Без перебільшення можна сказати, що у 2016 рік Україна нарешті входить найбільш газонезалежною за всі пострадянські роки, значно віддалившись від шантажиста-постачальника — Росії. Так, цього року РФ уже не змогла присадити нас на свою «голку». Україна імпортувала з ЄС (завдяки реверсу) до 62% природного газу, або 10 мільярдів кубометрів. Тож Росія у частці експорту блакитного палива до нашої країни посіла друге місце. Її роль у ньому й надалі зменшуватиметься, що не може не тішити всіх українців.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк минулої п’ятниці заявив, що наша країна щоденно споживає газу на 25% менше, ніж у 2014 році. Щоденна економія блакитного палива становить 11 мільйонів доларів. І це дуже дратує РФ, яка завдяки своїй недолугій сучасній міжнародній політиці розсварилася з головним імпортером газу Туреччиною. Ось тепер і другий великий імпортер — Україна дедалі менше потребуватиме російського газу.
Ціни не визначено
То що чекає нашу країну в новому році щодо газу? Як вона намагатиметься й надалі боротися проти свавілля «Газпрому», точніше, путінського дітища? Які ціни на блакитне паливо будуть у нас і як надалі ми диверсифікуватимемо джерела постачання газу?
РФ знову намагається душити Україну новими цінами. Нещодавно заступник голови правління «Газпрому» Валерій Голубєв зазначив, що в першому кварталі 2016 року Росія продаватиме нашій країні газ по 230 доларів за тисячу кубів згідно з контрактом. Щоправда, це без урахування знижки, якою постійно граються росіяни як додатковим козирем.
Чи зависока ця ціна з огляду на кон’юнктуру останнього місяця та прогнози? Можна сказати, що ні. Як нещодавно повідомили джерела з посиланням на агенцію Bloomberg, «Газпром» пропонуватиме країнам Європи у 2016 році газ за ціною приблизно 200 доларів за тисячу кубометрів. Тож якщо РФ виставить наприклад для Польщі вартість тисячі кубів блакитного палива 190 доларів, то, безумовно, для України, яка розташована ближче до Росії, воно повинно коштувати менше. А РФ говорить про 230 доларів. А не забагато?!
За словами Арсенія Яценюка, у першому кварталі 2016 року ціна на імпортований газ буде нижчою, ніж у четвертому 2015-го року. Нагадаємо, що вартість газу саме на 4-й квартал року, що минає, становить 227 доларів за тисячу кубометрів.
«Завдяки тому, що маємо прямі контракти з європейцями, й тому, що подали до суду на російський «Газпром», ціна буде ще нижчою, ніж у 4-му кварталі. А ще на зниження вартості палива вплинули ціни на нафту, які останнім часом на міжнародних ринках знизилися (як зазначає агенція Bloomberg, у понеділок, 14 грудня, ціни на барель нафти марки Brent упали до позначки 37,64 долара, що є рекордом за багато останніх років. — Авт.)», — зазначив прем’єр.
Аргументи для торгів є
Що думають із цього приводу експерти?
«Справді, ціна на газ на 1-й квартал 2016 року, яку озвучила російська сторона, на вигляд завищена. Проте вартість газу корегується із ціною на нафту протягом 6—9 місяців, тобто є певне запізнення», — каже «УК» незалежний енергетичний експерт Володимир Саприкін.
Аналітик ринку Дмитро Марунич зазначає, що напевно сказати, якою буде ціна блакитного палива, не можна.
«Маємо так званий зимовий пакет на постачання газу в Україну («УК» писав про нього: ним закріплено ціну на газ на 4-й квартал 2015 року). Проте в цьому документі немає узгодженості щодо ціни на 1-й квартал 2016-го. Треба дивитися, чекати, домовлятися», — наголошує він.
23 вересня цього року Україна підписала з ЄБРР контракт на кредит обсягом 300 мільйонів гривень, який було скеровано на закупівлі газу в європейських країнах, тобто за реверсом.
