Протягом останніх кількох років технологічний ринок України привертає дедалі більшу увагу світової ІТ-спільноти, оскільки зростає та розвивається швидкими темпами. Навіть повномасштабне вторгнення російської федерації не змогло зупинити вітчизняну IT-галузь, більш того, підштовхнуло до інновацій в окремих її сегментах. Наша держава справедливо вважається однією з найкращих європейських країн у питаннях технологічного креативу та ведення технологічного бізнесу. І в цьому безсумнівна заслуга Міністерства цифрової трансформації України.  

Вплив податкового простору «Дія.City» на IT-сектор в Україні, проєкт безоплатного навчання  IT Generation, розвиток напряму military-tech та роль цифрової галузі у відновленні нашої країни — про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів віцепрем’єр-міністр — міністр з питань цифрової трансформації Михайло ФЕДОРОВ.

Проєкт IT Generation: вже 100 тисяч заявок на здобуття нової професії

— Уже завершується прийом заявок від українців, які хочуть здобути безоплатну IT-освіту, — IT Generation. Які вже результати?

— Разом із партнерами 29 червня ми започаткували проєкт IT Generation, завдяки якому українці зможуть безоплатно здобути професію в галузі IT.  На першому етапі ми підбирали школи для участі у проєкті, а з 8 по 21 серпня триває набір студентів. Зараз в програмі беруть участь 22 школи, які незабаром почнуть навчати українців. Усього надійшло 117 заявок від навчальних закладів, набір яких відбувався у липні. Це дуже крутий результат, який надихнув мене ще більше сфокусуватися на цьому проєкті. Станом на сьогодні школи вже отримали майже 100 тисяч заявок на здобуття нової професії. Тобто можу говорити, що є великий ажіотаж і попит на цей напрям.

— За якими критеріями відбувався набір шкіл у межах проєкту? 

— У цьому питанні ми співпрацюємо з компанією Binance Charity та Львівським ІТ-кластером. По суті, основну комунікацію зі школами проводили наші партнери, які розуміються на ринку. Вони і задають критерії. Наприклад, заклад повинен працювати щонайменше 1,5 року, мати хорошу репутацію та програми, які передбачає проєкт. Тому в нас не виникає питань, наскільки буде якісним процес навчання, який розпочнеться вже восени.

— Розкажіть, як проходитиме навчання.

— У середньому термін навчання становить приблизно 2—6 місяців. Переважно це онлайн-курси, які побудовані за сучасними принципами та практиками edtech. Студенти зможуть подивитись живу трансляцію або запис уроку в зручний для себе час. Будуть куратори, які спілкуватимуться з учасниками й даватимуть домашні завдання. Тобто немає прив’язки до конкретного місця та часу, що дуже зручно. Очне навчання також можливе. Наприклад, школи зможуть зібрати студентів та провести практичне заняття для закріплення здобутих знань. Але більшість теорії, звичайно, буде онлайн з акцентом на кураторство. Усе залежить від навчального закладу та програми. 

— З огляду на велику кількість охочих здобути професію в ІТ, як відбуватиметься набір українців на навчання?

— Є стандартні критерії. У проєкті зможуть взяти участь громадяни України віком від 21 до 60 років, які не здобувають формальну освіту та не мають кваліфікації й досвіду роботи в ІТ. Що стосується самих шкіл, то вони проведуть співбесіду та базове тестування, яке допоможе зрозуміти, наскільки в учасника є бажання та можливості для цього навчання. У кожного закладу власна програма, тому алгоритм, за яким обиратимуть студентів, різнитиметься. Необов’язковий, але важливий критерій добору — знання англійської мови. Для людей, що добре нею володіють, більший шанс потрапити на технічні спеціальності, адже ринок орієнтований на експорт IT-послуг.

— Тобто перевагу надаватимуть українцям, які знають англійську?

— Я б так не сказав. Англійська мова — це лише рекомендація. Якщо кандидат дуже хоче навчатися і під час співбесіди та проходження тесту це продемонструє, то в нього є усі шанси потрапити у проєкт. Наприклад, його мотиваційний лист може бути кращим, ніж у людини, яка добре володіє англійською. Зрештою, нині багато безоплатних курсів з вивчення цієї мови. І в разі чого можна підтягнути англійську і спробувати себе наступного разу — під час другого або третього етапу. Ми будемо масштабувати проєкт максимально, тому навчатись зможуть усі.

