Напередодні професійного свята — Дня працівників металургійної та гірничодобувної галузі — голова Запорізького обласного комітету Профспілок працівників металургійної та гірничодобувної галузі України (ПМГУ) Валерій СЄДОВ розповів про пріоритети роботи профспілок в умовах воєнного часу.

Голова Запорізького обласного комітету Профспілок працівників металургійної та гірничодобувної галузі України Валерій СЄДОВ.УК: Валерію Миколайовичу, які виклики ви вважаєте основними для ПМГУ в цей час? Яку роботу Запорізький обком веде в цьому напрямку?

— Світова фінансова криза, яка зачепила Україну в 2008 році, ще й досі не закінчилася. Усі наші протидії їй, що вживалися ще тоді, залишаються актуальними й нині. Передусім йдеться про зміцнення купівельної спроможності, заробітної плати, її зростання, підвищення добробуту працівників. Розробляючи та впроваджуючи заходи протидії наслідкам світової фінансової кризи, ми націлювалися на зростання обсягів виробництва, стабілізацію ситуації. Відтак з’явилася навіть надія на істотне поліпшення: спільно з підприємствами працюємо над проблемами податку на додану вартість (ПДВ), тарифів на електроенергію та інші енергоносії, на залізничні перевезення. До заслуг профспілки (поряд з іншими учасниками процесу) можемо зарахувати встановлення пільгового тарифу на електроенергію для Запорізького феросплавного заводу. Адже вдалося повернути до життя фактично повністю зупинене металургійне підприємство. А це 3,5 тисячі робочих місць. Плюс цілковито відновлене виробництво, гідна заробітна плата.

УК: Нині ж проблеми мирного періоду посилилися війною. І зараз ми змушені керуватися, в першу чергу, пріоритетами національної безпеки та інтересами держави. Але разом з тим, якщо у наших первинних організацій виникають труднощі, ми завжди готові підставити плече. Коли на «Укрграфіті» вилучали документацію, ми брали участь у мітингу, писали листи зі зверненнями до керівництва області, щоб своїми діями правоохоронці не паралізували роботу підприємства. А за нашим зверненням щодо ПДВ для «Дніпроспецсталі» близько 100 мільйонів гривень було повернено, також і завдяки активній позиції профспілки. А це дуже значні для такого підприємства оборотні кошти.

УК: На чому нині зосереджено особливу увагу профспілок у відстоюванні інтересів працівників галузі?

— Найперше — це рекомендації щодо внесення в колективні договори окремих норм, умов їх реалізації, експертиза колективних договорів на їх відповідність законодавству, Генеральній та Галузевій угодам. Особистий контакт з роботодавцями та соціальний діалог — наріжні камені нашої роботи в цьому напрямку. І навіть у такий важкий час ми відчули лікоть наших соціальних партнерів — власників підприємств. У нас практично на всіх великих підприємствах галузі в регіоні відзначається зростання заробітної плати. Це — системна робота робочих груп упродовж тривалого періоду часу. Постійно моніторимо ситуацію щодо зростання заробітної плати, тарифної ставки першого розряду, відстежуємо виконання 14 позицій Галузевої угоди, реалізації їх у колективних договорах на всіх підприємствах металургійної та гірничодобувної галузей у Запорізькій області. Коли вони не дотримуються (в окремих випадках через обставини економічного характеру на цих підприємствах), йдемо на компроміс, але лише з однією метою — дати змогу вирівняти й стабілізувати виробничу ситуацію. Але, як правило, на великих підприємствах галузі всі соціальні гарантії дотримуються. Це — рутинна, але дуже важлива й необхідна щоденна робота профспілки.

Мені особисто доводиться регулярно зустрічатися з керівниками, власниками підприємств, вести переговори з таких питань. Ось буквально недавно зустрічався з керівником ПАТ «Дніпроспецсталь» Віталієм Корнієвським. Це підприємство має особливий статус: його продукція затребувана в машинобудуванні, в оборонному комплексі. Але, на жаль, нині вона не затребувана в Україні як слід, а російські ринки для підприємства — втрачені. І підприємству в таких умовах складно гнатися за темпами зростання заробітної плати. Однак вдалося досягти угоди, за якої з травня поточного року заробітна плата збільшується на 10%. І я впевнений, що працюючи на одному промисловому майданчику, працівники однієї галузі не можуть отримувати на різних підприємствах зарплату, яка відрізняється в рази. Незважаючи на різні підприємства, різних роботодавців, різні економічні умови, для працівників галузі має спрацьовувати єдина рамка соціального захисту. І її планка вельми прагматична: людина, яка працює, не повинна бути бідною, а має нормально жити і розвиватися. Європейська хартія в Україні ратифікована, і ми маємо її дотримуватися.

 Українська металургія набирає обертів. Фото Укрінформу

УК: Чим викликане невдоволення профспілок до Кабміну?

