В. о. начальника головного 
управління Міндоходів 
у Черкаській області
Володимир КОЛОМІЄЦЬ

— Володимире Васильовичу, кажуть, в одну й ту саму річку двічі ввійти не можна. Ви довго трудилися на Черкащині, а потім, попрацювавши в іншій області, знову повернулися. Тягне в рідні краї?

— Відверто кажучи, так. Хочеться більше зробити і для цього краю, де народився, де все рідне й знайоме, і для держави. Нині переживаємо цікаві, складні, але разом із тим обнадійливі часи. Від того, як ми спрацюємо, залежатиме наше майбутнє. Тому докладаємо всіх зусиль, аби підприємцям працювалося легше, продуктивніше, а це в свою чергу обов’язково вплине на добробут усієї держави. Дуже вдячні платникам податків, бо навіть у такий складний час не відбувається ніякого спаду в платежах. Платники нашого регіону за квітень цього року спрямували до місцевих бюджетів області 119,3 мільйона гривень податків. Це на 18 мільйонів гривень більше, ніж торік за аналогічний період.

Одним із важливих напрямків пожвавлення бюджетних надходжень вважаємо наведення законного порядку на ринку підакцизних товарів, посилення боротьби з фальсифікатом, який, на жаль, масово проникає на ринок. Слід подбати й про те, щоб усі бізнесмени працювали в однакових умовах. Сьогодні дехто вигадує свої «недержавні» схеми — приміром, в обхід закону організовують торгівлю насінням, засобами захисту рослин, мінеральними добривами, паливно-мастильними матеріалами, кавою, шоколадом. Спілкуючись із представниками бізнесу, які ведуть свою діяльність у законодавчих межах і звертаються до нас по допомогу, робимо все можливе, аби вони могли офіційно продавати свою задекларовану на всіх рівнях продукцію.

Ще один важливий резерв для надходжень до бюджету — виведення бізнесу з тіні. Нині активно працевлаштовуємо молодь і людей, які задіяні в сільгоспроботах, застерігаємо керівників підприємств, які нелегально наймають людей.

Час не стоїть на місці: працюємо над удосконаленням механізмів нашої служби, переведенням спілкування платників із податківцями в електронний режим, спрощенням усіх процедур з обслуговування, оперативним наданням ліцензій і дозволів. Будь-яка затримка — це вже надзвичайна ситуація у нашій службі, тому ретельно аналізуємо її причини. Запроваджуємо нові сервіси, програмні продукти, змінюємо підходи до проведення податкових перевірок за рахунок застосування ризикоорієнтованої системи.

Розуміємо: люди вийшли на Майдан тому, що вони потребують змін. Тому ми повинні налагодити роботу так, щоб прості люди і підприємці відчули, що зміни ці відбуваються.

— Як відгукнулися підприємці на вашу пропозицію за два дні знищити фальсифіковані алкогольні і тютюнові вироби? Чи оцінили «махінатори» ваш крок назустріч?

—  Стосовно підприємців учинили чесно: ми дали їм час для наведення ладу. Насправді я не вважаю таких підприємців поганими: це наші черкащани, вони потрапили в певні умови ведення бізнесу, робили це для того, щоб вижити їхнім родинам. Але ж такого в суспільстві не має бути, всі повинні працювати в рівних умовах, тим більше, що ми декларуємо прагнення жити за європейськими нормами. А в них немає такого, щоб продавати фальшиві матеріали чи продукти. Фальсифікат у нас існує двох видів: один із них виготовляють у виробничих умовах, але підробляють акцизні марки й продають поза законом. Але поширені явища, коли наливають, до прикладу, горілку у п’яти-, десятилітрові пляшки, продають їх набагато дешевше, видаючи за заводські. За нашою інформацією, такий алкоголь справді виробляють на промислових лініях, але поза технологіями, з використанням неякісного спирту. До таких махінаторів ставимося дуже жорстко, адже йдеться про людське життя.

— Ви фінансист із великим досвідом, кандидат економічних наук. Сказали, що податкові надходження не зменшуються. Чому ж тоді українські політики твердять, що скарбниця порожня?

— По-перше, я веду мову про регіональний аспект податкової діяльності, а політики кажуть про всю державу. На мою думку, проблема існує, причиною стали величезні борги із запозичень минулих років і обслуговування цих боргів, курсові різниці, які різко підскочили. Але я проти такого меседжу, тому що платники платять податки і законно хочуть знати, куди вони йдуть. Скарбниця не порожня, державні кошти забезпечують найнеобхідніші виплати, проте платежі не можуть обслужити розв’язання всіх проблем, які нагромадилися за роки у нашій державі. Вирішення питання — тільки у підвищенні ролі, популяризації виробництва та робітничих професій.

