У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Визначено проблеми, що потребують розв’язання, зокрема недосконалість механізму законодавчого регулювання питання відведення земельних ділянок для будівництва та експлуатації об’єктів транспортної інфраструктури. 

«Урядовий кур’єр» спробував з’ясувати, чи в Україні й справді це питання зайшло у глухий кут, що його треба вирішувати так. 

Порядок є, але він застарілий

На сьогодні питання відчуження земельних ділянок для будівництва доріг та експлуатації об’єктів транспортної інфраструктури достатньо врегульоване на законодавчому рівні. Ця процедура має встановлені законом часові межі, проте розгляд таких справ все одно триває роками. 

Автори законопроєкту № 6422, який пропонує прискорити процес розгляду питання відчуження земельних ділянок та нерухомого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, вважають, що чинний механізм занадто тривалий, тобто займає багато часу, що гальмує розширення транспортної мережі України. Як вважає Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», законопроєкт вносить зміни до двох нормативно-правових актів: Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» та Кодексу адміністративного судочинства.

«Тобто в Україні вже існує порядок відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, зокрема для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їхньої експлуатації. Цей закон ухвалено ще 2009 року, й весь цей час він чинний, в нього вносили зміни», — зазначає він.

Не за три, а за два місяці

Як норми законопроєкту в разі ухвалення позначаться на власниках земельних ділянок, які не матимуть бажання відчужувати їх для потреб будівництва доріг? Ознайомлюючись із законопроєктом, неможливо не помітити такі сенсаційні заголовки ЗМІ, як «Кабмін пропонує відбирати у власників землю під автодороги» або ж «У людей хочуть відбирати земельні ділянки для будівництва доріг». Однак новий законопроєкт, як зазначає голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников, — це не про запровадження примусового відчуження земель, а лише про нові строки прийняття та оформлення рішень про викуп земельної ділянки, а також розгляду таких справ у суді.

«Проєкт закону лише пропонує встановити норми, які прискорять ці процеси. Новація полягає в тому, що повідомлятимуть про викуп ділянки її власника не за три місяці, а за два. Вирішити всі питання щодо способу та розміру компенсації власник має всього за  місяць, а не за шість, як тепер. Якщо ж компромісу не знайдуть, то власникові доведеться приготуватися до обстоювання своїх інтересів у судовому порядку», — каже він. 

За чинним законом, якщо власник відмовляється відчужувати добровільно земельну ділянку, орган виконавчої влади звертається до суду першої інстанції — адміністративного, а власник може звернутися зі скаргою до апеляційного суду, а потім уже, якщо він залишить рішення без змін, — з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду. Касаційний суд, продовжує Максим Тютюнников, може передати справу на новий розгляд, що знову запускає цикл оскарження. На сьогодні з огляду на цей порядок, а також неукомплектованість судів та загальну перевантаженість судової системи вирішення питання щодо примусового відчуження займає роки.

«Пропоновані зміни суто процедурні та спрямовані на пришвидшення процедури викупу, нічого суттєво нового чи резонансного не запропоновано. Усе, що зміниться для потенційного власника, — скоротиться час, необхідний для позасудової або судової процедури викупу його власності для суспільної необхідності»,  — додає Дмитро Груба.

Законопроєкт передбачає, що якщо із власником земельної ділянки не вдається досягти згоди про викуп, орган виконавчої влади протягом місяця звертається до апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню, із позовом про платне примусове відчуження відповідного об’єкта. Справи у таких спорах розглядатимуть за правилами спрощеного позовного провадження протягом місяця з дня надходження позову. Але є один дуже неприємний момент для тих фізичних осіб, у яких відчужуватимуть земельні ділянки.

«Відповідно до законопроєкту, апеляції в цих справах розглядатиме Верховний Суд України у двомісячний термін із дня надходження апеляційної скарги. Поза тим, рішення ВСУ набуватимуть чинності з моменту проголошення, і їх не можна оскаржити — хіба що в Європейському суді з прав людини. Також ВСУ не зможе повертати справу за підсумками апеляційного розгляду на новий розгляд», — коментує голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва». 

Тобто у разі ухвалення цього законопроєкту примусове відчуження нерухомого майна триватиме не більш ніж чотири місяці.

Однак, на думку юриста, такий метод негативно позначиться на власниках земельних ділянок з огляду на вузькі часові рамки. Громадянам, що мають на своїй землі нерухомість чи навіть проживають у місці майбутнього будівництва, буде дуже складно або навіть нереально всього за місяць розв’язати свою житлову проблему. Надто що судовий розгляд з питання відчуження становитиме всього місяць.

Конфлікти неминучі?!

Чи не спричинить  така норма опір у суспільстві? Дмитро Груба не вбачає для цього жодних підстав. А ось Максим Тютюнников, думає, що законопроєкт матиме і прихильників, і опонентів. На його думку, фахівці й експерти з транспортного моделювання та містобудування підтримують цю законодавчу ініціативу, оскільки існує чимало проблемних ділянок, які перешкоджають завершенню будівництва. 

Яскравим прикладом тут може бути будівництво Подільсько-Воскресенського мосту. Міст будують десятки років, і за цей час люди вже освоїли деякі ділянки, побудували нерухомість біля нього тощо. Однак за проєктом, траса мосту фактично йде по цих ділянках, тому доводиться викуповувати об’єкти, що  спричиняє конфлікти та позови до суду.

«Законопроєкт недоопрацьований та недосконалий у певних місцях, і якщо документ ухвалити в такій редакції, це спричинить негативні відгуки. Нюанс у цій ситуації — те, що для будівництва дороги може знадобитися лише частина ділянки. Відповідно компенсацію виплачуватимуть теж не за всю ділянку»,  — зазначає юрист.

Компенсації будуть, проте невідомо які

Чи зможуть люди отримувати хороші компенсації від держави під час будівництва доріг за свої земельні ділянки? А якщо не зможуть, то як їм захистити свої права в судах і наскільки це можливо?

Чинний закон передбачає платне відчуження земельних ділянок, тобто відшкодування за вилучену землю, що відбувається шляхом виплати компенсації або міни на іншу землю. На суму компенсації, за законом, впливатиме цільове призначення ділянки, ринкова та кадастрова вартість землі, вартість оформлення документів щодо зняття з реєстраційного обліку й постановки на облік, вартість об’єктів нерухомості на ділянці; збитки, яких зазнав власник після вилучення ділянки; упущена вигода, якщо власникові вдасться довести, що він вів підприємницьку діяльність з використанням об’єктів, які вилучають. 

Доведеться обґрунтовувати й розмір доходів, які він мав би отримати, якби майно залишилося в його власності.

Якщо власник земельної ділянки не згоден із ціною, яку зазначив орган виконавчої влади, він може запросити до повторної оцінки незалежну експертну організацію, але вже за власний кошт. Ці висновки він зможе використати в суді як доказ необґрунтованості оцінки, що провів орган виконавчої влади.

Однак якщо під час судового розгляду буде доведено, що власник землі отримав її незаконним шляхом, то ділянку відчужують без викупу. Тобто найголовніше питання для власника — належно зареєстроване право власності на земельну ділянку або розміщену на ній нерухомість.