— У державі тривалий час накопичувались проблеми в сфері праці, соціального захисту населення. Прикро, що не було конструктивного постійного діалогу між профспілками та урядом. Фактично профспілки були відсторонені від процесу напрацювання законопроектів для врегулювання ситуації у сфері соціального захисту в умовах підвищення цін і тарифів. Пропозицій профспілок не враховували. Тому Федерація профспілок України ухвалила рішення про проведення безстрокової акції протесту з вимогами: збільшити мінімальні стандарти оплати праці та прожитковий мінімум для працездатних осіб та інших категорій громадян, причому з щоквартальним переглядом цих показників відповідно до реальної ситуації в країні, інші соціальні виплати. Але з огляду на небезпеку розвитку соціальної напруги, тобто ймовірність перетворення організованих мітингів протесту в неконтрольовані акції непокори, було ухвалено рішення піти на колективний соціальний трудовий спір з Кабміном і з роботодавцями. Керівники всеукраїнських профспілкових об’єднань провели багато зустрічей, консультацій з керівниками парламентських фракцій, Головою Верховної Ради, профільними міністрами. Був сформований Трудовий ультиматум профспілок Кабінетові Міністрів України та пропозиції Верховній Раді. Кабміну висунуто ряд вимог також і щодо тарифів на комунальні послуги, збільшення мінімального стандарту оплати праці, індексації заробітних плат, пенсій та соціальних виплат, відновлення фінансування Фондом соціального страхування України дитячого оздоровлення, санаторіїв-профілакторіїв та закупівлю путівок на санаторно-курортне лікування працюючих, скасування обмеження виплат пенсій працюючим пенсіонерам. А щодо роботодавців — негайна виплата заборгованості із заробітної плати працівникам.

Ці колективні трудові спори були зареєстровані Національною службою посередництва та примирення, створено комісії з примирення, які нині вже працюють. Відповідно до того, як розвиватиметься ситуація в роботі цих комісій, буде й коригуватися стратегія профспілок в цьому напрямку. Варто відзначити, що на такі крайні заходи Федерація профспілок України пішла лише через те, що досить тривалий час не спостерігали жодних зрушень у розв’язанні соціальних проблем. І лише 16 квітня відбулося засідання тристоронньої соціальної ради при Прем’єр-міністрові України. За результатами цього засідання Арсеній Яценюк дав доручення Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству соціальної політики, Мінпаливенерго. Діалог відновлено. Це додає оптимізму. І ми сподіваємося, що переможе здоровий глузд, а анонсовані Кабміном реформи не завдадуть шкоди громадянам України.

УК: Як Ви оцінюєте нововведення в чинній пенсійній реформі?

— Колишня концепція пенсійної реформи не спрацювала. Але зараз її модернізують. Накопичувальну систему роблять обов’язковою для працівників у віці до 35 років із щомісячною виплатою роботодавцем в цей фонд до 7% від заробітної плати. Накопичувальна система для молоді — перспективний напрямок. І, напевно, треба з цього приводу проводити серйозну роз’яснювальну роботу серед молоді, тому що вона сьогодні не живе завтрашнім днем і не думає про перспективу.

Але вона зараз не на часі. Це просто витягування коштів, які вкрай необхідні нашим молодим сім’ям у цей важкий час. Думаю, що з цим треба почекати до стабілізації ситуації в державі. А поки що треба навести порядок із виплатою пенсійного забезпечення нинішнім пенсіонерам і скасувати податок на пенсійні виплати.

УК: Що зараз найкращим чином характеризує профспілкового лідера?

— Для профспілкового лідера важлива небайдужа життєва позиція, прагнення домагатися правди та справедливості. Ми бачимо, що людина — неформальний лідер у себе в колективі. І намагаємося його підтримати. Профгрупорг працює в бригаді безпосередньо з людьми. Він має вміти отримати інформацію, донести її, правильно нею скористатися. Профгрупорги, голови цехових комітетів — це основні ланки нашої профспілки, його сила та авторитет. Ми ведемо копітку роботу з їхньої підготовки. Організуємо для них посеместрове навчання.

У нас з’явилися молоді лідери, яких хотілося б відзначити й побажати їм успіхів. Це — голова профкому ПАТ «Український графіт» 37-мирічний Костянтин Псюкалов, який працював головою цехового комітету, був майстром на виробництві, а тепер очолив профком цілого підприємства — трудовий колектив 2200 працівників. На ПАТ «Запоріжвогнетриві» — 32-річний Дмитро Меркулов, який починав працювати на виробництві, потім його підвищили до заступника голови профкому підприємства. Молоді хлопці очолили трудові колективи таких серйозних підприємств. У цілому, тримаємо курс на омолодження кадрів. У нас недавно пройшов з’їзд ПМГУ. Півтора роки йшла звітно-виборна кампанія. Ми «перезавантажили» нашу організацію: напрацювали подальші напрямки роботи, обрали Молодіжну раду ПМГУ (цей орган найближчі п’ять років займатиметься реалізацією молодіжної політики нашої профспілки), представників Молодіжної ради в Центральний комітет ПМГУ. Останні будуть вносити свою лепту в роботу нашого центрального органу.

Для молоді важливе розв’язання таких нагальних проблем, як забезпечення житлом, субсидіями. Наприклад на комбінаті «Запоріжсталь» 210 молодих сімей отримали від підприємства безвідсоткову позику, передбачену колективним договором. Така підтримка молодим сім’ям — позитивний приклад для інших підприємств галузі. І я вважаю, що вирішення побутових питань — теж дуже важливе поряд із самореалізацією молоді у громадській діяльності, технічній творчості, освіті. Разом з тим ми прагнемо об’єднувати й надихати нашу молодь. 11 липня, наприклад, плануємо провести патріотичний зліт молоді, приурочений професійному святу — Дню працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України. У рамках зльоту, спрямованого на виховання у молоді патріотизму, духовності, моральності та громадянськості, — підвищення соціальної відповідальності, поваги до історії та національних традицій України, готовності до гідного служінню Батьківщині та її захисту. Користуючись нагодою, щиро вітаю всіх із професійним святом — Днем працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. Бажаю всім здоров’я, добробуту й мирного неба над головою.

Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Валерій СЄДОВ. Народився 1956 року в місті Запоріжжя. Отримав вищу освіту в Запорізькому машинобудівному інституті за спеціальністю «інженер промислового транспорту». Обраний на посаду голови Запорізького обласного комітету Профспілок працівників металургійної та гірничодобувної галузі України в 2012 році.