— В Україні запроваджено жорсткі антикризові заходи. На чому заощаджуватиме Міндоходів?

— Добре розуміємо, що це вимушений, але дуже потрібний захід. Щоб перегрупуватися економіці, в першу чергу треба починати з економії на всіх рівнях, починаючи із заощадження енергоносіїв і закінчуючи обмеженням використання службового транспорту. До речі, я використовую здебільшого власний автомобіль. Ми очікуємо скорочення штатних структур, проте ще не маємо інформації, якою мірою. Скорочення чисельності працівників відбудеться під час реорганізації всієї служби. Про це нас уже попередили, ми бачимо показники фонду оплати праці, їх істотно зменшено — більш як на два мільйони гривень.

Податківці усе це розуміють і готові затягнути паски, щоб пережити складні часи. Від цього якість нашої роботи не стане гіршою.

— Однак ви знаходите можливості ще й нашій армії допомагати?

— Ініціатива долучитися до загальнодержавної акції «Підтримай Українську армію» не лише моя особисто, а всього колективу. Працівники обласного апарату нашого відомства переказали кошти на ці потреби — 40 тисяч гривень. Активно спрацювали й міська та районні інспекції. Ми дуже цінуємо життя, особливо тих людей, які на передових рубежах захищають нашу безпеку, спокій і мир. Тому одні з перших масово відгукнулися на потреби черкаських прикордонників, і ця акція не буде одиничною.

До слова, чимало працівників Міндоходів прибули до призовних пунктів у військкомати, ми їх підтримуємо, за ними зберігається робоче місце. Це справжні герої серед нас, ми вітаємо такі патріотичні вчинки.

— Нині розголосу в області набуває ініційований управлінням широкий діалог з громадськістю. Зокрема змінює свій формат громадська рада, участь у роботі якої тепер беруть активісти Самооборони, автомайдану, «Правого сектору», ветерани Афганістану. Яку ставите кінцеву мету?

— Мета в нас одна: відкритість. Нас не повинні боятися, до нас мають приходити консультуватися як до надійного партнера, помічника. Якщо громадська рада при головному управлінні дотепер налічувала 27 учасників, то нині зросла майже вдвічі. Цікаво, що й далі продовжують надходити пропозиції щодо участі в цьому консультаційно-дорадчому органі, який вирішує невідкладні питання у відносинах між бізнесом і міндоходівцями. Якщо раніше раду очолював керівник податкової служби, то нині я просто беру участь у її засіданнях, ми разом формуємо завдання для податкової служби. А потім на наступних засіданнях обговорюємо результат вжитих заходів чи причини невиконання накресленого.

Громадський контроль — це правильно. Так має бути в демократичному суспільстві. Відкритість мають демонструвати у першу чергу керівники. Особисто я абсолютно чесно демонструю свої статки, роздав свою декларацію для ознайомлення на засіданнях за участю громадських активістів. Також заповнив матеріали, надані люстраційним комітетом, і передав на його розгляд. Тепер чекаю подальших дій та вердикту комітету. Певна річ, для мене, як і більшості людей, така процедура нова, але вважаю обов’язком своїм прикладом показати, що це зміни, які в майбутньому приведуть до перемін на краще. Так сьогодні живе увесь цивілізований світ, і я теж цілком нормально сприймаю ці речі.

— Який же головний критерій оцінки роботи органів доходів і зборів?

— Це той стан, коли добре обізнаний із законами платник самостійно і вчасно сплачує податки і не знає прізвищ керівництва Міндоходів. Той же, хто ухиляється й не сплачує податків, фактично обкрадає не тільки бюджет, а й людей — своїх сусідів, свою громаду, свою країну. Про це треба пам’ятати.

Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр» 
 

ДОСЬЄ «УК»

Володимир КОЛОМІЄЦЬ. Народився 1968 року в селі Журавка Городищенського району Черкаської області. Закінчив Український державний аграрний університет за спеціальністю «агрономія», у 2000 році — Черкаський інженерно-технологічний інститут, спеціальність «фінанси і кредит».

Трудову діяльність розпочав різноробочим колгоспу ім. Горького в с. Журавка Городищенського району. Працював головним економістом, головою колективного сільгосппідприємства, начальником ДПІ у Городищенському,  Корсунь-Шевченківському, Черкаському районах,  у Черкасах. З лютого 2012 року — перший заступник голови ДПС у Черкаській області, потім — в. о. голови ДПС у Черкаській області. З квітня 2013 року — начальник головного управління Міндоходів у Миколаївській області. З 2 квітня 2014 року — в. о. начальника головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Кандидат економічних наук, доцент.