Що є символами України? Якби таке дослідження було проведено за кордоном, то, напевно, перші місця як символи України посіли б Майдан Незалежності в Києві, Чорнобиль і футбольний клуб  «Динамо» (Київ). Тобто те, що найчастіше фігурувало й фігурує у ЗМІ.

Відповіді громадян нашої країни дали інший результат. Як з’ясувалося під час репрезентативного соціологічного дослідження, проведеного Асоціацією політичних психологів України спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН, перші місця в рейтингу посіли: 1) державна символіка; 2) національне вбрання, вишиті рушники; 3) національні страви й напої.

Ось що тут бентежить. Запитання звучало: «Що для вас особисто є символом України?», а не «Що для вас особисто є національним символом України?» Те, як розподілилися відповіді, засвідчило помітний ухил у так звану шароварщину: одні з перших місць у рейтингу посіли вишиті рушники, хліб із салом, борщ, галушки, горілка з перцем, кобза, бандура. А сучасні вітчизняні літаки, наприклад  «Руслан» і «Мрія», що не мають аналогів у світі, опинилися на 19-му місці. Що це, фіксація масовою свідомістю деіндустріалізації України? Чи нерозуміння простими людьми значення технологічних досягнень для реноме своєї країни? Адже й 12 років тому, у жовтні 2003-го (на жаль, раніше відповідні дослідження не проводили), видатні здобутки вітчизняного літакобудування посідали 17-ту позицію в рейтингу. Щоправда, Майдан Незалежності з червня 2009-го перемістився з 15-го на 9-те місце. Це втішає, але не дуже. Адже виходить, що обидві майданні революції закарбувалися в масовій свідомості, однак усе-таки не вийшли в ній на перше місце.

Варто зазначити: за 12 років, протягом яких ми здійснюємо соціологічні дослідження,  Карпатські гори перемістилися з 15-го на 8-ме місце. Напевне, це наслідок того, що з різних трибун та у ЗМІ дедалі частіше йдеться: через масове вирубування гірських лісів можемо невдовзі втратити цей унікальний природний комплекс.

Говорити говорять, та що з того? Ще в 2008-му після руйнівної повені Президент В. Ющенко висловився за заборону промислового вирубування лісів. Однак втілити в життя цю чудову думку йому, вочевидь, забракло президентських повноважень.

Минуло майже 10 років. Президент П. Порошенко у липні цього року підписав закон про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді, бо основна кількість вирубаного лісу-кругляку йшла за кордон. І що? У жовтні пролунали повідомлення, що лісорубська мафія цей закон ігнорує. Петро Олексійович, на відміну від Віктора Андрійовича, справляє враження людини з характером. То може виявити його повною мірою без усяких сентиментів?

Адже чужий досвід у цьому плані сумний. Давньогрецький історик Геродот писав, що за його часів білка могла пробігти кронами дерев від Піренейських гір  до Гібралтару, не спускаючись на землю. Іспанці порубали ці ліси для будівництва кораблів в епоху великих географічних відкриттів та для величезного флоту, названого Непереможною армадою. Греція теж колись мала гірські ліси. Де вони? Їх винищили, натомість отримали жахливу спеку — влітку в Афінах температура інколи сягає 50оС.

Однак, за результатами нашого опитування, впадає в око, що в регіональному розрізі державну символіку (синьо-жовтий прапор, тризуб, гімн «Ще не вмерла України...») символами України вважають найменше опитаних у Східному регіоні — 49,9%. В інших: у Західному — 79%, Центральному — 73,6%, Південному — 73,9%. Сучасні вітчизняні літаки (Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія», Ан-148, АН-158 та ін.) символами України назвали найбільше респондентів у центрі — 20,5%, найменше — на півдні — 4,5%.

Державну символіку поставили на перше місце в рейтингу представники всіх вікових категорій, незалежно від рівня освіти, чоловіки та жінки. При цьому варіант відповіді «національне вбрання, вишиті рушники» обрало на 10% більше жінок (65,6%), ніж чоловіків (56,2%).

Значний ухил у шароварщину й недооцінка своїх наукових і технологічних досягнень в уявленнях українців щодо того, що є символом їхньої країни, доволі небезпечні. Адже це формує в масовій свідомості систему цінностей, в якій на периферію відсунуто позиції, визначальні для успішної конкуренції нації в урбанізованому світі.

Зрозуміло, вирішальне значення національної культури для формування національної свідомості сумніву не підлягає. Однак одне не заперечує іншого, а навпаки: успіхи в технологічному світі можуть успішно спиратися на історичні традиції народу.

Найяскравіший приклад у цьому плані — Японія. Її символами вже доволі давно стали торгові бренди «Соні», «Хонда», «Міцубісі». І при цьому національними символами залишилися сакура, самурайський меч, священна гора Фудзіяма.