— Можливо, в межах розширення IT Generation передбачаються курси англійської?

— Так, ми справді над цим працюємо. Але плануємо реалізувати інший комплексний проєкт, який стосується англійської мови зокрема. Ми його анонсуємо трохи пізніше, але завдяки йому  в людей буде змога навчатися безкоштовно.

— Чи розглядаєте варіант, що школи можуть на недоброчесній основі проводити співбесіди, допомагаючи вступити потрібним студентам?

— Ми розраховуємо на доброчесність залучених до проєкту компаній, для яких репутація дуже важлива. У них є мотивація робити все правильно та чесно, адже це тільки початок великої програми. Але, звичайно, певні запобіжники передбачено. Будемо спілкуватися зі студентами цих програм. Буде відразу зрозуміло, хто і як навчається, як потрапив на навчання. Це все враховуватиметься під час визначення подальшої участі тієї чи іншої школи. Можливо, будуть і таємні студенти, які зсередини здійснять інспекцію навчання.

— Чи будуть відрахування учасників та за яких умов?

— Відрахування студента можливе, коли він самостійно виявить бажання припинити навчання. Або коли не з’явиться на навчання та не виконуватиме завдання. Тому все залежить від вмотивованості студента.

— Який алгоритм дій студента після закінчення навчання?

— Йому видадуть сертифікат про успішне закінчення програми. У нього з’являються базові знання, щоб почати працювати в IT, і мабуть, без роботи така людина не залишиться. Спостерігаємо цікаву тенденцію: багато ІТ-компаній вже звертаються до нас та Львівського ІТ-кластера із проханням підписати додатковий меморандум, у межах якого вони готові брати на роботу випускників цієї програми. Тобто у ринку вже з’являється інтерес до програми IT Generation. Вони бачать, як побудований дизайн реалізації проєкту. Не держава навчає та приймає рішення, а роблять це приватні навчальні заклади, що добре розуміють, як функціонує ринок. Тому компанії вірять, що результат буде позитивним, і намагаються вже бронювати собі випускників.

— Які програми доступні нині, а які можуть з’явитися в майбутньому?

— Нині серед технічних програм доступні FrontEnd, QA, JavaScript, Java, Python, Blockchain. Не технічних — Project/Product Management, UI/UX Design, Business Analysis, HR/Recruiting, Digital Marketing. Зауважу, що ми із самого початку були за те, щоб додати у проєкт не технічні напрями, адже в них великий потенціал. Їх можна опанувати без попередньої підготовки і легко увійти в IT-галузь. Заробітні плати там не менші, ніж на технічних спеціальностях. Поки що зупинимося на цих курсах, а далі спостерігатимемо за тенденціями ринку.

— Зрозуміло, що через початок повномасштабного російського вторгнення спостерігається певний брак ІТ-фахівців на ринку. Програма допоможе розв’язати це питання?

— Зараз важко спрогнозувати, наскільки проєкт вплине на ситуацію. На сьогодні в нас дефіцит понад 30—40 тисяч осіб в ІТ-спеціальностях. Відніміть першу тисячу студентів, які отримають безоплатне навчання, і тих, хто самостійно здобуває професію в IT. Але це тільки початок. Ми вже створюємо одні з найкращих умов для розвитку освіти в цьому напрямі. Кошти, які отримають школи за навчання, дадуть їм змогу розвиватися та масштабувати свої програми. Відповідно знижуються ціни на навчальні курси, бо зростає конкуренція, а також з’являються нові навчальні заклади, тому що ми популяризуємо IT-освіту. Це в майбутньому гарантовано сприятиме зростанню кількості ІТ-фахівців у країні. Наприклад, у нас є курс Product Management, який сприятиме збільшенню кількості менеджерів в ІТ, які зможуть розвивати самостійні проєкти, потім створювати невеличкі стартапи або компанії. Тобто надаємо досить хороші умови для розвитку.

