ПЕРЕВІРКA

Спеціалісти Держспоживстандарту виявили факти фальсифікації молочних продуктів

Ну який українець не любить сала? Але щоб воно містилося у... маслі - це вже, напевно, занадто навіть для нашого менталітету. Та й у законодавстві нині чітко прописано: якщо масло неоднорідне, а містить суміш різних жирів, називати його слід чесно - спред. Та насправді у більшості вітчизняних супермаркетів саме спреди продають нині під "вивіскою" масла. А отже й ціну правлять як за натуральний продукт. Як із цим боротися? Про це журналісти запитали в Олега ПОВОЛОЦЬКОГО - голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики - під час прямої урядової лінії.

- Нещодавно ми проводили перевірку саме молочних продуктів, - зазначив він. - І виявили, що деякі виробники зловживають своїм становищем на ринку ("розкрученою" торговою маркою). Для збільшення прибутків вони додають, наприклад, до того ж масла рослинні жири. Про що, звісно, "забувають" написати на упаковці. Таке порушення кваліфікується як введення споживачів в оману та фальсифікація продукту. А з фальсифікаторами ми будемо жорстко боротися. Проти злісних навіть порушуватимемо карні справи за допомогою Генпрокуратури та прокуратур областей. А поки що днями я підписав документи на закриття виробництва молокопродуктів на одному з підприємств Житомирщини, де фальсифікацій виявлено найбільше.

Представники ЗМІ зауважили також, що в незалежній Україні й досі багато державних стандартів та ГОСТів, які залишилися в спадок від колишнього СРСР. Та життя не стоїть на місці: модернізується обладнання, змінюються технології. А нову продукцію виробникам доводиться "підганяти" під застарілі держстандарти. Це значно ускладнює життя, особливо власникам малого бізнесу. Як цьому зарадити?

Відповідаючи на це запитання, голова Держспоживстандарту нагадав, що з 2006 року переглянуто й скасовано понад 3,5 тис. застарілих ГОСТів. Нині робиться наголос на гармонізації наших стандартів з міжнародними (вже маємо таких понад 6,4 тис.), зокрема - з європейськими (1,5 тис). Проте, за словами Олега Поволоцького, цього недостатньо для виконання зобов'язань України перед ЄС та СОТ. А отже маємо наполегливо працювати далі.

Очільник Держспоживстандарту повідомив також про початок ретельної перевірки технічних умов (ТУ) на виробництво різних груп товарів і надання послуг в Україні. Деякі споживачі вважають, що продукція, вироблена за ТУ, є чимось на кшталт кустарного виробництва. Але це неправильно. Адже, відповідно до законодавства, ТУ мають розширювати асортимент виробництва, покращувати вже існуючі державні стандарти або використовуватись у випадках, коли таких стандартів не існує.

Обласними центрами Держспоживстандарту вже перевірені ТУ на виробництво дитячого харчування, молочних продуктів, питної води. Нині інспектуються алкогольні напої. Висновки, на жаль, невтішні. У більшості перевірених ТУ виявлені грубі порушення законодавства. Виходячи з того, що власниками технічних умов є їхні розробники або замовники (не держава, а саме підприємства, які за ними працюють), їм дано доручення упродовж місяця виправити усі виявлені недоліки. Інакше реєстрацію таких ТУ призупинять або й взагалі скасують.

Ще один важливий напрямок діяльності Держспоживстандарту - стимулювання вітчизняних виробників до проведення добровільної сертифікації їхніх товарів. Це - загальновідома світова та європейська практика. Її мета - захист споживачів від неякісних товарів і послуг. Така сертифікація буде дуже важливою під час прийому Україною гостей до Євро-2012. Адже іноземні громадяни лише за одними українськими назвами чи брендами не зможуть достеменно розібратися, де саме товари чи послуги кращі, а де - гірші, не відрізнять один готель чи салон від іншого. Тому добровільна сертифікація, скажімо, послуг з тимчасового проживання стане обов'язковою передумовою для власників українських готелів для отримання категорії - отих пресловутих "зірочок", на яких так добре знаються іноземні споживачі. Тож, на переконання Олега Поволоцького, нині добровільна сертифікація в Україні має стати основою бізнесу з виробництва товарів і надання послуг. Виробник (бізнесмен) має поважати споживача і дотримуватися культури виробництва. А така культура неможлива без відповідальної позиції самого бізнесу. Її підтвердженням і має стати добровільна сертифікація.