технологія проведення моніторингу дає змогу переписувати чи вносити зміни у виконані роботи, адже останні зберігаються у керівника закладу освіти «до відправлення їх до відділу освіти і науки районних (міських) державних адміністрацій».

До слова, позавчора стало відомо, що «з метою недопущення перевантаження учнів 5, 10 класів та невиконання навчальних програм з окремих предметів, додаткових витрат батьківських коштів, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» Калуська міська рада вирішила не проводити моніторинг якості загальної середньої освіти серед учнів 5 та 10 класів. Відповідне рішення оприлюднено на сайті міської ради.

ОФІЦІЙНО

Моніторинг якості середньої освіти не передбачає контролю діяльності педагогів чи навчальних закладів, а має на меті з’ясувати типові помилки і прогалини у засвоєнні змісту загальної середньої освіти, виявити болючі проблеми сучасної школи та визначити дієві шляхи їх подолання. За словами академіка-секретаря відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті президії Національної академії педагогічних наук Олександра Ляшенка, моніторингові дослідження — це звична практика для освітніх систем більшості країн. А перелік предметів, обраних для моніторингу, охоплює весь спектр загальної середньої освіти.

За результатами моніторингу вчителям, керівникам шкіл нададуть рекомендації щодо приведення у відповідність педагогічної діяльності. З часом коригуватимуться програми з предметів, які атестуються. Дані, отримані за результатами дослідження, і використовуватимуться у корекції державних програм, які оновлюватимуться вже через два роки.

ПРЯМА МОВА

«Потрібна незалежна оцінка якості освіти»

Лілія ГРИНЕВИЧ,
голова Комітету ВР України з питань 
науки і освіти:

— Навряд чи можна говорити про об’єктивність моніторингу, якщо всі його завдання були відомі заздалегідь. Мало того, що вже тривалий час продаються навіть збірники відповідей до цих тестів, моніторинг проводитимуть учителі у школах, де, звичайно, зацікавлені в кращих результатах. Отже, перед педагогами постане вибір: допомогти своїм учням або показати гірший результат, аніж інші.

Ініційований МОН моніторинг суперечить основним правилам проведення такого дослідження. Для нього не потрібні персоналізовані результати всіх учнів, тому моніторинг проводять на стандартизованій репрезентативній вибірці таких школярів. Це здешевлює дослідження і водночас не порушує навчального процесу для усіх учнів. А щоб результати були об’єктивними, проводити його мають фахівці, які не навчають цих дітей.

Порахуймо й вартість. Комплект збірників завдань для п’ятикласників обійдеться принаймні у 35 грн. Учням 10-х класів треба заплатити близько 94 грн. Навіть якщо половині школярів батьки куплять ці збірники, то батьківські кишені спорожніють на суму понад 18 мільйонів гривень. Цікаво, що збірники надруковані визначеним видавництвом, вказаним у листі Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, що проводить моніторинг згідно з наказом Міносвіти. Крім того, гроші зароблять і на книжечках із відповідями до завдань моніторингу.

МОН запевняє, що завдання та бланки можна буде роздрукувати з Інтернету, та водночас залишає без відповіді запитання: за чиї кошти купуватимуть папір, друкуватимуть бланки відповідей та анкет, заправлятимуть картриджі тощо?

Усе це наштовхує на висновок, що моніторинг здійснюється не для виявлення дійсного стану освіти, а для реалізації чергового бізнес-проекту. Необ’єктивними результатами такого моніторингу прикриватимуть справжні проблеми середньої освіти, зокрема наявні різниці в якості освіти між містом і селом, різними типами навчальних закладів та ін. Причому ці оманливі результати будуть здобуті з використанням батьківських грошей.

Я звернулася до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова із проханням скасувати цей моніторинг як недоцільний через непрофесійне виконання та як такий, що потребує фінансування з коштів батьків. Водночас нам потрібна справжня незалежна оцінка якості освіти, з чим може впоратися Український центр оцінювання якості освіти за умови збільшення фінансування. Крім того, Україна повинна долучитися до міжнародного дослідження PISA. Тоді ми одержимо об’єктивну картину стану якості середньої освіти.