— Хто оплачує навчання студентів?

— Компанія Binance Charity повністю сплачує за навчання. Наразі вона надає $1 мільйон. Залежно від курсів максимальний чек за навчання однієї людини становить приблизно $1 тисячу.

— Яка подальша доля проєкту в разі успішного завершення першого етапу?

— Вважаю, що проєкт має діяти на постійній основі. Спочатку плануємо навчити тисячу українців, далі — дві тисячі. Після цього зробимо все можливе, щоб надати змогу здобути освіту відразу 5—10 тисячам людей. Плануємо, що в кінцевому підсумку у проєкті буде задіяно взагалі усі школи, що надають IT-освіту в Україні. Такі програми потрібні нашій країні — вони стимулюють розвиток ІТ, адже у проєктах, які побудовані на технологіях, додана вартість набагато більша, і за цим майбутнє. Наша економіка повинна трансформуватися саме у продуктове IT-виробництво. А для цього потрібно максимально робити все, щоб розвивалася ІТ-освіта.

— Чи плануєте надалі  залучати державні кошти на реалізацію програми?

— Так, ще на початку цього року, до повномасштабної війни, передбачали майже 500 мільйонів гривень на цю програму. Цьогоріч ми хотіли навчити до 10 тисяч людей. Але зрозуміло, що у зв’язку з війною насамперед потрібно фінансувати підготовку медиків та армію. Тому ми й звернулися до бізнесу про надання коштів на освітні програми. Дуже сподіваюся, що скоро війна закінчиться, і ми обов’язково переможемо. І тоді держава зможе інвестувати в розвиток ІТ-галузі. Але незважаючи на те чи  буде у нас достатньо коштів для цієї програми, чи ні, ми однаково знайдемо ресурс, аби проєкт діяв.

Хочу, щоб наступним етапом була компенсація від держави  20—30% або, можливо, й 50% витрат школам за їхнього студента, який одразу знайшов місце роботи. У такому разі мотивація навчальних закладів буде ще більшою, тому що кожна школа конкуруватиме за студента, який хоче навчатися та в майбутньому працювати в IT. Нині ми активно про це говоримо з ІТ-кластерами та потенційними школами, аби вони розуміли, в який бік рухається проєкт. А він гарантовано буде розвиватися.

Про розвиток «Дії» та простір «Дія.City»: новинки на черзі

— Наскільки позитивно вплинув правовий та податковий простір «Дія.City» на IT-сектор в Україні, скільки компаній на сьогодні ним користуються?

— Зараз ще важко сказати, тому що минуло відносно небагато часу. Але ті результати, які ми бачимо під час функціонування простору в умовах повномасштабної війни, досить позитивні. Нагадаю, що за допомогою «Дія.City»  ми знизили в рази податки для IT-компаній. Наприклад, для них діє податок на виведений капітал (ПнВК) у розмірі 9% — це фантастика для бізнесу, який реінвестує кошти. Також запровадили інструменти венчурного інвестування та звільнили edtech-компанії, які є резидентами «Дія.City», від ПДВ. Скажімо так: «Дія.City» — це унікальний правовий та податковий простір, який запроваджує одні з найкращих у світі умов розвитку ІТ-сектору. До нього вже приєдналося 314 компаній, в яких працює майже 24 тисячі спеціалістів.

— Раніше ви говорили, що портал і застосунок «Дія» поповняться новими функціями, серед яких купівля військових облігацій. На якому етапі перебуває впровадження цього інструменту?

— Плануємо запровадити купівлю ОВДП в «Дії» вже у серпні. Маємо до вересня встигнути, бо в нас уже все готове. Ми, по суті, домовляємося лише з маркетами Google Play Store та App Store про швидку публікацію оновлень в «Дії». Останній часом там довго проходила модерація, але сподіваємося, що найближчий тиждень-два запустимо.

— Була інформація, що в «Дії» можна буде оформити дозвіл на виїзд дітей за кордон.