Як показала практика, цей контракт вигідний, і наша країна за реверсом закуповує газ дешевший, ніж з РФ. Вірогідно, що з’являться й інші подібні контракти із всесвітніми банками та окремими країнами.
Нещодавно було озвучено велике бажання України та Румунії на постачання газу з цієї карпатської країни. Вона може експортувати до 1—2 мільярдів кубометрів блакитного палива.
Однак щодо румунського газу Дмитро Марунич не бачить перспективи. За його словами, по-перше, в цій країні, як і в багатьох інших європейських, зростають обсяги споживання газу. «По-друге, технічно питання постачання газу з Румунії до України не вирішено, бо використання газопроводів для цього неможливе в коридорах, що існують, якщо на них не розповсюджуються окремі договори», — каже він.
Слід розуміти, що таких договорів ми не маємо. Проте чи не надто песимістичний експерт? За словами президента Укртрансгазу Ігоря Прокопіва, у 2016 році румуни очікують на фізичний профіцит газу приблизно 1—2 мільярдів кубометрів.
«Вони й самі шукають ринки збуту, а нас це цікавить. Ми готові наступного року викупити у цієї країни такі обсяги блакитного палива», — констатує він.
Рентний закон потрібен
Чи є ризики того, що РФ у цьому та в інших реверсних напрямках ставитиме палиці у колеса? Володимир Саприкін вважає, що Росія може не задовольнити додаткових поставок природного газу, як це було, наприклад, із Польщею.
«Основний контракт із цією країною «Газпром» виконав. А ось бажання Польщі закупити більше палива в РФ так і залишилося бажанням», — додає експерт.
Звісно, що додатковий газ, який для цієї країни продавали за ціною нижчою, ніж для України, Польща намагалася продати східному сусідові, тобто нам.
Утім, для Росії також є великі ризики. Річ у тому, що її активно витісняє з європейського ринку Норвегія та її газ. Тож керманичі Кремля повинні в цьому питанні сім разів подумати, щоб потім ухвалити правильне і мудре рішення. Та для російської політики, зокрема газової, слово «мудре» уже звучить як знущання над самою РФ. До того ж, якщо «Газпром» не виконує додаткових заявок на постачання газу для будь-якої європейської країни, він сплачує штрафи.
Є інформація, що українська сторона сподівається укласти контракт із РФ на постачання газу на 1-й квартал 2016 року за ціною, не вищою за 208 доларів за тисячу кубометрів. Попередня ціна реверсного газу, як зазначають деякі джерела, буде на рівні 180 доларів за тисячу кубів.
Можливо, ще цього року (або на початку наступного) Верховна Рада все-таки ухвалить у другому читанні законопроект про зменшення рентної плати на видобуток газу всередині нашої країни. Тоді можемо сказати з упевненістю, що обсяги видобутку нашого українського блакитного палива зростатимуть. Можливо, це позитивно вплине на газовий баланс уже 2016 року. Однак Дмитро Марунич скептично оцінює швидкий позитив від ухвалення такого документа.
Від редакції. Цього року Україна витримала дуже важливий екзамен і показала, що вона може бути ще більш енергонезалежною від Росії. Але в наших владних структурах (особливо у парламенті) все ще панує потужне російське лобі. Воно всіляко блокуватиме ухвалення закону про зменшення ренти на видобуток газу. І це цілком зрозуміло, адже кожний мільярд нового українського блакитного палива — кістка в горлі для ненажерливого «Газпрому».
Ціну на російське паливо у 1-му кварталі 2016 року назвати важко, проте торгуватися треба, і ми вже навчилися це робити, зокрема скеровуючи справи проти газового монополіста РФ до міжнародних судів.
Не варто забувати про реверсний газ із Європи, який нам дуже допомагає. Однак і сваритися повністю з РФ з цього питання не слід — лише дипломатія. Адже Європа й ми ще певний час не зможемо жити без газу цієї країни-шантажиста.
Ми в Google+