У турецькому місті Ескішехер офіційно відкрито першу ділянку Трансанатолійського газопроводу (TANAP). У церемонії взяли участь президенти: України — Петро Порошенко, Туреччини — Реджеп Таїп Ердоган, Азербайджану — Ільхам Алієв, Грузії — Георгій Маргвелашвілі, Сербії — Александар Вучич.

Газопровід слугує частиною проекту «Південний газовий коридор», призначеного для транспортування газу з каспійського регіону до Європи в обхід Росії. Протяжність TANAP становить 1850 кілометрів. Він простягнувся від грузинсько-турецького кордону до західних кордонів Туреччини і доставлятиме газ з азербайджанського родовища Шах-Деніз у Каспійському морі. Разом з Південно-Кавказькою трубопровідною магістраллю з Баку через Грузію до кордону з Туреччиною і Трансадріатичним трубопроводом, що з’єднує Грецію, Албанію й Адріатичне море на півдні Італії, TANAP утворює Південний газовий коридор.

Пропускна здатність TANAP, спорудження якого обійшлося у близько 8 мільярдів доларів, становить 16 мільярдів кубометрів, з яких 10 мільярдів спрямовуватимуть до Європи, 6 — до західних регіонів Туреччини. У перспективі потужність труби буде доведено до 31 мільярда кубометрів. Акціонерами проекту TANAP стали азербайджанський енергетичний концерн SOCAR (58%), турецька BOTAS (30%) і британський BP (12%).

Комісар ЄС з енергетики Марош Шефчович схвалив відкриття газопроводу, який, за його словами, дасть змогу транспортувати газ із Каспійського регіону до Туреччини на комерційній основі. «Ми досягаємо реального результату в межах Енергетичного союзу», — сказав Марош Шефчович в інтерв’ю азербайджанському агентству Trend. Південний газовий коридор сприяє диверсифікації постачальників і маршрутів поставок енергоресурсів у Європу, це стратегічно важливий проект для енергетичної безпеки ЄС. «Ми всі виграємо від цього мосту між Каспійським регіоном і ринком ЄС», — зазначив комісар Євросоюзу.

Каспійський регіон отримав ще один вихід на ринок ЄС. Фото з сайту president.gov.ua

Справжня диверсифікація

Пуск у експлуатацію газопроводу TANAP став подією історичної ваги і для України. Петро Порошенко назвав цей проект хорошим прикладом плідної регіональної співпраці, спрямованої на диверсифікацію джерел постачання енергії та зменшення залежності від окремих постачальників газу. «Спільними зусиллями Туреччини, Азербайджану й за участі інших європейських країн будівництво цього головного елемента Південного газового коридору завершено. Відтепер цілий регіон зможе мати більшу безпеку і ширші енергетичні перспективи», — цитує Президента департамент прес-служби АП.

Упродовж останнього десятиріччя Росія «періодично зловживала своїми енергетичними ресурсами», і вони перетворилися в її руках на інструмент тиску на внутрішню й зовнішню політику інших країн. Прикладом такого тиску став проект газопроводу «Північний потік-2». І хоч багато хто називає його комерційним проектом, насправді «це суто геополітичний проект», який не має нічого спільного з енергопостачанням і реальною диверсифікацією.

Глава держави підкреслив, що TANAP стане значним внеском у процвітання регіону. «Україна повністю підтримує цей проект. І сьогодні ми погодилися, що будемо щасливі диверсифікувати наші джерела енергії й отримувати з TANAP через Болгарію і Румунію газ», — наголосив Петро Порошенко. Це ще один доказ, що Україна підтримує економічно життєздатні європейські проекти з диверсифікації постачання енергоресурсів. При цьому Київ розраховує на підтримку Туреччини й Азербайджану щодо додаткового постачання енергоресурсів до України альтернативними маршрутами.

«Вірю, що найближчим часом ми знайдемо можливості для залучення природного газу з Азербайджану, Каспійського моря не лише до України, а всього регіону, що пов’язаний з українською газотранспортною системою», — зауважив Президент.

Двосторонній вимір

У межах робочого візиту до Туреччини Петро Порошенко провів переговори з Реджепом Таїпом Ердоганом. Український Президент подякував турецькому колезі за послідовну підтримку територіальної цілісності нашої країни та незмінну позицію захисту прав кримських татар. Він закликав Анкару сприяти звільненню українських заручників.

Петро Порошенко та Ільхам Алієв констатували активізацію українсько-азербайджанського діалогу на всіх рівнях, а також істотне зростання обсягів торгівлі між двома країнами за підсумками минулого року. Президент Азербайджану запросив Україну до участі у проекті «Південний газовий коридор» і висловив вдячність Петрові Порошенку за сприяння у відкритті Торговельного дому Азербайджану в Києві. Крім цього, президенти обговорювали розширення взаємовигідних відносин у трикутнику Україна — Азербайджан — Туреччина.

А на переговорах із сербським лідером Александаром Вучичем ішлося про необхідність пожвавити політичний діалог між Києвом та Бєлградом і посилити економічну складову відносин. Президенти приділили увагу питанням співпраці у межах міжнародних організацій і взаємодії в гуманітарній сфері. Глави двох держав домовилися про подальшу лібералізацію візового режиму й розвиток між­особистісних контактів.