— Це справді так. Ми зробили технічну частину і подали у профільний комітет правку до відповідного законопроєкту, яку в першому читанні підтримали народні депутати. Тобто ми прибираємо із процесу оформлення цього дозволу нотаріусів. Відтепер батько або мати дитини кількома кліками зможуть отримати дозвіл. Уся інформація автоматично потрапляє в систему прикордонників, усе максимально автоматизовано. Я, наприклад, дивився, що ця послуга коштує в нотаріуса в Києві від 600 до 3 тисяч гривень. Тепер це буде безкоштовно та займатиме всього 30 секунд.

— Коли послуга може запрацювати?

— Усе залежить від парламенту. Законопроєкт буде винесено на розгляд Верховної Ради вже скоро. Якщо депутати підтримають цю правку, то  запровадимо цей інструмент дуже швидко — за тиждень-два після ухвалення документа та підпису Президента. Тобто теоретично протягом місяця це цілком можливо зробити.

— Раніше уряд ухвалив постанову про експериментальний проєкт, який передбачає розмитнення автомашин у «Дії». Яка нині з цим ситуація?

— Ми дуже активно працюємо над розмитненням в «Дії», хоч законопроєкт навіть ще першого читання не пройшов. Тривають зустрічі з фахівцями, ми показуємо їм, як це працюватиме, і допомагаємо з розрахунками. Але все залежить від парламенту. Проєкт було швидко розроблено, його підтримає уряд та відправить у Верховну Раду. Ми паралельно працюємо над ним, сподіваючись, що документ буде ухвалено. У разі його ухвалення зможемо запустити в «Дії» все дуже швидко, адже близько 90% продукту вже готово. 

— А що стосовно іпотеки в застосунку?

— Це ще один інструмент, над яким працюємо разом з Міністерством економіки. Пільгова іпотека — це програма Президента, яку він анонсував і уряд підтримав. Ми плануємо 15 вересня вийти в бета-тестування, а у жовтні повноцінно запровадити цей проєкт. На моє переконання, це буде революційний інструмент. Адже людям не потрібно буде брати якісь документи, йти в банк або комусь телефонувати. Достатньо просто зайти в «Дію» та заповнити мінімальну кількість інформації, яка автоматично передається банкам. Після цього надійде сповіщення, де й на яку суму в тебе є гарантія від фінансової установи щодо отримання кредиту на житло. Із цим документом можна спокійно звертатися до забудовника та почуватися впевненим у тому, що відмови не буде. В ідеалі так має працювати цей інструмент.

— Хто може отримати пільговий іпотечний кредит за допомогою «Дії»?

— За умовами, які розробив уряд, на першому етапі іпотека під 3% буде доступна для українських військовослужбовців, правоохоронців, медиків, педагогів та науковців. Цей етап почнеться в жовтні. Другий етап — на початку 2023 року. Тоді кредит на житло під 7% зможуть отримати усі українці.

— Які ще нововведення найближчим часом чекати українцям в «Дії»?

— Ми переводимо в «Дії» англійською мовою закордонний паспорт, посвідчення водія та техпаспорт. Ми перевели ключові документи для того, щоб українці за кордоном могли їх спокійно використовувати. Наприклад, в багатьох життєвих ситуаціях українці їздять за кордоном з електронними водійськими посвідченнями. У ЄС знають, що «Дія» популярна в Україні, але є потреба в переведенні документів для місцевих служб. Тому ми й вирішили це зробити. Важливо, що права та техпаспорт отримають міжнародне кодування, яке застосовують у ЄС, США та Канаді. Це черговий крок до міжнародної інтеграції «Дії».

— То коли «Дія» стане англомовною?

— Нещодавно ми запровадили бета-тестування цього оновлення. Перевіримо, чи коректно відображаються документи та їх поля. Функція вже фактично готова, і ми плануємо, що її запуск відбудеться разом із запуском військових облігацій, пенсійного посвідчення та посвідки на постійне й тимчасове проживання. Це буде комплексне оновлення. До речі, ми ще не анонсували, але на початку зими плануємо провести новий Diia Summit. Це наш традиційний захід, на якому презентуємо нові послуги в «Дії». Останній саміт провели у лютому 2022 року. На новому презентуємо багато революційних послуг. У «Дії» з’являться нові неочікувані функції, які значно спрощуватимуть життя українців. Розповімо про наше бачення переосмислення всього продукту.

Про цифровізацію України: військові розробки як найбільший потенціал

— Ще у червні в Україні запровадили програму грантової підтримки на проєкти напряму military-tech. Які перші підсумки?

— У нашого міністерства окрема мета: збільшити частку ІТ-галузі у ВВП. До початку повномасштабного вторгнення вона становила 6%. Наша мета — досягти 10%. Звісно, нині ВВП зменшується, але частка ІТ в ньому зростає. Якщо порівнювати з минулим роком, то наша ІТ-галузь за перше півріччя продемонструвала збільшення на 23%. І в напрямі розвитку цифрової економіки ми бачимо, що military-tech має великий потенціал. Це технології, які пов’язані з війною: дрони, кібербезпека, технологічне озброєння. Наприклад, з одного боку, штучний інтелект використовують для того, щоб розпізнавати номери автомобіля, а з іншого, — щоб розпізнати обличчя ворога або ворожу техніку десь у схованці.

Україна — єдина європейська країна, в якій триває повномасштабна війна, в нас багато ІТ-спеціалістів, а ще ми відкрита держава для технологій з усього світу. Це поєднання дає змогу сприяти мільярдним вливанням в Україну. Для цього ми й створюємо відповідну екосистему, розширивши діяльність Українського фонду стартапів. Тепер він може надавати гранти до $35 000 на проєкти в галузі military-tech. Це лише перший етап, зрозуміло, що програма буде розширюватися та масштабуватися. До нас уже надійшло більш як 100 заявок, 30% з яких стосується саме military technology. Раніше йшлося лише про кілька відсотків. Виходить так, що тепер у нас є фонд стартапів, який підтримує ідеї в мілітарній галузі, є живий акселератор, де ми шукаємо проєкти, знаходимо венчурних інвесторів, які вкладають у них кошти.

— Скільки коштів уже вдалось зібрати на «Армію дронів», яка кількість пташок нам потрібна?

— «Армія дронів» — це комплексний та системний проєкт у межах United24, який ми реалізуємо разом з Генштабом ЗСУ та Держспецзв’язку. Нині в нас майже 2,5 тисячі кілометрів лінії фронту. Є ще глибина фронту, яку ми умовно розділили на чотири рівні. Перша лінія — це до 3 км, друга, третя та четверта — 60, 70 і 120 км відповідно. Так ось, для трикілометрової зони нам потрібно до 10 тисяч дронів. Це маленькі пташки, які можна використовувати в побуті. Вони потрібні для міських боїв та здійснення розвідки на невеликі відстані. Для інших ліній потрібні великі безпілотники, які літають на довгі відстані. Таких дронів ми законтрактували вже більш як 200 штук. Орієнтовно стільки їх потрібно, щоб наші військові могли виконувати тактичні завдання на лінії фронту. Вони починають поступово надходити — близько 100 штук вже в Україні. Думаю, що до кінця жовтня — початку листопада всі законтрактовані дрони будуть у нас. Тепер наше завдання, щоб постійно підтримувати цю кількість безпілотників. Тобто незалежно від того, скільки їх знищить ворог, маємо забезпечити можливість їх оперативного відновлення. Для цього постійно шукаємо можливості для купівлі цих дронів, ремонтуємо старі, відкриваємо хаби для їх відновлення і, звісно, навчаємо на постійній основі пілотів. Нині вдалося зібрати вже близько 855 мільйонів гривень на купівлю нових БПЛА.

— Відомо, що міністерство веде активні переговори із платіжною компанією Stripe про розширення її діяльності в Україні. За позитивним сценарієм, коли українці можуть розраховувати на впровадження цієї платіжної системи?

— Поки що сказати важко, але ми над цим активно працюємо. Спілкувались із нашими технологічними підприємствами, відправляли їм анкети, щоб вони розповіли нам, які саме функції Stripe вони хочуть бачити. 93% опитаних запевнили, що чекають на цей міжнародний сервіс, а також поділилися думками. Ці дані ми вже передали компанії. Крім цього, ухвалили кілька профільних законів, які синхронізують нас із Європейським Союзом у фінансовій галузі, щоб процес пришвидшився. Я впевнений, що Stripe невдовзі запрацює в Україні. На жаль, не можу говорити про конкретні терміни, бо в них є власна бізнес-стратегія розвитку та інші критерії. Але, повірте, всі цілі, які собі ставимо, досягаємо. Stripe працюватиме в Україні.

— Ще у березні міністерство та українська блокчейн-спільнота запустили NFT-музей метаісторії, присвячений хронології подій російського воєнного вторгнення в Україну. Скажіть, будь ласка, скільки за допомогою цієї платформи вдалося залучити коштів на підтримку української армії?

— На сьогодні більш як 200 митців приєднались до проєкту «Meta History. Museum of War». Загалом музей за рахунок продажу NFT-творів зібрав приблизно $1,5 мільйона. Частину цих коштів вже передано у криптофонд Aid For Ukraine. Проєкт розвивається.

— Трохи докладніше про Aid For Ukraine, будь ласка.

— Завдяки криптофонду ми зібрали приблизно $60 мільйонів, але сума постійно змінюється, адже вартість криптовалюти падає. Приблизно $45 мільйонів  уже витрачено на потреби українських військових — на закупівлю їм необхідного спорядження. Цей фонд — перший у світі кейс франчайзингової платформи, створеної у крипті, за кошти якої купують не тільки гуманітарні речі, а й зброю.

— Які результати проєкту United24?

— Платформі вдалося вже зібрати $175 мільйонів з усього світу, загалом задонатило понад 110 країн. Наголошу, що United24 орієнтовано на весь світ. Ми робимо спільні проєкти з амбасадорами, які приєдналися до нас. Наприклад, Андрій Шевченко, Еліна Світоліна, американський актор Лієв Шрайбер або один з найвідоміших музичних гуртів світу Imagine Dragons. З такими світовими брендами, як Balenciaga, Bang & Olufsen та Imagine Dragons, ми хочемо ще більше привернути увагу людей з усього світу до України. Понад 60% зібраних на платформі коштів витрачаються на Збройні сили України, частина йде на медицину, а також певну частку спрямовано на відбудову держави. Це три основні напрями.

— Чи планує міністерство нові проєкти, пов’язанні із залученням коштів для ЗСУ?

— Звісно. Нині обсяги донатів упали в усіх напрямах. Ми спілкуємося з різними фондами, але це загальна тенденція. Люди втомлюються. Тому ми працюємо над різними новими інструментами, більш креативними, які привертатимуть увагу. Поки що деталей не можу розповісти, але в майбутньому, наприклад, буде змога задонатити в ігровому форматі і дуже чітко зрозуміти, якій саме людині ти допоміг.

— Зрозуміло, що повномасштабна війна змусила Україну змінити пріоритети цифрової трансформації. Яке у вас бачення післявоєнної України? І яка роль цифрової галузі у відновленні?

— Ми впевнені, що в майбутньому нам обов’язково вдасться завершити цифрову трансформацію державних послуг, щоб усі вони були максимально зручними для українців. Щоб всі послуги надавались автоматично, без участі чиновників. Також плануємо розгорнути мережу 5G та почати розвиток 6G. Звісно, для ефективного післявоєнного відновлення України потрібно збільшувати частку ІТ-галузі в українській економіці. Ми й надалі це робитимемо. Можливо, в нас з’являться вітчизняні компанії-єдинороги, які стануть мільярдними і будуть відомими у всьому світі.

Серед ключових напрямів цифрової економіки ми бачимо, що вагому роль відіграватиме military-tech. Компанії, створені або трансформовані під час війни, допомагатимуть захищати нашу країну та будуватимуть інноваційну систему захисту для інших світових держав. Хочу, щоб наша країна була максимально ефективною та провідною у світовій ІТ-індустрії. Ми вже бачимо, що це можливо.

Загалом хочемо завдяки інноваціям та технологіям побудувати найзручнішу державу у світі для людей та бізнесу, щоб наші технології крокували світом. Ось наша мрія та ідеологія, над якою працюємо. Упевнений, що ми переможемо й дуже швидко зможемо реалізувати все задумане.

Валентин МАРЧУК,
Укрінформ,
Київ